Постанова

від 16.12.2010 по справі 7/93-10-1297

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/93-10-1297

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № 7/93-10-1297

м. Одеса

Склад судової колегії змінювався розпорядженням голови суду

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів М.А. Мишкіної, Гладишевої Т.Я.

секретаря судового засідання Романів О.В.  

за участю представників сторін

від скаржника –Соколюк Ю.С.   

від боржника –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Піреус  Банк МКБ”

на ухвалу  господарського суду Одеської області від  16.11.2010 року

по справі № 7/93-10-1297

за заявою боржника: приватного підприємства „Науково-виробнича і торгово-комерційна  фірма „Колібрі”

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою господарського суду від 16.11.2010 р. (суддя Лепеха Г.А.) провадження у справі про банкрутство приватного підприємства „Науково-виробнича і торгово-комерційна  фірма „ Колібрі” (далі –ПП „Колібрі”) припинено на підставі п. 6 ст. 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство), оскільки суд дійшов висновку, що майна банкрута не виявлено, згідно наданого ліквідбаланісу активи та пасиви банкрута відсутні.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою публічне акціонерне товариство „Піреус Банк МКБ” (далі –ПАТ „Піреус Банк МКБ”) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати, а справу направити до господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду. При цьому скаржник вважає, що судом, в порушення вимог ст. 15 Закону про банкрутство, не було розглянуто заявлені кредиторами вимоги та не затверджено у встановленому порядку реєстр вимог кредиторів; в порушення ст. 32 Закону про банкрутство, перед затвердженням звіту ліквідатора не досліджувався сам звіт та думка кредиторів з приводу нього; ліквідатором не надано доказів щодо вжиття ним всіх можливих заходів щодо розшуку всього належного майна боржника, стягнення дебіторської заборгованості та погашення кредиторських вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду провадження у справі про визнання ПП „Колібрі” банкрутом припинено з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що ухвала суду винесена з порушенням вимог чинного законодавства, судом визнані встановленими обставини справи, що мають значення для справи, які матеріалами справи не доводяться. Відтак вказана ухвала підлягає скасуванню.

Апеляційна інстанція погоджується з посиланнями скаржника щодо невиконання господарським судом положень Закону про банкрутство, який не розглянув заявлені кредиторами вимоги та не затвердив у встановленому порядку реєстр вимог кредиторів; фактично не досліджувався звіт ліквідатора та не з'ясовував, що майна стало з майном боржника, яке знаходиться в заставі; не звернув уваги на те, що ліквідатором не надано доказів щодо вжиття ним всіх можливих заходів розшуку всього належного боржнику майна, стягнення дебіторської заборгованості та погашення кредиторських вимог.

Крім того, ліквідатором порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, відповідно до яких майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Так, ліквідатор боржника Корольов Д.В., у наданому господарському суду звіті (том 3, а. с. 51-53), відомості щодо майна боржника, яке перебуває у заставі, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори застави, не навів. Вказане, призвело до порушення також приписів 29-31 Закону про банкрутство.

Отже, оскаржувана ухвала винесена передчасно та з порушенням приписів ст. ст. 29 - 32, п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство.

Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскільки процесуальне законодавство не передбачає направлення справи після апеляційного перегляду ухвал господарського суду на новий розгляд.

Справу направити на розгляд до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.11.2010 р. у справі № 7/93-10-1297 скасувати.

Справу передати на розгляд господарському суду Одеської області.

    Головуючий суддя                                                                     Сидоренко М.В.          

                   Суддя                                                                                       Мишкіна М.А.          

          Суддя                                                                                             Гладишева Т.Я.

Постанова підписана 17.12.2010 р.