Ухвала від 09.09.2025 по справі 638/17734/23

Справа № 638/17734/23

Провадження № 1-кп/638/834/25

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У рамках судового розгляду об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, від захисника ОСОБА_7 надійшло до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю.

Клопотання обґрунтоване тим, щона стадії досудового слідства виникла потреба у запобіганні ризикам ухилення від слідчих дій, а відтак слідчий суддя ухвалив рішення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Після того, як була внесена встановлена судом сума застави, котру оплатив не сам обвинувачений, а його колишня дружина - ОСОБА_8 , ОСОБА_5 було звільнено з-під варти. З цього моменту протягом усього часу до нього фактично застосовується запобіжний захід у формі застави, що полягає в утриманні грошових коштів на депозитному рахунку, які можуть бути звернені в дохід держави в разі порушення ним процесуальних обов`язків. Від початку звільнення ОСОБА_5 з-під варти (на підставі внесення застави) і до теперешнього часу жодних фактів, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, виявлено не було. Зокрема, він не пропустив жодного судового засідання без поважної причини, регулярно з`являється за викликом суду, прокуратури, не впливає на свідків, не намагається перешкодити розгляду в інший спосіб. Незважаючи на це, станом на сьогоднішній день кошти заставодавця ОСОБА_8 продовжують перебувати на відповідному рахунку, що є суттєвим обмеженням майнових прав заставодавця. Водночас на виконання вимог ст. 177 КПК України більше не простежується потреба у такому заході, оскільки обвинувачений сумлінно виконує весь комплекс процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що під час досудового розслідування в іншомукримінальному провадженні№ 12020220000000329від 13.03.2020 відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Заставу за ОСОБА_5 вносила його колишня дружина ОСОБА_8 , яка є третьою особою та не має відношення до кримінального правопорушення. ОСОБА_8 зараз хворіє і їй необхідні гроші на лікування. Також зазначив, що ОСОБА_5 суворо дотримується усіх покладених обов`язків, а ризики, що зумовили застосування застави, нині відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю ОСОБА_8 .

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю по суті. Зазначив, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020220000000329 від 13.03.2020 було повідомлено про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . В рамках кримінального провадження № 12020220000000329 від 13.03.2020 відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 09.09.2023 року матеріали стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були виділені в окреме провадження за № 12023220000001046. З виділенням матеріалів кримінального провадження дія запобіжного заходу не втрачається, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжує свою дію. В подальшому за ОСОБА_5 було внесено заставу та останнього було звільнено з під-варти. Також, прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та зазначив, що запобіжний у вигляді застави є ефективним в ході проведення судового провадження, тому просить залишити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.

Представник потерпілого ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, ухвалою суду від 09.09.2025 року їй була надана можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ». Однак, при спробі приєднати представника потерпілого до участі в відеоконференці було встанволено, що ОСОБА_9 бере участь в іншій конференції.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу посилається на такі обставини: відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; закінчення досудового розслідування і відкриття доказів; принцип пропорційності; інтереси заставодавця і дотримання права власності; належна процесуальна поведінка обвинуваченого.

Так, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1ст. 177 КПК України, які були наявні до досліджували сліддчим суддею при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати на час розгляду вказаного клопотання.

На переконання суду, зміна запобіжного заходу на особисте зобов`язання може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого обвинуваченого та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Встановлено,що урамках кримінальногопровадження №12020220000000329від 13.03.2020 ухвалою Київськогорайонного судум.Харкова від 29.06.2023по справі№ 953/5335/23(провадження№ 1-кс/953/4960/23)до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування по 20.08.2023 (включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн та визначено обов`язки, які будуть покладені судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що запобіжний захід застосований у кримінальному провадженні № 12020220000000329 від 13.03.2020 продовжує свою дію в кримінальному провадженні № 12023220000001046 від 09.09.2023 року.

Заставодавцем ОСОБА_8 внесено 214 720 грн. застави. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 був звільнений з-під варти.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів у кримінальному провадженні і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем.

Відповідно до абз. 3 ч. 4ст. 202 КПК Україниз моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

Згідно вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на підозрюваного ухвалою суду, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що в заставі відпала потреба, бо з боку сторони обвинувачення навіть не подавалось клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків в порядку ч. 7 ст. 194 КПК України.

Так, окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого, підозрюваного також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Суд також не погоджується з доводами захисника ОСОБА_7 щодо порушення прав заставодавця на мирне володіння майном,передбачене ст. 13 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Характерними для власності є право користування, володіння та розпорядження. Право розпорядження майном передбачає можливість вступу власника на власний розсуд у правові відносини з іншою особою, незалежно від форми, в якій ці відносини відбуваються.

Виходячи з положень ст. 182 КПК України, застава за підозрюваного, обвинуваченого може бути внесена іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, а також наслідки невиконання обов`язків заставодавцем та підозрюваним, обвинуваченим. Отже, при внесенні застави за підозрюваного, обвинуваченого заставодавець діє добровільно, на власний розсуд використовуючи своє майно, та бере на себе тягар відповідальності за виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних та інших, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків на строк дії запобіжного заходу, тобто здійснює вільне розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що порушення права заставодавця на мирне володіння майном відсутнє.

З огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, ризики продовжують існувати, запобіжний захід у вигляді застави на даній стадії судового розгляду є ефективним, суд доходить висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, повернення застави заставодавцю та відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1