Рішення від 02.09.2025 по справі 908/1627/25

номер провадження справи 33/84/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2025 Справа № 908/1627/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Драковцевій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1626/25

за позовом Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 20306037)

до відповідача: Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 241400,00 грн.

за участю представників:

від позивача Чечель К.І. (в залі суду) - (витяг з ЄДР, самопредставництво);

від відповідача не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича про стягнення 241400,00 грн., з яких 120700,00 грн. штраф, накладений рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.09.2023 №54/47-р/к, 120700,00 грн. пеня за прострочення сплати штрафу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 17, 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України, ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, п. 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного Комітету України від 23.02.2001 № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482..

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/84/25, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2025 о 10 год. 30 хв.

Ухвалу суду доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 03.06.2025 о 16 год. 34 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

01.07.2025 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача тільки пеню в сумі 120700,00 грн., посилаючись на те, що штраф сплачено відповідачем.

Відповідач 01.07.2025 подав відзив на позов та клопотання відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відповідача у службовій відпустці.

В судовому засіданні 01.07.2025 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представник позивача повідомив про подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

Суд не прийняв заяву про зменшення позовних вимог, оскільки позовна заява містить дві вимоги різного правового характеру. Зменшення позовних вимог передбачає зменшення кількісних показників за майновою вимогою, а не відмову від стягнення за пред`явленою вимогою. Заява позивача суперечить змісту ГПК України.

Предметом розгляду суду є первісні позовні вимоги.

Суд повідомив про надходження від відповідача відзиву.

Представник позивача повідомив, що позивач не отримував відзив та має намір ознайомитися з відзивом.

Суд повідомив про надходження від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.07.2025 відкладено підготовче засідання на 04.08.2025 об 10 год. 00 хв.

02.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 04.08.2025 був присутній представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Суд повідомив про надходження від відповідача відзиву, від позивача відповіді на відзив.

Представник позивача заявив про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.

Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2025 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 02.09.2025 був присутній представник позивача. Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Від відповідача 02.09.2025 надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

Представник позивача просив стягнути з відповідача пеню та закрити провадження у справі в частині стягнення штрафу.

В судовому засіданні 02.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, позивач) за розглядом матеріалів справи №54/6-23 прийнято рішення від 07.09.2023 №54/47-р/к (далі Рішення), яким визнано, що Фізична особа-підприємець Совгиря Роман Павлович (далі відповідач) вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024) (далі Закон №2210-III), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених в системі електронних публічних закупівель Prozorro:

- Відділом освіти, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи 41844274) на закупівлю робіт за предметом: «Капітальний ремонт «Система пожежної сигналізації, система оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі та передача тривожних оповіщень». КЗ «КЗ НВК «Якимівська гімназія» Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області» по вулиці Центральній, 73 у смт. Якимівка, Якимівського району, Запорізької області» (оголошення UA-2019-11-13-000126-b);

- Територіальним відділом освіти Вознесенівського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 37611417) на закупівлю робіт за предметом: «Технічне переоснащення системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в будівлі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 78 Запорізької міської ради Запорізької області розташованої по бул. Центральний, 12а, м. Запоріжжя» (оголошення UA-2019-11-22-001904-c; UA-2019-11-13-000126-b та UA-2019-11-22-001904-c)

За зазначені порушення, на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 120 700,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону №2210-III, особа, на яку накладено штраф за рішенням Відділення, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої та другої статті 62 Закону №2210-III, строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №2210-III рішення надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення було направлено на юридичну адресу відповідача з супровідним листом від 12.09.2023 №54-02/1902, але не було отримано відповідачем, про що свідчить повернення конверту з поштовим відправленням №4910112127489.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №2210-III, у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Інформація про прийняте Рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур`єр» від 24.11.2023 № 236 (7634).

Таким чином, Рішення вважається таким, що вручено відповідачу 04.12.2023.

Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням, закінчився 05.02.2024 (оскільки 04.02.2024 припадає на вихідний день).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону №2210-III заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач оскаржив Рішення до Господарського суду Дніпропетровської області.

27.12.2023 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято до розгляду позовну заяву Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича та винесено ухвалу про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №904/5133/23 про визнання недійсним Рішення Відділення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/5133/23 у задоволенні позову Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/5133/23.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/5133/23 без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від

16.04.2025 було відкрито касаційне провадження у справі №904/5133/23 за касаційною скаргою Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

від 13.05.2025 касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №904/5133/23 - без змін.

