Постанова від 10.09.2025 по справі 460/2615/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/2615/25 пров. № А/857/14132/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (головуючий суддя Зозуля Д.П., м.Рівне) у справі №460/2615/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

13.02.2025 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО») звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Рівненської митниці (відповідвч), в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204000/2024/000080/2 від 13.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

Позов обґрунтовує тим, що було надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204000/2024/000080/2 від 13.08.2024. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Апелянт стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Таким чином, апелянт вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства України(КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» зареєстроване як юридична особа 23.08.2013; основний вид діяльності за КВЕД: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; засновник та директор ОСОБА_1 ; керівник Оводюк Сергій Олександрович; представник Оводюк Олександр Сергійович.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024 (Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує бувшу у використанні сільськогосподарську техніку.

Ціна на товар встановлюється в доларах США (п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту.

Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що товар поставляється в стані «як є».

Згідно з п.3.1 Контракту умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього Контракту. Товар супроводжується наступною документацією: коносамент; інвойс та пакувальний лист; сертифікат походження та специфікація.

У розділі 4 Контракту передбачено термін доставки товару. Термін доставки кожної партії товару вказується у відповідній специфікації. У випадку недоставки товару, продавець зобов`язується повернути покупцю отримані від нього грошові кошти на протязі 30 днів з моменту отримання вимоги про повернення коштів (п.4.1-4.2 Контракту).

Відповідно до п.5.1 кількість товару, що передається, повинна відповідати кількості, вказаній у товаросупровідних документах.

Розділом 6 Контракту передбачено строки оплати. Покупець здійснює 100% передоплату за Товар у сумі та на умовах, вказаних у Специфікації до даного Контракту. Оплата здійснюється в доларах США (п.6.1 Контракту). Покупець здійcнює оплату товару по даному контракту згідно реквізитів продавця, вказаних в даному контракті.

До Контракту Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» складено Специфікацію №1 (Додаток №1) від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер 1H0S670SHE0775087, серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США.

Специфікацію №1 (Додаток №1) від 19.06.2024 підписано представниками ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «Ексім Капітал» Оводюком С. та Ткаченко А., а також скріплено печатками.

На підставі укладеного Контракту продавцем товару складено інвойс №017/24 від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80 000,00 доларів США.

У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024.

Транспортування придбаного товару відбулося на підставі Договору №25-07/2024 на виконання транспортних послуг від 25.07.2024 укладеного між позивачем (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дедушка» (як виконавцем).

У п.1.1 Договору №25-07/2024 від 25.07.2024 передбачено, що згідно даного договору виконавець надає на користь замовнику платні послуги з організації виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та за межами митної території України.

Виконавець для виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором має право на власний розсуд залучати третіх осіб, які будуть безпосередньо здійснювати перевезення вантажу. При цьому виконавець особисто відповідає перед замовником за збереження вантажу та виконання своїх зобов`язань за цим договором (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Виконавець зобов`язаний: подати під завантаження автотранспорт, придатний до виконання перевезень вантажів, який відповідає технічним та санітарним нормам; доставити вантаж до пункту призначення та передати його особі, уповноваженій на отримання вантажу; вчасно надати Замовнику оригінали всіх необхідних документів підтверджуючих виконання робіт по цьому договору; взяти на себе відповідальність за збереження вантажу по кількості та якості при його транспортуванні.

У п.2.2 передбачено, що замовник бере на себе зобов`язання: надавати письмові заявки на транспортування вантажу з необхідною інформацією та у строки, передбачені цим договором; у випадку зміни маршрутів перевезень вантажу замовник повідомляє про це виконавця в письмовій формі, не пізніше чим за 12 годин до запланованого часу виконання перевезення.

Пунктами 3.1-3.2 Договору встановлено, що оплата за виконання послуг проводиться в національній валюті гривні. Вартість та умови оплати за надання послуг з транспортування вантажу узгоджуються сторонами в кожному випадку окремо.

У рахунку на оплату №475 від 09.08.2024 виконавцем ТОВ «ДЕДУШКА» зазначено, що вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY m. Bremerhaven (Німеччина) митний пост Ягодин складає 159 969,60 грн; вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY митний пост Ягодин с. Боремець (Рівненська обл., Україна) 30 470,00 грн; експедиційні послуги на території України 1865,83 грн.

