Ухвала від 12.09.2025 по справі 753/24113/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24113/24

провадження № 2/753/7430/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Цимбал І.К., при секретарі Козін В.Є., з участю представників позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , треті особи: Київська міська рада, Золочівська сільська рада, Головне управління дергеокадастру у м. Києві та Київській області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

03.09.2025 позивач в особі представника звернулась до суду з клопотанням про забезпечення позову, посилаючись на те, що предметом позову є оспорювання позивачем права власності відповідачів на земельні ділянки, які на час набуття відповідачами такого право повністю та частково перебували у користуванні позивача за договором оренди. Враховуючи те, що з часу звернення позивача до суду з даним позовом деякі з відповідачів здійснили відчуження земельних ділянок, які є предметом спору, що стало підставою для зміни кола осіб, а саме відповідачів у справі, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно, щоб в подальшому уникнути неможливості або утруднення виконання судового рішення, в разі задоволення позову, а також забезпечити процесуальну економію часу. Враховуючи те, що ухвалою суду вже було розглянуто за задоволено частково аналогічну заяву позивача, про забезпечення позову, яка набрала законної сили, якою відмовлено в частині щодо відповідачів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , позивач вимушений звернутися повторно із такою заявою. Так, суд задовольняючи частково заяву про забезпечення позову зазначив, що відносно відомості про право власності вказаних відповідачів не були внесені до відповідного реєстру відповідно до закону. Разом з тим, з таким висновком позивач не погоджується, оскільки право власності на земельні ділянки підтверджується іншим державним реєстром, на що суд уваги не звернув, а тому висновки суду є хибними.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримала з підстав зазначених в останній.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що справа перебуває у провадженні майже рік і відповідачі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 будь яких дій щодо своїх земельних ділянок не вживали, зокрема після того як судом вже було постановлено ухвалу якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо належних їм земельних ділянок. Крім того, вже по аналогічних вимогах про забезпечення позову, судом постановлена ухвала і дана заява не містить нових обставин щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Доводи даної заяви зводяться виключно до того, що суд який розглядав заяву про забезпечення позову неправомірно відмовив заявнику у вжитті таких заходів щодо майна ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з порушення вимог матеріального права, зокрема не врахував того, що право власності може бути підтверджено наявності запису в іншому реєстрі, проте це не є новою обставиною, а незгода заявника з прийнятим рішенням є підставою для перегляду останнього в апеляційному порядку.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також заборона вичиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 р. по справі № 914/1570/20 вказано, що "…важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Таким чином питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Позивач вважає, що забезпечення позову у заявлений спосіб є співмірним із заявленими позивачем вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача, але при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі, зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.(Постанова ВС від 14.02.2024 у справі № 504/3408/22, провадження № 61-18041св23).

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачами вживаються будь-які заходи щодо відчуження зазначених земельних ділянок, а саме лише посилання в заяві на можливу наявність у відповідачів зазначеного наміру, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для накладення арешту та становитиме, на переконання суду, надмірне втручання у право власності відповідачів, оскільки останні в результаті застосування зазначених заходів забезпечення позову будуть позбавлені можливості розпоряджатись належним їм майном без відповідного правового обґрунтування.

Крім того, суд звертає увагу, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області була задоволено частково аналогічна заява позивача, під час перебування даної справи у провадженні даного суду, і в частині задоволення заяви стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в свою чергу дана заява позивача про забезпечення позову не містить нових обставин які не були відому суду або заявнику на час постановлення ухвали Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Заявник не погоджуючись з постановленою ухвалою, з підстав не вірного застосування норм матеріального права, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження, ухвала набрала законної сили і знову звертається із відповідною заяву з тих самих підстав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено наявність підстав для забезпечення позову, зокрема такого ступеня вірогідності настання негативних обставин для позивача, які б давали обґрунтовані підстави для здійснення втручання у права власності відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст.149-153, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , треті особи: Київська міська рада, Золочівська сільська рада, Головне управління дергеокадастру у м. Києві та Київській області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та скасування державної реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 12.09.2025.

Головуючий: