Постанова від 26.05.2025 по справі 908/1273/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1273/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Парусніков Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від скаржника: Скитиба Н.І. (власні засоби);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1273/21 про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш",

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023 Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі Кредитор, ДПС) подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 5 933 779 грн 81 коп., з яких 5 319 388 грн 78 коп. зобов`язання, 479 927 грн 70 коп. штрафні санкції та 134 463 грн 33 коп. пеня.

Заява обґрунтована встановленням Кредитором за результатами проведеної щодо Боржника перевірки податкового боргу у Боржника перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств (через заниження цього податку та через завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування), з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (через заниження цього податку та через завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, через відсутність реєстрації податкових накладних), з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Також Кредитор зазначив про зобов`язання Боржника сплатити штрафні санкції та пеню через допущені Боржником порушення податкового законодавства.

13.07.2023 Господарський суд Запорізької області ухвалив судове рішення про відхилення грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 5 933 779 грн 81 коп.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1273/21 та прийняте нове рішення, яким визнати грошові вимоги до боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:

- за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" складено акт від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161. На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення (форми Р) №3020/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 4 947 554,50 гри. з яких грошове зобов`язання становило 4 885 649,00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 725,22 грн., залишок боргу з грошового зобов`язання складає 4 884 923,78 грн. та 61 905,50 грн. складають штрафні санкції; (форми ПН) №3023/13-01-07-04 від 16.02.2023 у розмірі 309 405,95 грн.; (форми Р) №3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 540 508,75 грн. з яких грошове зобов`язання становить 432 407,00 грн. та 108 101,75 грн. складають штрафні санкції; (форми Р) №3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 572,50 грн. з яких грошове зобов`язання становить 2 058,00 грн. та 514,50 грн. складають штрафні санкції. Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом нарахована пеня у розмірі 134463,33 грн;

- податкова перевірка, результати якої стали підставою для заявлення кредиторських вимог, проводилась за період до порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим донараховані податкові зобов`язання, також нараховані за відповідні періоди;

- невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Податкового кодексу. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вищезазначені обставини та факти детально, підтверджують та доводять наявність вини через те, що платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив заходів для їх дотримання та свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Дані обставини свідчать про умисність дій та його вину у вчиненні податкового правопорушення. Таким чином, твердження місцевого господарського суду що податкові повідомлення - рішення винесені всупереч cm. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, вже після визнання господарським судом платника податків банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є хибними, оскільки грошові зобов`язання визначені контролюючим органом за період до визнання боржника банкрутом;

- поза увагою місцевого господарського суду залишився період виникнення цього податкового боргу, отже кредиторські вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області слід врахувати як обґрунтовані, оскільки вони не є такими, що додатково виникли у розумінні ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про відкриття апеляційного провадження повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

18.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд постановив про часткове задоволення апеляційної скарги Кредитора, скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 з постановленням нового рішення про визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 5 453 852 грн 11 коп. (з яких 5 319 388 грн 78 коп. зобов`язання та 134 463 грн 33 коп. пені) та про відхилення грошових вимог в сумі 479 927 грн 70 коп. (штрафних санкцій).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2024 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (щодо грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області) у справі № 908/1273/21 скасовано.

Справу № 908/1273/21 щодо грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду справи №908/1273/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Парусніков Ю.Б., Чус О.В.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у цій справі 25.09.2024 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.12.2024.

В судове засідання 10.12.2024 представники сторін не з`явилися. Ухвалою суду від 10.12.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.04.2025.

В судовому засіданні 10.04.2024 оголошено перерву до 26.05.2025.

В судовому засіданні 26.05.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2021 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Баскетбольний клуб Азовмаш; припинено повноваження розпорядника майна боржника Клименка О.Ю.; визнано ТОВ Баскетбольний клуб Азовмаш - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ Баскетбольний клуб Азовмаш призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

На офіційному вебпорталі судової влади України 11.08.2021 за № 67016 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

До Господарського суду Запорізької області 08.06.2023 надійшла заява від Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 5 933 779,81 грн. У поданій заяві заявник просить суд визнати його кредитором на суму у розмірі 5 933 779,81 грн, з яких: 5 319 388,78 грн зобов`язання, 479 927,70 грн штрафні санкції, 134 463,33 грн пеня.

В обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника представник ГУ ДПС у Запорізькій області зазначив, що на даний час за боржником ТОВ Баскетбольний клуб Азовмаш рахується податковий борг у сумі 5 933 779,81 грн. а саме: податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми Р) №3020/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 4 947 554,50 грн, з яких грошове зобов`язання становило 4 885 649,00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 725,22 грн., залишок боргу з грошового зобов`язання складає 4 884 923,78 грн. та 61 905,50 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми ПН) №3023/13-01-07-04 від 16.02.2023 у розмірі 309 405,95 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161; донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми Р) №3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 540 508,75 грн. з яких грошове зобов`язання становить 432 407,00 грн. та 108 101,75 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом нарахована пеня у розмірі 133 398,44 грн.

Податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми Р) №3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 572,50 грн, з яких грошове зобов`язання становить 2 058,00 грн. та 514,50 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом нарахована пеня у розмірі 1 064,89 грн.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Боржника в сумі 5 933 779 грн 81 коп.

Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для визнання заявлених Кредитором до Боржника грошових вимог, оскільки відповідні податкові зобов`язання були нараховані Боржнику після визнання його банкрутом, що не допускається згідно із законодавством про банкрутство суперечить частини першій статті 59 КУзПБ.

Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024, якою визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Боржника в сумі 5 453 852 грн 11 коп. (з яких 5 319 388 грн 78 коп. зобов`язання та 134 463 грн 33 коп. пені), мотивована наявністю підстав для визнання частини заявлених Кредитором до Боржника грошових вимог, оскільки зобов`язання в сумі 5 317 680 грн 78 коп., що не були ним обчислені самостійно, виникли у Боржника, а пеня з акцизного податку та з податку на додану вартість в сумі 134 463 грн 33 коп. нарахована за період до відкриття провадження у цій справі про банкрутство, а тому є конкурсними; податкові зобов`язання в сумі 1 798 грн 00 коп. податку на додану вартість виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, однак, до визнання Боржника банкрутом.

Відхилення заявлених штрафних санкцій в сумі 479 927 грн 70 коп. мотивовано нарахуванням Кредитором та застосуванням до Боржника цих санкцій за податковими рішеннями, ухваленими після визнання Боржника банкрутом, що не допускається, оскільки суперечить частини першій статті 59 КУзПБ.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024, у постанові від 27.08.2024 у цій справі зазначив, що:

"7.18 Апеляційний суд застосував до спірних грошових вимог лише положення про дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та про наслідки визнання Боржника банкрутом за правилами КУзПБ, однак не дослідив ні підстави, ні період нарахування цих вимог, не надав оцінки поданому Кредитором розрахунку в цій частині, акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням тощо, попри те, що суди обох інстанцій встановили періоди нарахування зобов`язань за відповідними податками та зборами (обов`язковими платежами), періоди, протягом яких відбулось порушення строків сплати цих податків та платежів, за які (періоди) були нараховані відповідні суми пені та застосовані штрафні санкції".

Таким чином, предметом нового апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області в частині відхилених грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Названою статтею визначено, що:

- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14, а також Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

Абзацом 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ до кредиторів боржника віднесено контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ у межах своїх повноважень, який має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; у разі виникнення вимог податкового органу до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника-платника податків та відсутності їх забезпечення заставою майна боржника, такі вимоги є конкурсними за своєю правовою природою (див. п. 37 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 916/177/17).

Як передбачено п. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, законодавцем у ч. 1 ст. 45 КУзПБ визначено строк для подання конкурсними кредиторами письмових заяв з грошовими вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Пропуск кредитором зазначеного строку зберігає за ним статус конкурсного кредитора у разі обґрунтованості його вимог до боржника, однак, в силу абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ позбавляє його права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15).

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18).

Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (див. постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).

Натомість, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15).

В свою чергу, при розгляді подібних спірним правовідносинам, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Так, предметом розгляду є заява ГУ ДПС України в Запорізькій області з кредиторськими вимогами до ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш".

