Постанова

від 14.12.2010 по справі 22/132-10-3499

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/132-10-3499

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 22/132-10-3499

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                  Разюк Г.П.

суддів:                                      Колоколова С.І

                                                Бойко Л.І.

(склад суду змінено згідно розпорядження заступника голови суду  № 417 від 10.12.10 року)

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача –Висоцького С.О., довіреність № б/н від 05.01.10р.

від відповідача - Ельчібекяна І.М., довіреність  № 21/17-2 ,  від 04.01.10р. /в судовому засіданні від 23.11.10р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „УКРТРАНСГАЗ” Національної акціонерної  компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р.

по справі № 22/132-10-3499

за позовом скаржника

до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ОДЕСАГАЗ”

про зобов'язання укласти договір в редакції позивача

/в судовому засіданні оголошувалася перерва на підставі ст.77 ГПК України з 23.11.по 14.12.10р./

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/

                                                       встановив:

          У серпні 2010 року дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” /далі по тексту –Дочірня компанія/ звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації /далі–ВАТ/ „ОДЕСАГАЗ” про зобов'язання укласти договір № 119В-562 від 15.12.2009р.  на транспортування природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на 2010р. в редакції позивача, а саме:

       1 - викласти  п. 1.1. Договору в наступній редакції: “Виконавець зобов'язується надати послуги Замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу, надалі - газу, Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, надалі - ГРС, а Замовник зобов'язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.”;

      2 - викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: " Замовник передає Виконавцю газ в загальному потоці в  обсягах, зазначених в пункті 2.1 даного договору на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Виконавця”;

     3 - викласти  п. 3.2. Договору в наступній редакції: “При отриманні газу від Замовника на пунктах прийому-передачі в магістральні трубопроводи Виконавець не набуває права власності на отриманий для транспортування газ”;

     4 - викласти  п. 3.3. Договору в наступній редакції: „ Виконавець приймає газ від Замовника на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ в загальному потоці Замовнику”.

     5 - викласти  п. 3.4. Договору в наступній редакції: “Прийом-передача газу на пунктах прийому-передачі, зазначених в пункті 3.1 даного договору, та на ГРС здійснюється сторонами у відповідності до умов “Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні”затверджених наказом НАК “Нафтогаз України”від 11 травня 2002 року № 142”;

     6 - викласти  п. 3.5. Договору в наступній редакції: “Кількість газу, що передається сторонами, визначається приладами обліку витрат газу, які встановлені на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Виконавця та на ГРС.

       Прилади обліку витрат газу повинні відповідати вимогам “Правил измерения расхода газов и жидкостей стандартными сужающими устройствами РД-50-213-80”, іншим нормативним документам Держстандарту України.

      За одиницю виміру обсягу газу при його обліку встановлюється один кубічний метр (куб.м) газу при температурі 20 град. С, тиску 760 мм ртутного стовпчика (101325 Па)”;

    7 - викласти  п. 3.6. Договору в наступній редакції: “Виконавець забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в даному договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС, за умови:

     - надходження газу Замовника в магістральні трубопроводи Виконавця в обсягах, зазначених у пункті 2.1 даного договору;

     - дотримання Замовником запланованої добової норми відбору газу через ГРС для всіх категорій споживачів, яка відповідає місячному розподілу газу, наданому Замовником Виконавцю до початку місяця транспортування газу, з розбивкою по добах по кожній ГРС;

     - 100% оплати наданих Виконавцем послуг по транспортуванню газу.

