Ухвала

від 18.12.2006 по справі 11/363-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/363-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 18.12.06 р.          № 11/363-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Пантелієнка  В.О.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Коваленка В.М.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від прокуратури - Розум С.М., посвідчення № 4 від 12.01.2006р.,

від позивача -  Колбасов Ю.О., дов. № 2/9/10-025 від 10.01.2006р.,

 від відповідача 1 - Лисюк М.О., предст. за довіреністю

від відповідача 2  -                не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах державив особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва  

 на постнову Господарського суду м.Києва від 12.10.2006

 у справі № 11/363-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах державив особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва  

 до           Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКС"

          Приватного підприємства "ПромТорг"

 про          визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

 Заступником прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах ДПІу Святошинському районі міста Києва подано до господарського суду міста Києва позов про визнання недійсним з підстав, передбачених ст. 207 ГК України, укладеного між ТОВ „ЛКС” та ПП „ПромТорг” договору № 01-99/04 від 29.01.2004 р.; стягнення з ПП „ПромТорг” грошових коштів на користь ТОВ „ЛКС”, отриманих за вказаним договором у розмірі 160 000,00 грн.; стягнення з ТОВ „ЛКС” в доход Державного бюджету України вартість виконаних за спірною угодою робіт у розмірі 160 000,00 грн., на підставі ч.1 ст. 208 ГК України.

Постановою господарського суду міста Києва від 12.10.2006 року у справі                № 11/363-А у позові відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд мотивував постанову недоведеністю позивачем заподіяння інтересам держави збитків внаслідок укладання спірного договору та його укладення з метою ухилення від сплати податків.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову Заступник прокурора Деснянського району м. Києва просить вказану постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що висновки, на яких ґрунтується оскаржувана постанова, не відповідають обставинам справи, внаслідок чого судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.  

Відповідач-1 в письмовому запереченні на апеляційну скаргу, як і його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції, проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.

Відповідач-2 письмового заперечення на апеляційну скаргу не направив, наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції не використав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між відповідачем-1 – ТОВ „ЛКС” (Замовник) та відповідачем-2 - ПП „ПромТорг” (Підрядник) було укладено договір від 29.01.2004р. № 01-99/04, відповідно до якого ПП „ПромТорг” зобов'язалось виконати комплекс ремонтних робіт на умовах, передбачених вказаним договором.

На виконання умов спірного договору сторонами було складено кошторис на виконання будівельних робіт на суму 160.000,00 грн. та акт прийому виконаних підрядних робіт № 1 за лютий 2004 року.

ПП „ПромТорг” видало ТОВ „ЛКС” податкову накладу № 56 від 16.03.2004р. на загальну суму 160.000,00 грн., у т.ч. ПДВ 26666,66 грн.

Всі документи від імені ПП „ПромТорг” підписані Сівожелезовим М.В. як директором цього підприємства.

ТОВ „ЛКС” перерахувало грошові кошти за договором № 01-99/04 на рахунок ПП „ПромТорг”, що підтверджується виписками з особового банківського рахунку ТОВ „ЛКС”, копії яких є в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду від 27.12.2005 р. у справі № 2-2771/2005 визнано недійсними: статут ПП „ПромТорг” з моменту його реєстрації 29.05.2003р., запис про проведення державної реєстрації ПП „ПромТорг” виконаний Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією № 12181 від 29.05.2003р., а також свідоцтво платника податку на додану вартість              № 36363321 ПП „ПромТорг” з моменту його видачі -17.07.2003р., припинено юридичну особу ПП „ПромТорг”. При цьому у вказаному рішенні суду зазначено, що засновником ПП „ПромТорг” є фізична особа Сівожелезов М.В., однак Сівожелезов М.В фактично не є директором ПП „ПромТорг” та не має відношення до господарської діяльності цього підприємства..

Копії всіх вищеназваних документів наявні в матеріалах справи.

В позовній заяві заступник прокурора зазначає, що, зважаючи на рішення Деснянського районного суду від 27.12.2005 р. у справі № 2-2771/2005, укладена відповідачами угода має бути визнана недійсною на підставі статті 207 ГК України, із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, оскільки спірна угода була спрямована на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у відповідача-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано недійсним повністю або в частині.

Інтереси держави полягають в дотримані суб'єктами господарювання нормативно-правових актів, які визначають соціально-економічні основи держави та суспільства.

Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р. (з наступними змінами) до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та  юридичними  особами доходів від оподаткування.

Відповідно до частини 3 пункту 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки”, під час розгляду справ за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними судам відповідно до вимог статті 43 ГПК України необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати достатність підстав для висновку щодо спрямованості діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладенні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів. Суди повинні повно з'ясовувати наявність обставин справи, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання у зв'язку з цим відповідних юридичних наслідків.

Оскільки доказів наявності у відповідачів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору, доказів наявності чинних рішень податкового органу про донарахування відповідачам податкових зобов'язань, що підтверджували б наявність податкового боргу у відповідачів позивачем не надано, доказів, які б свідчили про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві, в матеріалах справи не міститься, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту ухилення відповідачів від сплати податків.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано достатніх доказів, що підтверджують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення, і що докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідачів та умислу у відповідачів на укладання угоди, з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції судом з'ясовано, що рішення Деснянського районного суду від 27.12.2005 р. у справі № 2-2771/2005 скасовано, докази чого додані до матеріалів справи.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ  КАС України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Заступника прокурора Деснянського району м. Києва вінтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі        м. Києва та Державної податкової  інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 12.10.2006 року у справі  № 11/363-А - без змін.

Справу  № 11/363-А повернути до господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя          Пантелієнко  В.О.

 Судді

           Вербицька О.В.

          Коваленко В.М.