У довідці №208 від 09.08.2024 виконавець ТОВ «ДЕДУШКА» вказав, що транспортні витрати на перевезення вантажу «Комбайн John Deere S670» по маршруту т. Bremerhaven, Німеччина - с. Антопіль, Рівненська обл., Україна автомобілем LC89105 / EL790UY складають 192679,00 гривень (126,96 грн/км): m. Bremerhaven, Німеччина до кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) - 1260 км - 159969,60 гривень; від кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) до с. Антопіль, Рівненська обл., Україна - 240 км - 30470,40 гривень; транспортно-експедиційні послуги на території України - 2239,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 373,17 грн. Завантаження відбувалось за рахунок відправника. Страхування вантажу відсутнє.

Відповідно до рахунку №КТФ-196 від 30.07.2024, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «КТ «ФОРВАРДІНГ», вартість міжнародного перевезення вантажу морським транспортом (VIN1H0S670SHE0775087) становить 521 256,70 грн.; транспортна обробка вантажу порт Бремерхафен 60 031,67 грн.; експедиторська винагорода на території України становить 8554,17 грн.

У довідці про вартість перевезення вантажу №01-08/2024-4 від 01.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «КТ «ФОРВАРДІНГ» зазначено, що вартість міжнародного перевезення комбайна John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087 за маршрутом Assumption, IL port Bremerhaven становить 582 876,47 гривень без ПДВ. Навантажувальні роботи проводились за рахунок та силами вантажовідправника, вантаж не страхувався.

Транспортний засіб ввезено на митну територію України.

12.08.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України, позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020020054U0.

Відповідно до митної декларації 24UA204020020054U0 задекларовано бувший у використанні комбайн самохідний зернозбиральний John Deere S670, призначений для збирання сільськогосподарських зернових культур, календарний рік випуску 2014, ідентифікаційний номер VIN1H0S670SHE0775087, номер двигуна RG6090U012931.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 4 042 786,07 гривень (98 319,17 доларів США), з яких 3 307 712 гривень ціна товару (80 000 доларів США) та 753 266,07 гривень (18 319,17 доларів США) витрати на транспортування.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру №017/24 від 19.06.2024; автотранспортну накладну №240805-3 від 09.08.2024; декларацію про походження товару №017/24 від 19.06.2024; банківський платіжний документ від 25.06.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №475 від 09.08.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №КТФ-196 від 30.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №КТФ-201 від 01.08.2024; довідку про транспортні витрати №01-08/2024-4 від 01.08.2024; довідку про транспортні витрати №208 від 09.08.2024; контракт №24/24 від 19.06.2024; специфікацію №1 від 19.06.2024; договір про перевезення №25-01/2021-3 від 25.05.2021; договір про перевезення №25-07/2024 від 25.07.2024; фотографії; копію митної декларації країни походження товару Х20240627117195 від 27.06.2024.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000080/2 від 13.08.2024.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що митна вартість не може бути визнана за визначеними декларантом рівнями, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності: відповідно до п.1.3. Контракту від 19.06.2024 №24/24 ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного контракту: п.6.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 передбачена 100% передплата за товар у сумі та на умовах, вказаних у Специфікації до даного Контракту; в специфікації №1 від 19.06.2024 зазначені умови оплати - 100% передплати до 24.06.2024, однак для підтвердження оплати надано банківський платіжний документ від 25.06.2024 №б/н, що суперечить терміну оплати в специфікації від 19.06.2024 №1 до Контракту від 19.06.2024 №24/24; разом з тим в графі 70 «Призначення платежу» банківського платіжного документу, який надано з метою підтвердження оплати товару зазначено: передплата за комбайн по контракту №24/24 від 19.06.2024, додаток 1 від 11.06.2024. Додаток №1 від 11.06.2024 не надано, а дана інформацію не кореспондується із Специфікацією №1 від 19.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24; п.3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 визначено, що умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього контракту, а товар супроводжується наступною документацією: коносамент, інвойс та пакувальний, сертифікат походження та специфікація. З них пакувальний лист та сертифікат походження до митного оформлення не надано; інвойсом від 19.06.2024 визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA), згідно автотранспортної накладної від 09.08.2024 №240805-3, товар слідує з Bremerhaven (DE), відповідно до додатково наданого коносаменту від 27.06.2024 №24137521 до Bremerhaven (DE) товар прибув з BALTIMORE (USA), проте відсутні інші транспортні документи по маршруту Assumption-BALTIMORE та документ, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», який підтверджує числове значення задекларованих витрат, пов`язаних із транспортуванням у міжнародному сполученні, а саме рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; відповідно до п.2.2. Договору про виконання транспортних послуг від 25.07.2024 №25-07/2024 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «ДЕДУШКА» замовник бере на себе зобов`язання надавати письмові заявки на транспортування вантажу з необхідною інформацією. На вимогу митного органу надана Заявка на автоперевезення від 25.08.2024 №25/08/2024 від ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» до ТОВ «ДЕДУШКА», однак в Заявці відсутній номер Договору, якого вона стосується; документ, який наданий як електронна експортна інформація від 27.06.2024 NєX20240627117195 - не підлягає поданні в митні органи; додатково наданий витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 №б/н не можливо поширити на дану партію товару, так як не містить реквізитів отримувача вантажу згідно даної зовнішньоекономічної операції; для підтвердження заявленої ними митної вартості товару декларантом додатково надано Висновок експертного дослідження від 13.08.2024 №ЕД-19/114-24/18719-АВ, в якому для визначення митної вартості використано порівняльний підхід, заснований на аналізі цін ідентичної сільськогосподарської техніки, ціна СПТ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних з мережі Інтернет. До об`єктів аналогів застосовується коригування на торг та на рік виготовлення. Однак, у висновку розрахунки такого коригування відсутні.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлено декларантом від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 - 131 545,00 дол. США/од.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання всіх додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару з наданням всіх розрахунків; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) банківський платіжний документ, що можливо пов`язати з оцінюваним товаром; 4) Додаток 1 від 11.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24; 6) транспортні документи по всьому маршруту переміщення товару та документи, що підтверджують вартість такого переміщення; 7) заявку до Договору транспортного експедирування від 25.01.2021 №25-01/2021-3 між ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» та ТОВ «КТ Форвардінг»; 8) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість перевезення товару; 9) копію митної декларації країни відправлення.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю та календарним роком виготовлення), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 - 131 545,00 дол.США/од.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 5 408 998,855 грн (131 545,00 дол. США * 41, 119 UAH/ USD).