Отже, рішення про накладення штрафу є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону №2210-III та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024) (далі Закон 3659-XII), є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону №2210-III протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Позивач у позовній заяві вказав, що станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням.

За прострочення сплати штрафу позивач нарахував пеню:

з 29.05.2024 (наступний день після відмови господарським судом у задоволені позову Відповідача про скасування Рішення) по 05.08.2024 включно (день, що передував відкриттю апеляційного провадження);

з 06.02.2025 (наступний день після відмови у задоволені апеляційної скарги) по 15.04.2025 (день, що передував відкриттю касаційного провадження);

з 14.05.2025 (наступний день після відмови у задоволені касаційної скарги) по 28.05.2025 (день на який розраховується пеня).

Позивачем врахована загальна кількість днів прострочення для нарахування пені - 149 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:

120 700,00 грн. х 1,5 % = 1810,50 грн.,

де 120 700,00 грн. - розмір штрафу, накладеного Рішенням; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III.

Звідси за 149 день прострочення сплати штрафу сума пені за розрахунком позивача становить 269 764,50 грн. Однак, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Відділення, позивач визначив пеню в сумі 120 700,00 грн.

Відповідно до частин сьомої та дев`ятої статті 56 Закону №2210-III, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

До повноважень голови територіального відділення згідно пункту 16 частини першої статті 17 Закону 3659-XII віднесено звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону 3659-XII передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 241 400,00 грн., з яких 120 700,00 грн. штраф, 120 700,00 грн. пеня за прострочення сплати штрафу.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що штраф сплачено відповідачем 27.05.2025.

До матеріалів справи відповідачем надано платіжну інструкцію №744 від 27.05.2025 про сплату штрафу в сумі 120 700,00 грн.

Відповідач листом від 29.05.2025 за вих. № 29/05-1 повідомив позивача про сплату штрафу. Вказаний лист отриманий позивачем 30.05.2025.

Позивач посилається на те, що на час подання позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 29.05.2025) позивачу не було відомо про сплату штрафу відповідачем, тому просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми штрафу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд зауважує, що підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є наявність спору між сторонами на момент звернення позивача до суду з позовом, однак припинення існування предмет спору внаслідок певних обставин під час судового провадження.

В даному випадку на момент подачі позивачем позову предмет спору вже був відсутній, оскільки штраф сплачено відповідачем 27.05.2025, а позов подано 29.05.2025.

Представник позивача в судовому засіданні послався на відсутність порядку взаємодії між органами державного казначейства та позивачем щодо отримання інформації про сплату штрафу.

З цього приводу суд зауважує, що виходячи з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Відповідно до ч. ч. 2 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Виходячи з цього, звертаючись до суду з позовом, у якому позивач посилається на несплату відповідачем штрафу, позивач мав перевірити відповідні обставини. Зокрема, позивач не був позбавлений можливості в порядку загальної взаємодії державних органів направити запит до органу Держказначейства з приводу надходження коштів про сплату штрафу від відповідача та отримати інформацію про надходження від відповідача коштів на сплату штрафу.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідач надіслав позивачу повідомлення про сплату штрафу протягам двох днів з моменту сплати, тобто у встановлений строк .

Оскільки на момент подачі позову заборгованість зі сплати штрафу не існувала, то позов у цій частині пред`явлено позивачем необґрунтовано. У зв`язку з цим у задоволенні позову в частині стягнення штрафу в сумі 120 700,00 грн. суд відмовляє.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Щодо доводів відповідача про те, що оскарження рішення про накладення штрафу зупиняє його виконання суд зазначає, що норми ч. ч. 3, 5 ст. 56 Закону №2210-III в редакції, яка діяла на момент отримання відповідачем рішення про накладення штрафу, передбачали, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз`яснено, що абз. 3 - 5 частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону №2210-III нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішення органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, нарахування пені позивачем було зупинено починаючи з 27.12.2023 (початок розгляду справи господарським судом) до 28.05.2024 (прийняття Рішення господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5133/23), а також в період з 06.08.2024 до 05.02.2025 (розгляд справи №904/5133/23 Центральним апеляційним господарським судом) та в період з 16.04.2025 до 13.05.2025 (розгляд справи №904/5133/23 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).

За прострочення сплати штрафу позивач нарахував пеню:

з 29.05.2024 (наступний день після відмови господарським судом у задоволені позову Відповідача про скасування Рішення) по 05.08.2024 включно (день, що передував відкриттю апеляційного провадження);

з 06.02.2025 (наступний день після відмови у задоволені апеляційної скарги) по 15.04.2025 (день, що передував відкриттю касаційного провадження);

з 14.05.2025 (наступний день після відмови у задоволені касаційної скарги) по 28.05.2025 (день, на який розраховується пеня).

Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу, яка взята позивачем до розрахунку за цей період, становить 149 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:

120 700,00 грн. х 1,5 % = 1810,50 грн.,

де 120 700,00 грн. - розмір штрафу, накладеного Рішенням; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III.

Звідси за 149 день прострочення сплати штрафу сума пені за розрахунком позивача становить 269 764,50 грн. Однак, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону №2210-III розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Відділення, позивач визначив пеню в сумі 120 700,00 грн.

Позивачем враховано періоди зупинення виконання рішення у зв`язку з його оскарженням при нарахуванні пені. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону №2210-III таке зупинення відбувається саме на час розгляду справи судом, тому проміжки часу між судовими розглядами позивачем правомірно враховані при нарахуванні пені.

Суд зазначає, що з урахуванням сплати відповідачем суми штрафу 27.05.2025 та періодів, на які нарахування пені зупинялося, сума пені обґрунтовано розрахована позивачем у сумі 120 700,00 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 120 700,00 грн.

Відповідач у відзиві послався на можливість суду зменшити розмір нарахованої пені або повністю звільнити боржника від сплати пені, якщо її розмір є необґрунтованим, несправедливим та перевищує потребу в компенсації втрат. Зокрема, посилається на ст. 233 Господарського кодексу України передбачає, що суд має право зменшити або не застосовувати штрафні санкції, виходячи з принципу справедливості, добросовісності та майнового становища боржника. Просить суд врахувати, що відповідач знаходиться у прифронтовій зоні - м. Запоріжжі, де ведуться бойові дії. В умовах воєнного стану, суттєвого обмеження економічної активності відповідач продовжує сплачувати податки та систематично надає підтримку ЗСУ. Вважає, що в такій ситуації вимога про стягнення пені у розмірі 120 700,00 грн. є економічно несправедливою та потенційно руйнівною для господарської діяльності відповідача. Посилається на правову позицію, висловлену Конституційним Судом України у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013, відповідно до якої пеня (неустойка) не може бути джерелом збагачення держави, а лише засобом стимулювання належного виконання зобов`язання. Вказує, що в даному випадку пеня є ідентичною розміру штрафу, що є диспропорційним заходом відповідальності.

Суд зазначає, що нарахування пені, передбаченої частиною 5 статті 56 Закону №2210-III, має імперативний характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

Суд враховує, що рішення про накладення штрафу не виконувалося відповідачем загалом в період з 05.02.2024 по 26.05.2025 у зв`язку з його оскарженням, а періоди судового розгляду виключені з періоду прострочення.

Нарахована сума пені відповідає розміру, визначеному законом.

Будь-яких доказів на підтвердженого свого майнового стану, які могли б бути враховані судом при оцінці доводів відповідача про вплив на його господарську діяльність військового стану та прифронтової зони, відповідач не надав.

З огляду на це суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені за клопотанням відповідача.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовна заява містить вимоги майнового характеру та подана в 2025 році через систему «Електронний суд».

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з цього, судовий збір за подачу позову в даній справі складає: 241 400,00 грн. х 1,5% х 0,8 = 2 896,80 грн.

Позивачем сплачено судовий збір платіжною інструкцією №230 від 20.05.2025 в сумі 2 896,80 грн., який зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 1 448,40 грн. Решта судового збору покладається на позивача.

Відповідно до статті 327 ГПК України та частини третьої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції; наказ надсилається стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили; за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на рахунок ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, номер рахунку (IBAN) UA558999980313060106000008479, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) пеню в сумі 120 700,00 грн. (сто двадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.).

Стягнути з Фізичної-особи підприємця Совгирі Романа Павловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України(49004, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 20306037) на р/р UA178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 448,40 грн. (одна тисяча чотириста сорок вісім грн. 40 коп.).

В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 12.09.2025.

СуддяМ.В. Мірошниченко