Постанова

від 14.12.2010 по справі 34/331-33/161

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 № 34/331-33/161

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сотнік ова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача - Негода О. А. (дов. від 01.12.2009р.),

від відповідача - Чеперис А .С. (дов. від 20.09.2010р.),

від третьої особи - не з'яв ився,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Державна акціоне рна холдингова компанія "Киї вський радіозавод"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 14.09.2010

у справі № 34/331-33/161 ( )

за позовом ТОВ "Національна комп анія "Укрексперт"

до Державна акціонерна холдингова компанія "Київсь кий радіозавод"

третя особа СПД - фі зична особа (арбітражний кер уючий) ОСОБА_1

про стягнення 95000,00 грн.

за зустрічним позовом Д ержавної акціонерної холдин гової компанії “Київський ра діозавод”

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Національ на компанія “Укрексперт”

про визнання правочину нед ійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарськ ого суду міста Києва від 23.06.2010 р оку у справі № 54/72 первісний поз ов задоволено та стягнуто з Д ержавної акціонерної холдин гової компанії “Київський ра діозавод” на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Національна компанія “ Укрексперт” 95 000 грн. боргу, а та кож 950 грн. витрат по сплаті дер жавного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено та вихнано недійсним з момен ту укладення договір № 127/04-с на розробку плану санації від 26. 01.2004р. Стягнуто з Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Національна компанія “Укрек сперт” на користь Державної акціонерної холдингової ком панії “Київський радіозавод ” 85 грн. витрат по сплаті держа вного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням, відповідач звер нувся до Київського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить скасувати рішення суду першої інстанції в частині з адоволення первісного позов у, в іншій частині рішення зал ишити без змін, з підстав непо вного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм та процесу ального права.

Ухвалою від 18.10.2010р. прийнято д о провадження апеляційну ска ргу Державної акціонерної хо лдингової компанії “Київськ ий радіозавод”.

Позивачем надано відзив, в я кому він заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги в ідповідача.

Ухвалою від 09.11.2010р., від 30.11.2010р. ро згляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК Україн и.

07.12.2010р. в судовому засіданні б уло оголошено перерву відпов ідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувш и доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши представ ників сторін, вважає, що скарг а підлягає задоволенню з огл яду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК Ук раїни підставами виникнення цивільних прав та обов'язк ів, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивіл ьні обов'язки виконуються у м ежах, встановлених договором або актом цивільного законо давства. Зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог ЦК України, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться (52 6 ЦК України). Одностороння від мова від зобов'язання, в сил у ст. 525 ЦК України, не допускаєт ься.

Згідно з частиною першою ст атті 901 ЦК України за договоро м про надання послуг одна сто рона (виконавець) зобов'язуєт ься за завданням другої стор они (замовника) надати послуг у, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здій снення певної діяльності, а з амовник зобов'язується оплат ити виконавцеві зазначену по слугу, якщо інше не встановле но договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарськ ого суду м. Києва від 24.10.2002 поруш ено провадження у справі № 24/534- б про банкрутство ДАХК "Київс ький радіозавод".

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 04.06.2003 введено про цедуру санації стосовно ДАХК "Київський радіозавод" та при значено керуючим санацією ар бітражного керуючого Татієн ка В.А.

26.01.2004 між ТОВ "НК "Укрексперт" (в иконавець) та ДАХК "Київський радіозавод" (замовник) в особі керуючого санацією Татієнка В.А. (ухвала господарського су ду м. Києва від 04.06.2003 у справі №24/534 -б) укладено договір, відповід но до якого замовник доручає , а виконавець зобов'язуєть ся провести розробку плану с анації ДАХК "Київський радіо завод" (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 дого вору вартість робіт, зазначе них у пункті 1.1 договору, визна чається у сумі 95000,00 грн.

Предметом первісного позо ву у даній справі є матеріаль но-правова вимога Товариства про стягнення з Компанії заб оргованості за виконані за д оговором від 26.01.2004 роботи (послу ги) по розробці плану санації , приймання-передача яких під тверджується актом від 14.05.2004 і о плата за які повинна була бут и здійснена відповідно до пу нкту 2.2 договору (у повному об'є мі вартості робіт протягом т рьох банківських днів з моме нту підписання акта прийманн я-передачі виконаних робіт).

