Постанова від 09.09.2025 по справі 902/25/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Справа № 902/25/24(902/689/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Павленко Т.М." на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25, повний текст судового рішення складено 07.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24) (суддя Лабунська Т.І.)

за участю представників:

позивача - Дяденчук А.І.

відповідача - Чайка А.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Хмельницьке шосе, 82, офіс 538, м. Вінниця, 21036, код 35949905)

до Фермерського господарства "Павленко Т.М." (вул. Центральна (Леніна), буд. 60, с. Ковалівка, Вінницький рн., Вінницька обл., 22830, код 41089441)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24 (902/689/24) позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Павленко Т.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" заборгованість за поставку товару сільськогосподарського призначення та за надані послуги в загальному розмірі 1 079 611,83 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 194,18 грн. У задоволенні позову в частині стягнення з Фермерського господарства "Павленко Т.М." 1 445 599,86 грн. боргу відмовлено, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 21 684,00 грн. залишено за позивачем.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" від Фермерського господарства "Павленко Т.М." надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24), у якій апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду, протоколом від 28.04.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи №902/25/24(902/689/24) у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю..

Листом суду апеляційної інстанції №902/25/24(902/689/24)/2306/25 від 29.04.25 витребувано матеріали справи у місцевого господарського суду. 06.05.2025 від Господарського суду Вінницької області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №№902/25/24(902/689/24).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Павленко Т.М." на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.2025 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

10.06.2025 у судове засідання з`явились представники ФГ "Павленко Т.М." - Павленко Т.М. та ОСОБА_1 , які надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення. Представник ТОВ "Вінницяагропроектбуд"у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання належним чином позивач повідомлений.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.25 відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.07.2025 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

23.06.25 через підсистему "Електронний Суд" від ФГ "Павленко Т.М." надійшли додаткові пояснення.

30.06.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Вінницяагропроектбуд" надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача.

01.07.25 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явився представник відповідача, який надав пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, а також наголосив, що позивач не надавав для огляду до місцевого господарського суду оригінали первинно-облікових документів, які є підставою позову у даній справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.25 розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.08.2025 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Зобов`язано ТОВ "Вінницяагропроектбуд" надати Північно-західному апеляційному господарському суду у наступне судове засідання усі оригінали первинно-облікових документів, які долучались до позовних заяв та є матеріальною підставою позову у справі №902/25/24(902/689/24).

Відповідно до рішення №1470/0/15-25 від 15.07.2025 Вища рада правосуддя вирішила звільнити ОСОБА_2 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 25.08.25, за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.С. проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.08.25 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.25 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Павленко Т.М." на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24) колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

26.08.2025 у судове засідання з`явився представник позивача Дяденчук А.І. та представник відповідача Чайка А.О.. Після продовження розгляду справи судом апеляційної інстанції було зауважено на п. 4 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025, згідно якої було зобов`язано ТОВ "Вінницяагропроектбуд" надати Північно-західному апеляційному господарському суду у наступне судове засідання усі оригінали первинно-облікових документів, які долучались до позовних заяв та є матеріальною підставою позову у справі №902/25/24(902/689/24).

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що у нього наявні оригінали первинно-облікових документів, які витребовувались судом апеляційної інстанції згідно ухвали суду Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025. Документи були надані суду апеляційної інстанції представником позивача безпосередньо в судовому засіданні.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою ознайомлення з оригіналами первинно-облікових документів, які надані позивачем для суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.25 оголошено перерву в судовому засіданні до "09" вересня 2025 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

02.09.25 через підсистему "Електронний Суд" від ФГ "Павленко Т.М."до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення у справі №902/25/24(902/689/24) з приводу поданих позивачем оригіналів первинно-облікових документів. Також від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №902/25/24(902/689/24).

Згідно з табелем обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Крейбух О.Г. перебуває у відпустці у період з 08.09.2025 по 03.10.2025 включно.

Згідно з ч. 10 ст. 32 ГПК України, якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

Відповідно до п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя-член колегії суддів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України (під строками встановленими ГПК України за змістом цих Засад слід розуміти всі визначені ГПК України строки для вчинення процесуальних дій), крім випадків, визначених п. 7.1.6 Засад, або до порушення процесуальних строків, встановлених ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 262 ГПК України, його заміна здійснюється автоматизованою системою у порядку, зазначеному в підпунктах 6.1 - 6.5 цих Засад на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службової записки головуючого судді у справі.

На підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 08.09.25 за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.C. проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.09.25 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.25 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Павленко Т.М." на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24) колегією суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В.

09.09.25 у судове засідання з`явився представник позивача Дяденчук А.І. та представник відповідача Чайка А.О. (у режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних засобів). Сторони надали пояснення з приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі, апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, а також звернули увагу на докази, які наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.25 відмовлено Фермерському господарству "Павленко Т.М." (вх. 3805/25 від 02.09.25) у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 902/25/24(902/689/24).

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та ФГ "Павленко Т.М." були укладені договори № 18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021.

На виконання умов даних договорів починаючи з 20.05.2021 ТОВ "Вінницяагропроектбуд" поставило ФГ "Павленко Т.М." товар сільськогосподарського призначення на суму 2 038 356,60 грн., що підтверджується видатковими накладними та надавались послуги, надавались в оренду транспортні засоби та передавались в суборенду складські приміщення ФГ "Павленко Т.М." на загальну суму 486 855,09 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Разом з тим ФГ "Павленко Т.М." належним чином свої зобов`язання в частині оплати за отриманий товар та надані послуги не виконало.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія про виконання своїх зобов`язань належним чином та перерахування на рахунок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" суми заборгованості в розмірі 2 038 356,60 грн. та в розмірі 486 855,09 грн. та надання других екземплярів договорів № 18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив, другі екземпляри договорів не надав, що і стало причиною виникнення спору.

У відзиві б/н та дати (вх.№01-34/9398/24) на позовну заяву відповідачем зазначено, що ФГ "Павленко Т.М." не погоджується частково із заявленими позовними вимогами у зв`язку із тим, що ним були сплачені на користь ТОВ "Вінницяагропроектбуд" за отриманий товар/послуги кошти.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24 (902/689/24) позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Павленко Т.М." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" заборгованість за поставку товару сільськогосподарського призначення та за надані послуги в загальному розмірі 1 079 611,83 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 194,18 грн. У задоволенні позову в частині стягнення з Фермерського господарства "Павленко Т.М." 1 445 599,86 грн. боргу відмовлено, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 21 684,00 грн. залишено за позивачем. Мотивуючи оскаржуване судове рішення місцевий господарський суд здійснив аналіз усіх первинно-облікових документів, які наявні в матеріалах справи та докази, які є підставою заявлених позовних вимог, а також платіжні доручення і банківські виписки, які надані відповідачем на підтвердження часткової сплати відповідачем коштів за надані послуги та виконані роботи, провів власний підрахунок і вивів суму боргу.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням від ФГ "Павленко Т.М." до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга. Апелянт зазначає, що ним було сплачено на користь позивача за отриманий товар/надані послуги кошти у загальній сумі 3 860 950 грн. У той же час суд першої інстанції безпідставно не прийняв платіжну інструкцію №70 від 29.03.2023 на суму 1 990 000 грн як доказ оплати заборгованості перед ТОВ "Вінницяагропроектбуд" за 2022 рік. Апелянт також не погоджується із не прийняттям місцевим господарським судом платіжних доручень № 226 від 12.02.2021 на суму 40 000 грн, № 170 від 11.06.2020 на суму 40 600 грн, № 190 від 27.08.2020 на суму 260 350 грн, № 198 від 12.10.2020 на суму 44 400 грн за видатковою накладною № 27/05-2 від 27.05.2020 як доказів проведення розрахунку. Також акцентовано увагу на порушенні місцевим господарським судом процесуальних норм, а саме не застосуванні ч. 6 ст. 91 ГПК України при ухвлаенні оскаржуваного судового рішення.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає що згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд встановлює наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановлює чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд перевіряє доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясовує, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Як убачається з матеріалів справи сторони погоджуються, що ними були укладені договори №18/01-2 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021 за наслідками яких позивачем були виконані роботи та надані послуги відповідачу. Сторони також частково визнають їх виконання шляхом проведення часткової оплати. Відтак колегія суддів апеляційної інстанції вважає безспірною ту обставину, що між сторонами виникли господарські відносини, які розпочали своє існування з 04.01.2021 та з 18.01.2021 з приводу надання послуг та виконання робіт на підставі вищезазначених договорів та які регулюються приписами ст.ст 837, 901 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України визначається принцип свободи договору згідно якого відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять докази надсилання претензій (вих. №8 від 05.02.2024 та вих. №9 від 05.02.2024) позивачем на адресу відповідача з вимогою про стягнення 486 855, 09 грн та 2038356, 60 грн за надані послуги та виконані роботи згідно договорів №02/01/21-1 від 04.01.2021 та №18/01-21 від 18.01.2021 (том 1, а.с. 9; том 2, а.с. 7).

