Постанова

від 21.12.2010 по справі 8/116-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/116-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010 року                                                               Справа №  8/116-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Герасименко І.М. (доповідач)  

судді:Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

представник позивача в судове засідання не з”явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином,

представник відповідача: Іскрук О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "ФБМ-Україна" м. Київ, на  рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.09.2010р.   

у справі № 18/116-10

за позовом   Приватного підприємства "ФБМ-Україна" м. Київ,

до  Закритого акціонерного товариства "Електроград" ,м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 

про стягнення заборгованості за договором № 46/364 від 15.08.06р. у загальному розмірі 124 714,19 грн.

                                                   В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ФБМ-Україна" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Закритого акціонерного товариства "Електроград" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р., з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.07.2010р., у загальному розмірі 122 353,73 грн.Сума позову складається з наступних сум: 3,79 грн. - основний борг, 122 349,94 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2010р. позов задоволено частково,стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу-3грв.79 коп.,судові витрати по справі.В решті позову відмовлено.Рішення суду мотивовано тим,що з матеріалів справи не вбачається ,що спірна поставка здійснена саме на підставі договору № 46/364 від 15.08.2006р.

Позивач не погодився з рішенням суду,просить його скасувати,прийняти нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.Посилається на те,що правовідносини сторін склались відповідно до умов договору №46/364 від 15.08.2006р.

Зміни в складі колегії суддів відбулися на підставі розпорядженя в.о.секретаря судової палати від 19.11.2010р.Строк розгляду справи продовжено за клопотанням відповідача до 30.12.2010р.

В судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача не з”явився,про ча та місце слухання справи попереджений належним чином і колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності,за наявними у справі доказами.

Дослідивши докази по справі,в їх сукупності,колегія суддів дійшла висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,з наступних підстав.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по оплаті отриманого товару, а на вказану заборгованість, згідно п. 11.4. умов вказаного договору було нараховано позивачем проценти за кожен день прострочки за користування чужими грошовими коштами від суми несплати товару.

Відповідно до матеріалів справи,15.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу продукції № 46/364 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати крипільно-будівельні матеріали  (далі-товар) в асортименті та кількості, вказаних у погоджених сторонами у заявці  відповідача і за цінами, вказаними у рахунку (п.п. 1.1. договору).

Позивач вказав, що  на виконання умов вищевказаного договору, ним було поставлено відповідачу товар на суму 26 208,62 грн.В позовній заяві вказано,що основний борг 2364,35грв. виник в результаті неналежної оплати за видатковою накладною №фа-17448 (а.с.2).

Відповідно до матеріалів справи,поставлений позивачем товар був оплачений лише частково у сумі 23 844,75 грн.,а згодом відповідач повторно  оплатив частину вартості товару на суму 2 360,46 грн.,тому заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною №фа-17448 становить 3,79 грн., що не заперечується сторонами.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги,позивач послався на п. 11.4. договору №46/364 (а.с.9)яким передбачено,що якщо відповідач прострочив оплату товару відповідно з умовами п. 6.2. договору понад шість днів, позивач має право додатково стягнути з відповідача 15% за кожен день прострочки, за користування чужими грошовими коштами від суми несплати товару, незалежно від умов 11.3. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача  122 349,94 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до умов п. 3.1. договору№ 46/364, продаж товару здійснюється за погодженими сторонами письмовими заявками, які є невід'ємною частиною даного договору. При цьому,п.3.2 договору передбачено,що найменування товару,його асортимент,строк постачання вказуються саме в заявці.Доказів оформлення  сторонами письмових заявок у період з 01.01.2008р. по 22.10.2008р., відповідно до п. 3.1. договору,як суду першої інстанції,так і суду апеляційної інстанції,позивачем не надано.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином,позивачем не доведено те ,що поставка за спірною видатковою накладною №фа-17448(а.с.16) здійснена саме на підставі договору купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р.,яким не було узгоджено найменування товару,його асортимент,строк постачання.

         Навпаки,долучені до матеріалів справи видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні за період з 01.01.2008р. по 22.10.2008р., свідчать про наявність господарських правовідносин між позивачем та відповідачем, але в яких значиться підставою виникнення цих відносин - рахунки, які були надані відповідачу, а не договір купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р. В актах звірки взаєморозрахунків також відсутні посилання на  відносини сторін саме за договором №46/364. Рахунок №фа-20233 від 09.09.2008р.та податкова накладна за спірною поставкою від 17.09.2008р.(а.с.41-42) також не містять посилання на договір .

Оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р., дослідженню підлягають правовідносини сторін, які виникли між ними з приводу виконання ними зобов'язань (купівлі-продажу товару), обумовлених вказаним договором.

Отже, позивачем не доведено, що відносини з відповідачем у період з 01.01.2008р. по 22.10.2008р., з приводу купівлі-продажу товару, існували на підставі договору купівлі-продажу продукції № 46/364 від 15.08.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.01.2008р. по 22.10.2008р. між позивачем та відповідачем існували фактичні договірні відносини на підставі домовленостей сторін у спрощеній формі, що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та податковими накладними за вказаний період, в яких зазначені підстава виникнення відносин - рахунки, які були надані відповідачу, а не договір купівлі-продажу продукції № 16/364 від 15.08.2006р. Крім того, у долучених позивачем до матеріалів справи актах звірки взаєморозрахунків також відсутні посилання на договірні відносини.

Статею 174 Господарського кодексу України передбачено що, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 3,79 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав. Крім того, у відзиві на позов визнав наявність вказаного боргу,тому позовну вимогу позивача щодо стягнення суми боргу по оплаті поставленого за видатковою накладною №фа-17448(а.с.16)товару у розмірі 3,79 грн.суд обгрунтовано задовольнив. У задоволенні вимоги стосовно стягнення з відповідача 122 349,94 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі п.11.4 договору№ 46/364 від 15.08.2006р., суд першої інстанції обгрунтовано відмовив з вищезазначених підстав.

Таким чином,підстави для зміни чи скасування рішення суду,передбачені ст.104ГПК України відсутні,а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України,апеляційний господарський суд,

                                 П О С Т А Н О В И В:

             Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ФБМ-Україна" м. Київ,-залишити без задоволення.Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.09.2010р.у справі № 18/116-10-залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.

Головуючий                                                                                              І.М. Герасименко

Судді                                                                                                          І.Л.Кузнецова

                                                                                                                   І.А.Сизько