Колегією суддів встановлено, що за даними ГУ ДПС у Запорізькій області податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш перед ГУ ДПС у Запорізькій області становить 5 933 779,81 грн, з яких: 5 319 388,78 грн зобов`язання, 479 927,70 грн штрафні санкції, 134 463,33 грн пеня.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування Боржнику податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") №3020/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 4 947 554 грн 50 коп., з яких грошове зобов`язання становило 4 885 649 грн 00 коп. З урахуванням сплати/переплати в сумі 725 грн 22 коп. залишок боргу з грошового зобов`язання складає 4 884 923 грн 78 коп. та 61 905 грн. 50 коп. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "ПН") №3023/13-01-07-04 від 16.02.2023 в сумі 309 405 грн 95 коп. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161; донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") №3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 540 508 грн 75 коп., з яких грошове зобов`язання становить 432 407 грн 00 коп. та 108 101 грн 75 коп. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161.

Податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") № 3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 572 грн 50 коп., з яких грошове зобов`язання становить 2 058 грн 00 коп. та 514 грн 50 коп. становлять штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 42/08-01-07- 03/34697161.

Зі змісту заяви Кредитора та доданих до неї доказів, в тому числі довідки про кредиторські вимоги Боржника, вбачається, що кінцевим терміном сплати Боржником податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до вимог Податкового кодексу України, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) № 3020/13-01-07-04 від 16.02.2023, на суму 246 896 грн 78 коп. за 2019 рік є 10.03.2020, на суму 4 638 027 грн 00 коп. за 2020 рік 11.03.2021; з акцизного податку, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 058 грн 00 коп. за період квітень-травень 2017, є 30.05.2017 та 30.06.2017, відповідно; з податку на додану вартість, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 430 699 грн 00 коп. за січень 2017-квітень 2021 є період з 01.03.2017 до 30.05.2021, на суму 1 708 грн 00 коп. за червень 2021 - 30.07.2021.

Кредитором нараховано відповідно до підпункту 129.1.1. п. 129.11 статті 129 Податкового кодексу України в період 31.03.2017-30.05.2021 пеню з акцизного податку в сумі 1064 грн 89 коп. та з податку на додану вартість в сумі 133 398 грн 44 коп., а всього 134 463 грн 33 коп.

Ліквідатор банкрута заперечив проти визнання заявлених ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторських вимог та просив суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш відхилити.

Водночас, колегія суддів наголошує, що вирішуючи питання щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, господарський суд перевіряє обґрунтованість та законність дій розпорядника майна боржника і боржника, щодо розгляду грошових вимог, про що за результатами розгляду виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна або ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, та розмір грошових вимог кредиторів, які підлягають відхиленню.

Визнання ліквідатором кредиторських вимог не є безумовною підставою для їх визнання судом, позаяк під час розгляду кредиторських вимог, суд з`ясовує правову природу таких вимог, надає правову оцінку доказам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевіряє дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене доходить вмотивованого висновку про наявність чи відсутність підстав для їх визнання.

Тобто, обставини визнання чи заперечення кредиторських вимог ліквідатором не є вирішальним фактором при розгляді заявлених вимог.

Апеляційний суд зауважує, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі № 908/1954/21 підтримав позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Верховний Суд з аналізу приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що в податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Слід зауважити, що п. 54.1. ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Таким чином, можливо дійти висновку, що вищенаведені норми свідчать про наступні етапи податкового обов`язку платника податку за загальним правилом: виникнення об`єкту оподаткування, обчислення платником суми податкового зобов`язання, подання декларації, сплата податку у визначені податковим законодавством строки.

Так, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 наведено висновок, що "за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків."

З викладеного слідує, що за добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених ПК України), а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.

Разом з тим, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Положеннями п. 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

Відтак, наведеним доводиться помилковість висновків суду першої інстанції про відхилення грошових вимог податкового органу з тих підстав, що грошове зобов`язання боржника щодо сплати податкових платежів за податковими повідомленнями-рішеннями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто в цій справі вже після визнання ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш" банкрутом.