Щодо незгоди ФГ "Павленко Т.М." із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Апелянт зазначив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ "ФГ Павленко Т.М." було подано клопотання про витребування у ТОВ "Вінницяагропроектбуд" усіх оригіналів первинно-облікових документів, які є підставою заявлених позовних вимог. У подальшому ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.12.2024 клопотання ФГ "Павленко Т.М." вх.№ 01-34/12615/24 від 23.12.2024 про витребування доказів задоволено. Витребувано для огляду у ТОВ "Вінницяагропроектбуд": оригінали видаткових накладних: №23 від 20.05.2021; №33 від 31.05.2021; №33 від 18.05.2022; №41 від 19.05.2022; №39 від 16.05.2023; №40 від 18.05.2023; №27/05-2 від 27.05.2020, оригінали актів здачі - прийняття робіт: №12 від 20.04.2021; №18 від 17.05.2021; №28 від 25.05.2021; №37 від 31.05.2021; №32 від 31.05.2021; № 43 від 30.06.2021; № 176 від 28.12.2021; № 11 від 31.01.2022; № 21 від 28.02.2022; № 22 від 31.03.2022; № 28 від 30.04.2022; № 29 від 31.05.2022; № 31 від 31.05.2022; № 79 від 08.12.2022; № 86 від 27.12.2022№ № 87 від 31.12.2022; № 29 від 28.04.2023; № 44 від 25.05.2023; № 19 від 31.03.2023; № 25 від 30.04.2023; № 64 від 30.06.2023; № 68 від 31.07.2023; № 43 від 25.05.2023.

Водночас, як зазначає апелянт, місцевий господарський суд так і не оглянув первинно-облікові документи. Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи зазначає, що ні зі змісту протоколів судових засідань, ні з оскаржуваного судового рішення не вбачається, що суд першої інстанції оглядав первинно-облікові документи. Із огляду на зазначене ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.07.25 витребувано у позивача оригінали первинно-облікових документів, які долучались до позовних заяв та є матеріальною підставою позову у справі № 902/25/24 (902/689/24).

Позивачем надано суду апеляційної інстанції оригінали первинно-облікових документів, а саме: накладна від 27.05.2020 на суму 326 424 грн; видаткова накладна №23 від 20.05.2021 на суму 227 088 грн; видаткова накладна №33 від 31.05.2021 на суму 65 016 грн; видаткова накладна №33 від 18.05.2022 на суму 163 821 грн; видаткова накладна №41 від 19.05.2022 на суму 309 817, 80 грн; видаткова накладна №39 від 16.05.2023 на суму 389 253 грн; видаткова накладна №40 від 18.05.2023 на суму 556 936, 80 грн; акт-здачі прийняття робіт № 12 від 20.04.2021 на суму 15 750 грн; акт-здачі прийняття робіт № 18 від 17.05.2021 на суму 13 126, 06 грн; акт-здачі прийняття робіт №28 від 25.05.2021 на суму 31 500 грн; акт-здачі прийняття робіт №32 від 31.05.2021 на суму 15 750 грн; акт-здачі прийняття робіт №37 від 31.05.2021 на суму 13 126, 06 грн; акт-здачі прийняття робіт №43 від 30.06.2021 на суму 2100 грн; акт-здачі прийняття робіт №176 від 28.12.2021 на суму 11 447, 40 грн; акт надання послуг №11 від 31.01.2022 на суму 102 121, 96 грн; акт надання послуг №21 від 28.02.2022 на суму 8 465, 78 грн; акт надання послуг №22 від 31.03.2022 на суму 100 512, 84 грн; акт надання послуг №28 від 30.04.2022 на суму 9070, 49 грн; акт надання послуг №29 від 31.05.2022 на суму 9 372, 84 грн; акт надання послуг №31 від 31.05.2022 на суму 21 482, 58 грн; акт надання послуг №79 від 08.12.2022 на суму 15 402, 23 грн; акт надання послуг №86 від 27.12.2022 на суму 56 642, 05 грн; акт надання послуг №87 від 31.12.2022 на суму 480 грн; акт надання послуг №19 від 31.03.2023 на суму 1999, 20 грн; акт надання послуг №29 від 28.04.2023 на суму 22 100, 14 грн; акт надання послуг №25 від 30.04.2023 на суму 1999, 20 грн; акт надання послуг № 43 від 25.05.2023 на суму 29 520 грн; акт надання послуг №44 від 25.05.2023 на суму 888 грн; акт надання послуг № 55 від 31.05.2023 на суму 1999, 20 грн; акт надання послуг № 64 від 30.06.2023 на суму 1999, 20 грн та акт надання послуг № 68 від 31.07.2023 на суму 1999, 20 грн.