Разом з тим, у зустрічному п озові Компанія просила визна ти договір від 26.01.2004 недійсним я к такий, що відноситься до зна чних угод за Законом України “Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом” і має уклад атися за згодою кредиторів, я кої не було.

Відповідно до статті 1 Закон у України “Про відновлення п латоспроможності боржника а бо визнання його банкрутом” значні угоди - це угоди щодо розпорядження майном боржни ка, балансова вартість якого перевищує один відсоток бал ансової вартості активів бор жника на день укладення угод и.

Згідно з частиною 9 статті 17 з азначеного Закону значні уго ди та угоди, щодо яких є заінте ресованість, укладаються кер уючим санацією тільки за зго дою комітету кредиторів, якщ о інше не передбачено цим Зак оном або планом санації.

Відповідно до частини 6 вказ аної статті керуючий санаціє ю зобов'язаний розробити та п одати на затвердження коміте ту кредиторів план санації б оржника.

Баланс - це звіт про фінанс овий стан підприємства, який відображає на певну дату йог о активи, зобов'язання і власн ий капітал (Положення (станда рт) бухгалтерського обліку 1 "З агальні вимоги до фінансової звітності", затверджене нака зом Міністерства фінансів Ук раїни від 31.03.1999 № 87 та зареєстров ане в Міністерстві юстиції У країни 21.06.1999 за № 391/3684), і будь-які з міни у вартості можуть підтв ерджуватися згідно із Законо м України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність в Україні” доку ментами первинного бухгалте рського обліку.

Згідно даних балансу держа вної акціонерної холдингово ї компанії “Київський радіоз авод” станом на 31.12.2003р. балансов а вартість активів ДАХК “Киї вський радіозавод” за даними балансу (форма № 1) станом на 31.12. 2003р. складала 3 721 000,00 грн.

Зазначена обставина також підтверджується висновком с удової експертизи, складеног о експертами Київського наук ово-дослідного інституту суд ових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008р. н а виконання ухвали Господарс ького суду міста Києва у спра ві № 34/330-47/53 від 03.04.2008р. в частині вст ановлення балансової вартос ті активів ДАХК “Київський р адіозавод”.

За таких обставин колегія с уддів погоджується з висновк ом суду першої інстанції, що н а момент укладення спірного договору, його ціна перевищу вала один відсоток балансово ї вартості активів відповіда ча, а отже відповідно частино ю 9 статті 17 Закону України “Пр о відновлення платоспроможн ості боржника або визнання й ого банкрутом” такий договір мав бути погоджений комітет ом кредиторів.

Доказів на підтвердження п рийняття будь-якого рішення комітетом кредиторів ДАХК “К иївський радіозавод” про над ання згоди комітету кредитор ів на укладення оспорюваного договору № 127/04-С від 26.01.2004р. госпо дарському суду не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що укладений між пози вачем та відповідачем Догові р № 127/04-С від 26.01.2004р. укладений всу переч вимогам ч. 9 ст. 17 Закону У країни “Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом”, без погодження комітетом кредит орів, що передбачено зазначе ним Законом.

Згідно зі статтею 215 Цивільн ого кодексу України підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 Цивільного кодексу У країни.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цив ільного кодексу України, змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також моральним засадам су спільства. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності. Волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі. Правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Частиною 1 статті 207 Господа рського кодексу України уста новлено, що судом може бути ви знано недійсним повністю або частково господарське зобов 'язання, що не відповідає вимо гам закону, або вчинено з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, або укладено учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціа льної правосуб'єктності).

На думку колегії суддів, уго да може бути визнана недійсн ою лише з підстав і з наслідка ми, передбаченими законом. То му в кожній справі про визнан ня угоди недійсною суд повин ен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визнання угоди недійсно ю і настання певних юридични х наслідків.

Як було зазначено вище, укла дений між позивачем та відпо відачем договір № 127/04-С від 26.01.2004р . суперечить вимогам ч. 9 ст. 17 За кону України “Про відновленн я платоспроможності боржник а або визнання його банкруто м”, та підлягає визнанню неді йсним на підставі ч. 1 ст. 203 Циві льного кодексу України відпо відно до ч. 1 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивіль ного кодексу України недійсн ий правочин не створює юриди чних наслідків, крім тих, що по в'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'яза на повернути другій стороні у натурі все, що вона одерж ала на виконання цього пра вочину, а в разі неможливо сті такого повернення, зокр ема тоді, коли одержане поляг ає у користуванні майном, ви конаній роботі, наданій посл узі, - відшкодувати вартість т ого, що одержано, за цінами, як і існують на момент відшкоду вання.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що первісні поз овні вимоги про стягнення з в ідповідача заборгованості, я ка виникла у зв'язку з ненал ежним виконанням недійсного договору № 127/04-С від 26.01.2004р. та на п ідставі якого заявлено такі вимоги, задоволенню не підля гають.

