Ухвала від 09.09.2025 по справі 910/11507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення

09.09.2025Справа № 910/11507/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши

заяву Державного підприємства «Гарантований покупець»

про відстрочення виконання рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 15 669 373,55 грн

за участю представників:

від позивача: Євстратенко С.Ю.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі Гарантований покупець, заявник) із заявою про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

У обґрунтування поданої заяви боржник зазначив, що виконання судового рішення, ухваленого в даній справі, залежить не лише від волі боржника, а в більшій мірі від виконання спеціальних обов`язків ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке має значну заборгованість перед ДП «Гарантований покупець» щодо забезпечення надходження грошових коштів підприємству для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом. Також заявник посилається на особливий порядок виконання зобов`язань ДП «Гарантований покупець» з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом; відсутність його вини у невиконанні договірних зобов`язань та тяжкий фінансовий стан підприємства, що ускладнює виконання судового рішення; залучення підприємства до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану; надання регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022; через збройну агресію Російської Федерації проти України господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії та несвоєчасна оплата у повному обсязі вартості послуг підприємства. При цьому в Положенні про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ № 775 від 07.07.2022, відсутнє визначення джерел для покриття витрат на оплату трьох процентів річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання цього Положення. У поданій заяві Гарантований покупець просив відстрочити виконання рішення у справі строком на один рік з моменту його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 вказану заяву було призначено до розгляду, судове засідання призначено на 20.05.2025.

Проте 20.05.2025 матеріали справи були направлені до Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням ДП «Гарантований покупець» апеляційної скарги на рішення суду від 11.03.2025 у цій справі.

Після перегляду судом апеляційної інстанції зазначеного рішення справа повернулася до Господарського суду міста Києва, а тому ухвалою від 26.08.2025 суд призначив заяву ДП «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2025.

Стягувач (ТОВ «Нові технологічні рішення») подав свої заперечення проти відстрочення боржнику виконання судового рішення, в яких зазначив, що всі наведені Гарантованим покупцем обставини не є виключними та не відповідають критеріям, визначеним законом для відстрочення виконання судового рішення, боржник не надав належних доказів свого скрутного фінансового становища, які б підтверджували відсутність у нього грошових коштів та неможливість виконання рішення суду, а саме лише посилання на тяжке матеріальне становище та відсутність надходжень коштів від виробників електричної енергії не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань.

У судове засідання представник ДП «Гарантований покупець» не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Представник стягувача проти поданої заяви заперечив з підстав, наведених вище.

Суд, розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення, заслухавши думку представника стягувача та дослідивши наявні докази, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у даній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025, позов ТОВ «Нові технологічні рішення» задоволено; стягнуто з ДП «Гарантований Покупець» заборгованість у сумі 11 759 175,55 грн, інфляційні втрати у сумі 665 601,73 грн, 3 % річних у сумі 146 793,45 грн та судовий збір в сумі 150 858,84 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з роз`ясненнями Вищого господарського суду України, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Водночас суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

У якості підстави для відстрочення виконання рішення суду відповідач вказує на відсутність належного фінансування ДП «Гарантований покупець», наявність значної заборгованості виробників електричної енергії перед боржником та скрутний фінансовий стан підприємства, що у цілому ускладнюють виконання рішення.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), також не передбачають такого положення й умови договору купівлі-продажу електроенергії № 1006/01/20 від 08.04.2020, укладеного сторонами.

Водночас статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Суд звертає увагу заявника на те, що договір укладений сторонами є двостороннім, в якому не передбачено можливості невиконання зобов`язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв`язку з невиконанням зобов`язання третіх осіб перед відповідачем.

За таких обставин факт відсутності фінансування, в тому числі через ненадходження до ДП «Гарантований покупець» коштів від ПрАТ «НЕК «Укренерго», не є виключною обставиною для звільнення боржника від виконання зобов`язань з оплати придбаної електроенергії та відповідальності за прострочення зобов`язання за рішенням суду.

При цьому долучений до заяви баланс ДП «Гарантований покупець» (звіт про фінансовий стан) містить інформацію станом на 30.09.2024, проте, із матеріалів справи вбачається, що рішення у даній справі було ухвалене 11.03.2025, а заява про відстрочення подана 18.04.2025, відтак, вказаний звіт не містить актуальної та належної інформації про фінансовий стан боржника в означеному році.

Інші докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення, у матеріалах справи відсутні.

Посилання боржника на п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, згідно з якою учасникам ринку електричної енергії зупиняється нарахування та стягнення пені, суд до уваги не приймає, адже рішенням суду в цій справі штрафні санкції з ДП "Гарантований покупець" не стягувалися, а присуджені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних є складовими боргу і не відносяться до таких (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 18.07.2023 у справі № 910/9798/22).

Твердження ДП «Гарантований покупець» про те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, суд також відхиляє, оскільки неналежне виконання грошових зобов`язань контрагентом державного підприємства не є підставою для звільнення його від виконання своїх договірних зобов`язань.

Поряд з цим будь-яких нормативних актів, які б на законодавчому рівні встановлювали інший порядок та спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, немає.

З іншого боку обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої" електроенергії, тому саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, які використовують альтернативні джерела енергії, і було створено ДП «Гарантований покупець», відтак, воно зобов`язане добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Крім того суд враховує майнові інтереси іншої сторони договору (стягувача), оскільки у зв`язку з введенням на території України військового стану через збройну агресію Російської федерації всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також перебуває в несприятливому економічному стані, оскільки неповернення належних йому коштів відповідачем протягом тривалого часу призводить до негативних наслідків у господарській діяльності і ТОВ «Нові технологічні рішення».

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виходячи з цього та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України і Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Також відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Отже, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Таким чином суд вважає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі.

За таких обставин, керуючись ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/11507/24 відмовити.

Скорочена ухвала оголошена в судовому засіданні 09 вересня 2025 року

Повний текст ухвали складений 12 вересня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Головіна К.І.