Загальна сума, яка зазначена у вищезазначених первинно-облікових документах становить 2 527 211, 03 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховуючи принцип змагальності та диспозитивності вважає, що накладна від 27.05.2020 на суму 326 424 грн не може бути належним доказом у даній справі, адже матеріально-правовою підставою позову, яку визначив ТОВ "Вінницяагропроектбуд" є стягнення коштів за виконані роботи та надані послуги на підставі договорів № 18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021. Очевидно, що в такому випадку накладна, яка була видана до укладення вищезазначених договорів не може вважатися належним доказом підтвердження виконання цих договірних відносин. Зазначеного місцевий господарський суд не врахував під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Також як убачається з акту надання послуг № 43 від 25.05.2023 підставою виконання робіт на суму 29 520 грн є договір оренди с/г техніки №16/05-1 від 16.05.2023, що також не може бути належним доказом, який підтверджує надання послуг та/або виконання робіт за договорами № 18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021. Зазначеного суд першої інстанції також не врахував під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем надано акт здачі-прийняття робіт №55 від 31.05.2023 на суму 1999, 20 грн, який не було долучено до матеріалів справи під час розгляду справи у суді першої інстанції. Із огляду на зазначене суд апеляційної інстанції не приймає зазначений доказ на підтвердження виконання робіт.

Також позивачем долучено оригінал видаткової накладної № 40 від 18.05.2023 та акти здачі-прийняття робіт №12 від 20.04.2021, №64 від 30.06.2023. У додаткових пояснення ФГ "Павленко Т.М." зазначає, що видаткова накладна № 40 від 18.05.2023 не відповідає долученій до позовної заяви копії. Порівнявши оригінал та копію даного документа відповідач зазначає, що печатки ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та ФГ "Павленко Т.М." зміщені на 1-2 см, а також навколо своєї осі. Підписи сторін також зміщені в іншу сторону. Також ФГ "Павленко Т.М." зазначає, що на оригіналах актів здачі-прийняття робіт № 12 від 20.04.2021, № 64 від 30.06.2023 відсутні підписи виконавця. На переконання відповідача, надані до суду першої інстанції копії документів є підробленими і оригіналу не відповідають. Відсутність підпису виконавця свідчить про відсутність факту виконаних робіт або наданих послуг.

Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши огляд видаткової накладної № 40 від 18.05.2023 та актів здачі-прийняття робіт №12 від 20.04.2021, №64 від 30.06.2023 зазначає, що вищезазначені первинно-облікові документи відображають зміст документів, котрі були надані до суду першої інстанції, а також на них міститься підпис і відтиск печатки відповідача, що свідчить про реальність та визнання відповідачем господарських операцій за вищезазначеними первинно-обліковими документами.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі 922/1467/19 від 15.05.2020.

Із огляду на зазначене колегія суддів апеляційної інстанції приймає вищезазначені документи як доказ на підтвердження заявлених позовних вимог.

Із урахуванням вищезазначеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем надано оригінали первинно-облікових документів, підтверджено належними та допустимими доказами виконання робіт та надання послуг для відповідача на суму 2 169 267, 83 грн (2 527 211, 03 грн - 326 424 грн - 29 520 грн - 1999, 20 грн).