При цьому колегія суддів вв ажає помилковими висновки су ду першої інстанції про задо волення первісних позовних в имог про стягнення 95000,00 грн. з ог ляду на наступне.

Задовольняючи первісні по зовні вимоги, суд першої інст анції послався на ч. 2 ст. 208 Госп одарського кодексу України, що регулює застосування до с торін двосторонньої реститу ції в разі визнання недійсни м зобов'язання.

Зазначеною нормою встанов лено, що у разі визнання недій сним зобов'язання з інших під став кожна із сторін зобов'яз ана повернути другій стороні все одержане за зобов'язання м, а за неможливості повернут и одержане в натурі - відшкоду вати його вартість грошима, я кщо інші наслідки недійсност і зобов'язання не передбачен і законом

При цьому, при вирішенні пит ання про застосування передб ачених законом наслідків нед ійсності господарських зобо в'язань господарський суд по винен виходити із змісту поз овних вимог. Якщо спір з цього приводу між сторонами відсу тній, у господарського суду н емає правових підстав зобов' язувати їх здійснювати дії, п рямо передбачені ч. 2 статті 208 Г К України.

Зазначене кореспондує із ч астиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Господар ського процесуального кодек су України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних в имог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовни х вимог. До початку розгляду г осподарським судом справи по суті позивач має право зміни ти предмет або підставу позо ву шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову озна чає зміну матеріально-правов ої вимоги до позивача. Зміна п ідстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгр унтовує свою вимогу до відпо відача.

Застосовуючи наслідки нед ійсності правочину, судом пе ршої інстанції безпідставно фактично змінено як і предме т так і підставу первісних по зовних вимог, що є виключним п равом позивача згідно ст. 22 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

В даному випадку, застосува ння наслідків недійсності пр авочину - двосторонньої рес титуції можливе лише в рамка х зустрічного позову про виз нання недійсним такого право чину.

Відповідно до ст. 101 Господар ського процесуального кодек су України апеляційний госпо дарський суд не зв'язаний д оводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґр унтованість рішення місцево го господарського суду у пов ному обсязі.

Колегія суддів відзначає, щ о судом першої інстанції в по рушено норми матеріального т а процесуального права, що пр извело до безпідставного вис новку про обґрунтованість пе рвісних позовних вимог та пр ийняття помилкового рішення про їх задоволення, що визнає ться апеляційною колегією бе ззаперечною підставою для ск асування оскаржуваного ріше ння місцевого господарськог о суду в цій частині з одночас ним ухваленням нового у відп овідності до вимог чинного м атеріального та процесуальн ого права.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, ріше ння місцевого господарськог о суду від 24.06.2010р. підлягає скас уванню в частині задоволення первісного позову та в позов і належить відмовити з викла дених у даній постанові підс тав.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни державне мито покладаєтьс я: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в по зові - на позивача, при частков ому задоволенні позову - на об идві сторони пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог.

Отже, судові витрати за розг ляд справи у суді першої інст анції та апеляційному господ арському суді покладаються н а позивача за первісним позо вом.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГП К України Київський апеляцій ний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Державної акціонерної хол дингової компанії “Київськи й радіозавод” задовольнити.

2. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 24.06.2010р. у справі № 34/331-33/161 скасувати в ча стині первісного позову.

3. Прийняти в цій частин і нове рішення.

4. В задоволенні первіс ного позову відмовити повніс тю.

5. В решті рішення Госпо дарського суду міста Києва в ід 24.06.2010р. у справі № 34/331-33/161 залишит и без змін.

6. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Національна компанія “Ук рексперт” (код 31513443) на користь Д ержавної акціонерної холдин гової компанії “Київський ра діозавод” (код 24586045) 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. витрат п о сплаті державного мита.

7. Видачу відповідного наказу доручити Господарськ ому суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 34/331-33/161 пов ернути Господарському суду м іста Києва.

Головуючий суддя

Судді