У даному випадку суду належало встановити момент виникнення грошових вимог податкового органу за кожним несплаченим боржником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації.

Як вже зазначалося, зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника та доданих до неї доказів, в тому числі довідки про кредиторські вимоги ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш", вбачається, що кінцевим терміном сплати боржником податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у відповідності до вимог ПК України, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3020/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 246 896,78 грн за 2019 рік є 10.03.2020, на суму 4 638 027,00 за 2020 рік 11.03.2021; з акцизного податку, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 058,00 за період квітень-травень 2017 є 30.05.2017 та 30.06.2017, відповідно; з податку на додану вартість, яке визначено податковим повідомленням рішенням (форми Р) №3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 430699,00 грн за січень 2017-квітень 2021 є період з 01.03.2017 по 30.05.2021, на суму 1 708 грн. за червень 2021 30.07.2021.

Відтак, за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкове зобов`язання боржника зі сплати податку на прибуток, акцизного податку та податку на додану вартість у загальній сумі 5 317 680,78 грн., яке не було самостійно обчислено та сплачено боржником, виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш", тобто грошові вимоги кредитора на вказану суму є конкурсними та підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

Як зазначив Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14 звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, ч. 1 ст. 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

Навіть у разі самостійного подання боржником відповідних звітів до контролюючого органу такий факт не може бути передумовою виникнення у боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів. Нарахування за відповідними зобов`язаннями боржника повинні здійснюватися лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведене відповідає висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/14827/16, від 08.10.2019 у справі № 911/3883/16 та від 14.08.2019 у справі № 913/412/16 і судом касаційної інстанції не встановлено підстав, які б зумовлювали необхідність відступу від зазначено правового висновку.

Апеляційний суд зауважує, що за приписами ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно з ч. 3 ст. 59 КУзПБ з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Вимоги на суму 1 708,00 грн з податкового зобов`язання боржника зі сплати податку на додану вартість виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, але до визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, а тому відносяться судом до поточних.

Крім того, належить визнати нараховану кредитором у відповідності до пп. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 ПК України, в період 31.03.2017-30.05.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеню з акцизного податку в сумі 1 064,89 грн та з податку на додану вартість в сумі 133 398,44 грн., а всього 134 463,33 грн.

Щодо заявлених Кредитором штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш складено акт від 20.01.2023 № 42/08-01-07-03/34697161. На підставі акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- (форми «Р») № 3020/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 4 947 554, 50 грн., з яких грошове зобов`язання становило 4 885 649, 00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 725,22 грн., залишок боргу з грошового зобов`язання складає 4 884 923, 78 грн та 61 905,50 грн складають штрафні санкції (момент виникнення грошового зобов`язання 2019-2021 рік; податковий період за який нараховано штрафні санкції: 2019 рік термін сплати 10.03.2020);

- (форми «ПН») № 3023/13-01-07-04 від 16.02.2023 урозмірі 309 405, 95 грн штрафні санкції (момент виникнення грошового зобов`язання лютий 2017-квітень 2021 рік; податковий період за який нараховано штрафні санкції: лютий 2017-квітень 2021 термін сплати лютий 2017-квітень 2021);

- (форми «Р») № 3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 540 508,75 грн., з яких грошове зобов`язання становить 432 407, 00 грн. та 108 101, 75 грн. складають штрафні санкції (момент виникнення грошового зобов`язання січень 2017-квітень 2021 рік; червень 2021 податковий період за який нараховано штрафні санкції січень 2017-квітень 2021 рік; червень 2021 термін сплати 01.03.2017-30.05.2021; 30.07.2021, з яких за податковий період до порушення провадження у справі про банкрутство нараховано штрафні санкції у розмірі 107 674,75 грн; після порушення провадження у справі про банкрутство у розмірі 427,00 грн (червень, липень 2021 року)) ;

- (форми «Р») № 3022/13-01-07-04 від 16.02.2023 на суму 2 572, 50 грн., з яких грошове зобов`язання становить 2 058, 00 грн. та 514,50 грн. складають штрафні санкції (момент виникнення грошового зобов`язання квітень - травень 2017; податковий період за який нараховано штрафні санкції: квітень - травень 2017 термін сплати 30.05.2017; 30.06.2017).