За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000080/2 від 13.08.2024 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000583.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 14.08.2024 №24UA204020020228U8, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024.

Відповідно до п.1.1 Контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує бувшу у використанні сільськогосподарську техніку. Ціна на товар встановлюється в доларах США (п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту. Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

До Контракту сторонами складено Специфікацію №1 (Додаток №1) на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США. Умови оплати: 100% передоплати до 24.06.2024.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80 000,00 доларів США. У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024.

Колегія суддів зазначає, що подані до митного оформлення Контракт №24/24 від 19.06.2024, Специфікація №1 від 19.06.2024, платіжна інструкція від 25.06.2024 є взаємопов`язаними документами та підтверджують поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ціною 80 000,00 доларів США.

Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

Також, в постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 та від 26.11.2020 по справі № 540/2455/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Щодо доводів апелянта про те, що в графі 70 «Призначення платежу» банківського платіжного документу, який надано з метою підтвердження оплати товару зазначено: передплата за комбайн по контракту №24/24 від 19.06.2024, додаток 1 від 11.06.2024, але Додаток 1 від 11.06.2024 не надано, а дана інформацію не кореспондується із Специфікацією №1 від 19.06.2024 до Контракту від 19.06.2024 №24/24, суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Капітал» (продавець) укладено Контракт №24/24 від 19.06.2024.

Відповідно до п.1.3 Контракту ціна за одиницю товару та загальна вартість будуть вказані в Специфікаціях до даного Контракту. Загальна вартість даного Контракту розраховується на основі Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.4 Контракту).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що до Контракту сторонами складено Специфікацію №1 (Addendum №1) на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США. Умови оплати: 100% передоплати до 24.06.2024.

