Рішення

від 15.12.2010 по справі 58/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  58/107

15.12.10

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд МГМ»

До

Територіального медичного об’єднання міста Києва «Лівобережне»

Про

про стягнення 50 135,09 грн.

                                                                                       Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивача

ОСОБА_2

Від відповідача

Геньбач В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рембуд МГМ” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Територіального медичного об’єднання міста Києва “Лівобережне” про стягнення 50135, 09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. порушено провадження у справі № 58/107, призначено розгляд справи на 22.10.2010 р.

22.10.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв‘язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 10.11.2010р.

26.10.2010р. судом одержано від відповідача відзив на позовну заяву.

09.11.2010р. судом одержано від позивача письмові пояснення по справі.

У судове засідання 10.11.2010р. представники сторін з‘явились. На виконання вимог ухвали суду від 29.09.2010р. надали витребувані судом документи.

З метою витребування додаткових документів по справі, розгляд справи 10.11.2010р. відкладався.

26.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. розгляд справи було призначено на 15.12.2010 р.  

         У судове засідання призначене на 15.12.2010 р. з’явилися представники сторін Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ

На підставі договору № 95 від 30.11.2009 р. (надалі-договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рембуд МГМ” (підрядник) та Територіальним медичним об’єднанням міста Києва “Лівобережне” (замовник), позивач зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту приміщень кабінету № 21, начальника відділу кадрів, відділу кадрів, заступника з економічних питань ТМО м. Києва «Лівобережне», що знаходиться за адресою: вул. Луначарського, 5 в Дніпровському р-ні м. Києва.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт складає 38 511,60 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору початок ремонтних робіт за договором визначається за домовленістю сторін. Закінчення робіт - 31.12.2009 р.

Згідно з п. 5.1 договору замовник здійснює оплату по факту виконаних робіт, у розмірі, зазначеному в актах виконаних підрядних робіт, наданих підрядником, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.  

Відповідно до п. 5.2 договору оплата виконаних підрядником робіт, здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з дня підписання ним актів виконаних підрядних робіт.

Наявним в матеріалах справи підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом виконаних робіт № 1 від 17.12.2009 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 17.12.2009 р. за грудень 2009 року стверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором на загальну суму 38 511,60 грн.  

Відповідач, в свою чергу, за виконані роботи не розрахувався, чим порушив умови договору.  

Таким чином, заборгованість відповідача склала 38 511,60 грн.   

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38 511,60 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу та процентів за користування чужими коштами позивач також просить стягнути з відповідача 6 238,62 грн. пені, 2 695,81 грн. штрафу, 511,92 грн. 3 % річних, 2 177,14 грн. інфляційної складової боргу.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Таким чином, за розрахунком суду стягненню підлягають 511,92 грн. 3 % річних та 1 424,93 грн. інфляційної складової боргу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, Територіальне медичне об’єднання міста Києва “Лівобережне” є бюджетною неприбутковою організацією, яка заснована на комунальній власності територіальної громади м. Києва і фінансується з місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 3 с т. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи неотримання коштів відповідачем з місцевого бюджету для здійснення фінансово-господарської діяльності відповідача що підтверджується звітами про надходження та використання коштів за 2009 р., 2010 р., суд зменшує розмір пені з  6 238,62 грн. до 623,86 грн. та розмір штрафу з 2 695,81 грн. до 269,58 грн.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн. позивач надав договір про надання послуг адвоката від 06.04.2010 р. № 06/04-6, яка укладена між позивачем та ОСОБА_1., відповідно до якого ОСОБА_1. зобов’язався представляти інтереси позивача в суді, проте, як вбачається з протоколів судових засідань інтереси позивача представляв ОСОБА_2

Крім того, позивач не надав суду докази сплати ним ОСОБА_1 2 500,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката не підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

  В И Р І Ш И В:

                 1.     Позов задовольнити частково.

                 2. Стягнути з Територіального медичного об’єднання міста Києва «Лівобережне»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 35207930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд МГМ»(02100, м. Київ, вул. Будівельників, 38/14, код ЄДРПОУ 32771190), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 38 511,60 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот одинадцять гривень 60 коп.) боргу, 1 424,93 грн. (одну тисячу чотириста двадцять чотири гривні 93 коп.) інфляційних витрат, 511,92 грн. (п’ятсот одинадцять гривень 92 коп.) 3 % річних, 623,86 грн. (шістсот двадцять три гривні 86 коп.) пені,  269,58 (двісті шістдесят дев’ять гривень 58 коп.) штрафу, 413,42 (чотириста тринадцять гривень 42 коп.)  державного мита, 194,60 грн. (сто дев’яносто чотири гривні 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               3.   В іншій частині позову відмовити.

              4.  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

               5.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

       Суддя                                                                                                         О.Є. Блажівська

Дата підписання рішення: 20.12.2010р.