Отже, на підтвердження грошових вимог, контролюючий орган надав місцевому господарському суду наступні податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику штрафних санкцій, згідно з якими відображені у цих ППР грошові зобов`язання виникли у період з січня 2017 року по 30.07.2021, тобто, як до відкриття провадження у справі № 908/1273/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш (01.06.2021), так і після.

Загалом контролюючим органом надано податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику грошових зобов`язань (штрафних санкцій), які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш на загальну суму 479 500,70 грн (61 905,50 грн + 309 405, 95 грн + 107 674,75 грн + 514,50 грн).

В той же час, контролюючим органом надано податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику грошових зобов`язань (штрафних санкцій), обов`язок сплати яких виник після відкриття провадження у справі № 908/1273/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш, а саме:

1) по податковому повідомленню рішенню форми «Р» № 3021/13-01-07-04 від 16.02.2023 у розмірі 427,00 грн (термін сплати 30.07.2021).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Боржником не надано до суду доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень щодо донарахування йому грошових зобов`язань (штрафних санкцій).

Надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, місцевий господарський суд помилково керувався не моментом виникнення основного зобов`язання і штрафних санкцій, а моментом їх документального оформлення.

Водночас апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги, у тому числі штраф за невиконання податкового зобов`язання, повинні вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

З огляду на викладене, заявлені контролюючим органом грошові вимоги (штрафні санкції), які підтверджені доданими до заяви податковими повідомленнями-рішеннями у загальному розмірі479 500,70 грн, які у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є грошовим зобов`язанням, виникли до 01.06.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому підлягають визнанню.

У визнанні решти грошових вимог (штрафні санкції) у розмірі 427,00 грн слід відмовити.

Щодо врахування положень статті 129 ПК України, на чому зауважив Верховний Суд.

З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших.

Щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05.2020 № 392 (із змінами та доповненнями ) на всій території України з 18.03.2020 введено карантин, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Згідно з абз. 10 пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ ПКУ доповнено зокрема п. 69. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення".

Згідно з пп. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків , визначених податковим законодавством та іншим законодавством , контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, по суті пп. 69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ призупиняє на час військового стану строки позовної давності визначені ст. 102 ПКУ.

При цьому відповідно до п. 102.9 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з першого дня військового стану (24.02.2022) всі строки (в тому числі позовної давності для здійснення перевірок), перебіг яких було призупинено карантином (з 01.03.2020) залишаються призупиненими і протягом дії військового стану в Україні. З вказаного можна зробити висновок, що позовна давність призупинила свій перебіг з 01.03.2020 та поновить цей перебіг з дня наступного за днем, коли в Україні буде скасовано карантин і воєнний стан.

Отже, з врахуванням вказаних положень діючого законодавства строк позовної давності, встановлений ПКУ для перевірки періоду з 2017 року та визначення платникам податків податкових зобов`язань призупинений і не сплинув.

Аналогічна позиція щодо зупинення строків давності наведена у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 140/12235/21.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 14, 31, 36, 54, 57 Податкового кодексу України, дійшов невірного висновку про відхилення грошових вимог на загальну суму 5 933 352,81 грн, з яких: 5 319 388,78 грн зобов`язання, 134 463,33 грн пеня, 479 500,70 грн штрафні санкції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш на загальну суму 5 933 352,81 грн, з яких: 5 319 388,78 грн зобов`язання, 134 463,33 грн пеня, 479 500,70 грн штрафні санкції. В решті вимог заяви слід відмовити.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1273/21 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2023 у справі № 908/1273/21 скасувати.

Постановити нове рішення.

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Баскетбольний клуб Азовмаш на загальну суму 5 933 352,81 грн, з яких: 5 319 388,78 грн зобов`язання, 134 463,33 грн пеня, 479 500,70 грн штраф.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області в розмірі 427,00 грн відхилити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 34697161) на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 10 736,00 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2025

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус

Суддя Ю.Б. Парусніков