У свою чергу відповідачем долучено до матеріалів справи докази, які підтверджують сплату коштів, а саме:

ФГ "Павленко Т.М." було сплачено на користь ТОВ "Вінницяагропроектбуд" за отриманий товар/послуги кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: № 247 від 26.05.2021 на суму 400 000,00 грн. (т. 1 а.с.162/т.2 а.с.110); № 248 від 26.05.2021 на суму 135 000,00 грн. (т. 1 а.с.163/т. 2 а.с.111); № 249 від 27.05.2021 на суму 160 000,00 грн. (т. 1 а.с.165/т.2 а.с.113); № 250 від 31.05.2021 на суму 41 100,00 грн. (т. 1 а.с.167/т.2 а.с.115); № 250 від 11.06.2021 на суму 2 000,00 грн. (т. 1 а.с.169/т.2 а.с. 117); № 6 від 08.10.2021 на суму 23 500,00 грн. (т. 1 а.с.171/т.2 а.с.119); № 7 від 11.10.2021 на суму 7 500,00 грн. (т. 1 а.с.173/т.2 а.с.121); № 226 від 12.02.2021 на суму 40 000,00 грн. (т. 1 а.с.108/т. а.с.160); № 58 від 26.07.2022 на суму 105 500,00 грн. (т.1 а.с175/т.2 а.с.123); № 29 від 15.08.2022 на суму 32 000,00 грн. (т.1 а.с.177/т.2 а.с.125); № 33 від 19.08.2022 на суму 30 000,00 грн. (т.1 а.с.179/т.2 а.с.127); № 68 від 14.12.2022 на суму 509 000,00 грн.(т.1 а.с.181/т.2 а.с.129); № 170 від 11.06.2020 на суму 40 600,00 грн. (т. 2 а.с.165); № 190 від 27.08.2020 на суму 260 350,00 грн. (т. 2 а.с.166); № 198 від 12.10.2020 на суму 44 400,00 грн. (т.2 а.с.167); № 70 від 29.03.2023 на суму 1 990 000,00 грн. (т. 2 а.с. 181).

Загальна сума, яка зазначена у вищезазначених платіжних дорученнях становить 3 820 950 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що платіжна інструкція № 70 від 29.03.2023 на суму 1 990 000 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження виконання зобов`язань, адже у призначенні платежу вказано "зг. листа #29/03-03 від 29.03.2023 повернення помилково перерахованих коштів, без ПДВ".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки, висвітлені у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21):

"08. Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22).

109. Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

110. Відповідно до частини п`ятої статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

111. Отже саме на відповідача як платника покладено обов`язок заповнення платіжного документа в частині реквізиту "призначення платежу" та саме він відповідає за дані, що зазначені в цьому реквізиті платіжного доручення.

112. Тож очевидно, що можливість проведення зарахування в рахунок оплати (повернення коштів) за конкретним договором безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким платник (в цьому разі позичальник) здійснював платіж контрагенту (в цьому разі позикодавцю) на виконання договору.

113. Натомість відсутність реквізиту "призначення платежу" (визначення його в загальному, без конкретизації на виконання якого зобов`язання) задля проведення зарахування платежу на виконання укладеного між сторонами договору (проведеної операції) зумовлює на практиці необхідність з`ясування наявності між сторонами інших правовідносин, правової підстави здійснення такого перерахування, в тому числі конкретизації призначення відповідного платежу.

114. За цих умов питання щодо внесення змін до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.19 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 визначено, що платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

115. Тобто після списання коштів з рахунку платника, вирішення питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу" здійснюється фактично сторонами переказу без участі банку (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/20378/16, від 10.02.2020 у № 909/146/19)".

Відтак спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті, що визначені в призначенні платежу може мати місце лише у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу. Із урахуванням правових висновків Верховного Суду та тверджень позивача щодо неузгодження питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "призначення платежу", колегія суддів апеляційної інстанції не приймає платіжну інструкцію № 70 від 29.03.2023 на суму 1 990 000 грн, яка надана ФГ "Павленко Т.М." в якості доказу сплати заборгованості перед ТОВ "Вінницяагропроектбуд" згідно договорів №18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021.