      У випадку якщо кількість відібраного Замовником газу на виході з ГРС перебільшує кількість газу зазначену в місячному розподілі газу по кожній ГРС, наданому Замовником Виконавцю до початку місяця транспортування, а також у випадку недотримання Замовником дисципліни розрахунків за послуги по транспортуванню газу, Виконавець не несе відповідальності за підтримання робочого тиску на виході з ГРС”;

    8 - викласти п. 3.7. Договору в наступній редакції: “Обсяг відбору газу Замовником на ГРС протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається Замовником в магістральні трубопроводи Виконавця в цьому місяці”;

    9 - викласти  п. 3.8. Договору в наступній редакції: “При зменшені обсягів надходження газу Замовника в магістральні  трубопроводи Виконавця в пунктах прийому-передачі газу, зазначених в пункті 3.1 даного договору, Виконавець відповідно зменшує обсяг подачі газу Замовнику на ГРС”;

          10 - викласти  п. 4.4. Договору в наступній редакції: “Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків”;

          11 - викласти  п. 7.3. Договору в наступній редакції: “У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу”;

          12 - викласти  п. 10.7. Договору в наступній редакції: „ В разі порушення однією із сторін умов даного договору, наслідком чого є звернення контрагента до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів, винна сторона відшкодовує витрати на відрядження представника (ів), пов'язані з розглядом справи в суді, а саме: проїзд, проживання, добові”.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що зміст означених пунктів, запропонований відповідачем у протоколі розбіжностей, суперечить чинному законодавству України щодо надання якісних послуг на транспортування природного газу, ст.ст. 511, 526, 549 ЦК України, ст.ст.181, 187, п. 5 ст. 231 ГК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2010 року (суддя Торчинська Л.О.) позовні вимоги Дочірньої компанії про зобов'язання укласти договір задоволено частково з зобов'язанням ВАТ по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” укласти з Дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" договір на транспортування природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з держаного та місцевих бюджетів на 2010 році  з п.1.1,3.2,3.5,3.6,3.7 в редакції позивача, п.3.1,3.4,3.8,4.4,7.3- в редакції відповідача, а п.3.3 та 10.7 виключити з договору.

           Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, Дочірня компанія звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище означене рішення в частині пунктів 3.1, 3.4, 3.8, 4.4, 7.3, 10.7 договору, що викладені в резолютивній частині рішення та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити  вимоги позивача щодо запропонованої ним редакції означених пунктів договору № 119В-562 від 15.12.2009р.  на транспортування природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на 2010р..

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом: не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які він визнав встановленими; зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи; порушено норми матеріального і процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але представник відповідача у судовому засіданні від 23.11.10р. спростовував доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 15.12.2009р. під час укладення  договору № 119В-562  на транспортування природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з держаного та місцевих бюджетів на 2010р. між Дочірньою компанією –(виконавець) та ВАТ „ОДЕСАГАЗ” - (замовник) виникли розбіжності по його умовах. /а.с.36-38/. Сторонами вживались заходи щодо урегулювання розбіжностей шляхом обміну протоколами узгодження розбіжностей, що стосується п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 4.4, 7.1, 7.2, 7.3, 10.6, 10.7, 10.9, але згода досягнута лише по п.п. 1.2, 7.1, 7.2, 10.6, 10.9, решту розбіжностей передано на розгляд суду.

Аналіз змісту пунктів, щодо яких скаржник не згоден з рішенням суду свідчить, що вони стосуються порядку визначення обсягів наданих за договором послуг. Позивач пропонує вважати, що замовник, якому постачається газ, передає його Виконавцю в загальному потоці на пунктах прийому- предачі газу в магістральні газопроводи Виконавця.  Колегія вважає, що висновок суду про те, що виконання означеної умови договору для відповідача є не можливим, оскільки на означених пунктах, що розташовані в інших регіонах України, він не має присутності, отже не може підтвердити будь-який факт приймання-передачі газу, що в них відбувається, і відповідно оформити та підписати відповідні акти  в цих пунктах, відповідає чинному законодавству, зокрема п.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Неможливість присутності у місці здійснення господарської операції виключає можливість підтвердження її шляхом складання первинного бухгалтерського документу.

В той же час визначення обсягу наданих послуг в спосіб, запропонований відповідачем, є цілком можливим та не суперечить означеному Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

     Рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р. по справі № 22/132-10-3499 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії „УКРТРАНСГАЗ” Національної акціонерної  компанії „Нафтогаз України”  –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

       Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

      Головуючий суддя                                                           Г.П.Разюк

Суддя                                                                                Л.І. Бойко

Суддя                                                                                С.І.Колоколов

Повний текст постанови складено 17.12.2010р.