Вартість комбайна John Deere S670 повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 25.06.2024 на суму 80 000,00 доларів США. У призначенні платежу вказано: оплата за комбайн відповідно до Контракту №24/24 від 19.06.2024, Додатку №1 від 11.06.2024. Специфікація №1: Опис, кількість і ціна товару від 19.06.2024 складена покупцем та продавцем одночасно англійською та українською мовами. Англійською мовою має назву Addendum №1: Description, quantity and price of goods June 19, 2024. Addendum №1 буквально перекладається як «Додаток №1».

Колегія суддів наголошує, що Специфікацію №1 від 19.06.2024 (Додаток №1 від 19.06.2024) подано до митного оформлення під кодом 4103 у митній декларації 24UA204020020054U0.

Отже, апеляційний суд вважає, що зазначений аргумент митного органу не може вважатися розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Надаючи оцінку доводами апелянта про те, що пунктом 3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 визначено, що умови поставки кожної партії товару вказуються у відповідних інвойсах до цього контракту, а товар супроводжується наступною документацією: коносамент, інвойс та пакувальний, сертифікат походження та специфікація, але пакувальний лист та сертифікат походження до митного оформлення не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Пакувальний лист не входить до переліку документів, визначеного ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів. Самі по собі обставини про ненадання пакувального листа не свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правову позицію Верховного суду, зазначену у постанові від 24.01.2020 у справі №808/8663/15, адміністративне провадження №К/9901/14906/18, у якій визначено, що посилання контролюючого органу на ненадання позивачем пакувального листа, що передбачено умовами контракту, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки надання до митного оформлення такого документу як пакувальний лист не передбачено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Крім цього, пакувальний лист, як документ в якому відображається вид товару, що знаходиться в товарному місці (контейнер, ящик, коробка тощо) не містить відомостей щодо вартості товару, а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Таким чином, ненадання до митного оформлення пакувального листа, не можливо визначити як розбіжність у поданих документах, яка стосується числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що згідно з пунктом 3.1. Контракту від 19.06.2024 №24/24 покупцеві мав би бути наданий сертифікат походження, однак до митного оформлення не подавався, оскільки такий не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, зазначених у ч.2.ст.53 МК України.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що до Контракту від 19.06.2024 №24/24 сторонами складено Специфікацію №1 від 19.06.2024, яка містить інформацію про країну походження товару: США.

Отже, такі доводи Рівненської митниці є необґрунтованим та безпідставними.

Щодо доводів апелянта про те, що інвойсом від 19.06.2024 визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA), відповідно до додатково наданого коносаменту від 27.06.2024 №24137521 до Bremerhaven (DE) товар прибув з Baltimore (USA), але відсутні інші транспортні документи по маршруту Assumption- Baltimore, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

До Контракту №24/24 від 19.06.2024 сторонами складено Специфікацію №1 від 19.06.2024 на поставку комбайна зернозбирального самохідного John Deere S670, бувшого у використанні, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , серійний номер двигуна НОМЕР_1 за ціною 80 000,00 доларів США. У Специфікації №1 від 19.06.2024 визначено умови поставки: Інкотермс 2010 FCA Assumption, Illionois, США.

У інвойсі №017/24 від 19.06.2024 до Контракту №24/24 від 19.06.2024 також визначені умови поставки FCA Assumption (Illinois, USA).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

При цьому, вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Пунктом А.3 Інкотермс за умовами поставки FCA передбачено, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З «а».

Також, за вказаних умов продавець зобов`язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитись за умовами договору купівлі-продажу.

Згідно з п. А.4. розділу FCA продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

За змістом довідки про вартість перевезення вантажу від 01.08.2024 вартість міжнародного перевезення комбайна John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087 за маршрутом Assumption, IL порт Bremerhaven становить 582 876,47 грн. Навантажувальні роботи проводились за рахунок та силами вантажовідправника, вантаж не страхувався.

Відтак, довідкою про вартість перевезення вантажу від 01.08.2024 підтверджується, що витрати на транспортування товару за маршрутом Assumption (Іллінойс, США) порт Baltimore (США) порт Bremerhaven (Німеччина) складають 582 876,47 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що митний орган безпідставно дійшов висновку про не підтвердження витрат на транспортування товару за маршрутом Assumption Baltimore.

У рахунку на оплату №475 від 09.08.2024 виконавцем ТОВ «ДЕДУШКА» зазначено, що вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY m. Bremerhaven (Німеччина) митний пост Ягодин складає 159 969,60 грн; вантажне перевезення а/м LC89105/EL790UY митний пост Ягодин с. Боремець (Рівненська обл., Україна) 30 470,00 грн; експедиційні послуги на території України 1865,83 грн.