Колегія суддів апеляційної інстанції також не приймає платіжне доручення № 226 від 12.02.2021 на суму 40000 грн як належний доказ з огляду на те, що в призначенні платежу вказано договір №02/01/20-1 від 02.01.20. Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що платіжне доручення № 170 від 11.06.2020 на суму 40600 грн, платіжне доручення № 190 від 27.08.2020 на суму 260350 грн та платіжне доручення № 198 від 12.10.2020 на суму 44400 грн не можуть вважатися належними доказами, які підтверджують сплату заборгованості за надані позивачем послуги або ж виконані роботи на підставі укладених договорів № 18/01-21 від 18.01.2021 та № 02/01/21-1 від 04.01.2021, адже у призначеннях платежів зазначається про сплату на виконання іншого договору (дог. №02/01/19 від 02.01.2019) та іншим актом здачі-прийняття виконаних робіт (від 28.05.2020). До того ж враховуючи темпоральний критерій колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оплата здійснювалась до укладання договорів, які є підставою позову в даній справі, що виключає можливість трактувати погашення заборгованості відповідачем перед позивачем за вищезазначеними договорами. Зазначене також було враховано й судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Також у апеляційній скарзі ФГ "Павленко Т.М." зазначає про складання між позивачем та відповідачем акту взаєморозрахунків за період станом на 01.01.2021, що становить 589 494, 06 грн на користь відповідача та може бути зараховано в рахунок погашення заборгованості для позивача, однак місцевий господарський суд не надав належну оцінку зазначеному доказу.

Так, судом враховується, що згідно ст. 601 ЦК України однією з підстав припинення зобов`язань є зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема на підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Дослідивши акт звіряння розрахунків № 86 від 25.01.2021 (том 2, а.с. 131), колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта щодо можливості здійснення зарахування у даній справі безпідставними, адже сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, а також відсутня воля позивача на таке зарахування.

Ураховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що з наявних платіжних інструкцій, які долучені ФГ "Павленко Т.М." до матеріалів справи підтверджено належними та допустимими доказами сплату коштів відповідачем перед позивачем за надані послуги та виконані роботи згідно договорів № 18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021 на суму 1 445 600 грн (3 820 950 грн - 1 990 000 грн - 40000 грн - 40600 грн - 260350 грн - 44 400 грн).

Відтак здійснивши арифметичний підрахунок згідно наданих доказів ТОВ "Вінницяагропроектбуд", які підтверджують надані ним послуги та виконані роботи згідно договорів №18/01-21 від 18.01.2021 та 02/01/21-1 від 04.01.2021 та докази ФГ "Павленко Т.М.", які підтверджують факт сплати коштів за надані послуги/виконані роботи, колегія суддів апеляційної інстанції виснує про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 723 667, 83 грн (2 169 267, 83 грн - 1 445 600 грн).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають під час виконання договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 2 525 211, 69 грн (100%), судом апеляційної інстанції задоволено позов частково на суму 723 667, 83 грн (28,657%). Сума сплаченого судового збору на подання позовних вимог становить 37 878, 13 грн (100%), відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 10 854, 75 грн судового збору за подання позовної вимоги (28,657%). У решті позовних вимог слід відмовити з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Також у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 6407 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частинами 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 1,2 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Ураховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта віднайшли частково своє підтвердження. Відтак із мотивів, які викладені у даній постанові колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне частково скасувати оскаржуване судове рішення із ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Павленко Т.М." на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.25 у справі №902/25/24(902/689/24) задоволити частково.

2. Скасувати частково рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2025 у справі №902/25/24(902/689/24 та ухвалити нове судове рішення яким п.2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції "Стягнути з Фермерського господарства "Павленко Т.М." (вул. Центральна (Леніна), буд. 60, с. Ковалівка, Вінницький рн., Вінницька обл., 22830, код 41089441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Хмельницьке шосе, 82, офіс 538, м. Вінниця, 21036, код 35949905) заборгованість за поставку товару сільськогосподарського призначення та за надані послуги в загальному розмірі 723 667, 83 грн. та частину витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 10 854, 75 грн."

3. У решті рішення Господарського суду Вінницької області від 02.04.2025 у справі №902/25/24(902/689/24) залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Хмельницьке шосе, 82, офіс 538, м. Вінниця, 21036, код 35949905) на користь Фермерського господарства "Павленко Т.М." (вул. Центральна (Леніна), буд. 60, с. Ковалівка, Вінницький рн., Вінницька обл., 22830, код 41089441) 6407, 06 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Вінницької області видати судові накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.

7. Справу №902/25/24(902/689/24) повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "15" вересня 2025 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Миханюк М.В.