У довідці №208 від 09.08.2024 виконавець ТОВ «ДЕДУШКА» вказав, що транспортні витрати на перевезення вантажу «Комбайн John Deere S670» по маршруту т. Bremerhaven, Німеччина - с. Антопіль, Рівненська обл., Україна автомобілем LC89105 / EL790UY складають 192679,00 гривень (126,96 грн/км): m. Bremerhaven, Німеччина до кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) - 1260 км - 159969,60 гривень; від кордону України (п/п Дорогуськ - Ягодин) до с. Антопіль, Рівненська обл., Україна - 240 км - 30470,40 гривень; транспортно-експедиційні послуги на території України - 2239,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 373,17 грн. Завантаження відбувалось за рахунок відправника. Страхування вантажу відсутнє.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У відповідності до правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (Наказ №599), до зазначених в пункті 6) частини 2 статті 53 МК України транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Наведений у Наказі №599, перелік документів, що надаються декларантом для підтвердження витрат на транспортування, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним.

Оскільки законодавством про державну митну справу не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, надані відповідачу довідка про вартість перевезення вантажу №01-08/2024-4 від 01.08.2024, рахунок №КТФ-196 від 30.072024, довідка про транспортні витрати №208 від 09.08.2024, рахунок на оплату №475 від 09.08.2024 є належними та допустимими доказами розміру таких витрат.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23, від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Вказані вище документи в повній мірі підтверджують маршрут перевезення вантажу в міжнародному сполученні та спростовують інформацію щодо невключення вартості транспортування за таким маршрутом.

Щодо доводів апелянта про те, що в заявці на автоперевезення від 25.08.2024 №25/08/2024 від ТОВ «ПАРТНЕРАГРО» до ТОВ «ДЕДУШКА» відсутній номер Договору, якого вона стосується, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Колегія суддів вказує, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів, відтак така не є документом, що підтверджує числове значення вартості транспортних послуг. Важливим є те, що в ст.53 МК України, в якій наведено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, відсутня заявка чи будь-які інші проміжні документи. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Разом з тим, заявка на автоперевезення є документом, що складається у довільній формі, тому викладення його у редакції поданій позивачем не є розбіжностями в документах.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у судовій справі №804/4019/17 дійшов наступного правового висновку: «…Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обґрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини…».

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 09.07.2020 у справі №804/3901/17, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, позивач належним чином підтвердив розмір понесених витрат на транспортування товару поза межами території України, з наданих як до митного органу, так і до суду, документів вбачається, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.

Отже, твердження апелянта в цій частині також є спростованими.

Доводи апелянта про те, що документ, наданий як електронна експортна інформація від 27.06.2024 №X20240627117195 не підлягає поданню в митні органи, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не впливають на ціну заявленого товару, відповідно не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару. Водночас, апеляційний суд зауважує, що електронна експортна інформація від 27.06.2024 №X20240627117195 містить інформацію щодо придбаного позивачем комбайну John Deere S670, VIN1H0S670SHE0775087, реквізити продавця та покупця.

Щодо доводів митного органу про те, що додатково наданий витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 №б/н не можливо поширити на дану партію товару, так як не містить реквізитів отримувача вантажу згідно даної зовнішньоекономічної операції, колегія суддів зазначає, що витяг з бази даних виробника від 08.08.2024 не є документом, який впливає на митну вартість імпортованого позивачем товару. Крім того, митний орган не може на власний розсуд встановлювати вимоги до того, які відомості має містити витяг з бази даних виробника. Також, апеляційний суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів. Водночас, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Експертний висновок не є визначальним при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару. Сам по собі експертний висновок не визначає митну вартість, проте при сукупності наданих до митного оформлення документів, такий висновок є додатковим підтвердженням правильності визначення митної вартості товару за ціною договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість, апелянтом жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення №UA204020/2024/000080/2 від 13.08.2024 про коригування митної вартості товарів зазначено, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлено декларантом від 17.07.2024 №24UA504080001318U0 131 545,00 дол. США/од.

Водночас у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно зст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 460/2615/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар