Постанова

від 21.12.2007 по справі 40/406-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/406-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2007 р.                                                           Справа № 40/406-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Персидського В.Ю., довіреність  без номера від 01.05.2007 р.

відповідача -  Новікової О.М., довіреність без номера від 03.09.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3521 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 у справі № 40/406-07

за позовом державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Колбім" ЛТД , м. Харків

про стягнення 23891,18 грн.

встановила:

     Державне підприємство "Харківський завод електроапаратури" пред"явило позов до господарського суду  Харківської області про стягнення  з  товариства з обмеженою відповідальністю "Колбім" ЛТД  23891,18 грн. збитків по укладеному між сторонами  договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 17.11.2004 р. за  період з 17.10.2004 р. по  03.07.2007 р.  

    Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2007 р. у  справі №  40/406-07 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні  позову відмовлено.

    Позивач із зазначеним рішенням господарського суду  першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну  скаргу, в  якій, посилаючись на невідповідність викладених в  рішенні  висновків обставинам  справи, неповне з"ясування  місцевим господарським судом  обставин, що мають значення  для справи та неправильне застосування  норм матеріального права просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

          Представник позивача в  судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.

       Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просять залишити її без задоволення, а  оскаржуване рішення-без змін.

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підллягає задоволенню, виходячи з наступного.

                                                            - 1 -

  17.11.2004 р. між позивачем-державним підприємством "Харківський завод еле ктроапаратури", продавцем та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Колбім" ЛТД, покупцем було укладено договір  купівлі- продажу  нежитлової будівлі № 10401, згідно з умовами якого  продавець зобов"язується  передати   покупцеві  у власність, а покупець прийняти нежитлову будівлю літ. А-8 (корпус 44) загальною площею 14213,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Лозівськаа, буд. 5

     Зазначене приміщення було передано позивачем відповідачеві по акту приймання-передачі від  07.12.2004 р..

      Позивач  просить суд  стягнути з відповідача збитки, які виникли  в результаті  сплати ним земельного податку в сумі 23891,18 грн.  за період з 07.12.2004 р. -по 04.07.2007 р.  за  земельну ділянку, на якій розташована  будівля, яка передана відповідачу у власність згідно з умовами  договору купівлі-продажу від 17.11.2004 р. № 10401.В обгрунтування  позову  позивач  вказує на те, що він з моменту передачі будівлі відповідачу по акту приймання-передачі -07.12.2004 р. до  прийняття  Харківською міською радою рішення  про припинення права  користування позивачем земельною ділянкою-04.07.2007 р.   вимушений був  сплачувати  земельний  податок  за  цю ділянку  через неоформлення  відповідачем свого права  на  неї   в порушення  умов п. 14 договору купівлі-продажу від 17.11.2004 р. № 10401, яким передбачено, що відповідач у 3 місячний термін зобов"язується оформити належним чином відведення земельної ділянки, на якій  розташована  придбана ним  за договором  будівля, а також узгодити  порядок технічного відокремлення цієї території від території позивача.

       Місцевий господарський суд, як  на одну з підстав   відмови у задоволенні позову посилається на те, що пунктом 14 договору купівлі-продажу  передбачене двостороннє зобов'язання сторін по оформленню у тримісячний термін документів щодо  відведення земельної ділянки, але позивач не надав ніяких доказів про належне  виконання ним зазначеного пункту договору у встановлений тримісячний термін.Згода на відчуження земельної ділянки  позивачем для оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю “Колбім” ЛТД договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку надана вже після спливу тримісячного терміну, передбаченого умовами договору - 30 березня 2005 року, що підтверджується листом № СБО/55 від 30 березня 2005 року, тоді як відповідачем  застосовані необхідні заходи для своєчасного укладення відповідного договору оренди. На підставі статті 224 Господарського кодексу України відшкодування збитків можливе лише у випадку, коли учасник господарських відносин порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги. Позивач не надав правового обґрунтування порушення відповідачем зобов'язань по виконанню умов договору купівлі –продажу нежитлової будівлі від 14 листопада 2004 року.  

Колегія суддів із зазначеними доводами місцевого господарського суду не погоджується, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю  або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій  вони розташовані, без зміни її цільового призначення, у  розмірах, встановлених договором

Якщо договором про відчуження  житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на іншу частину земельної ділянки, яка  зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій  у користування, то у  разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.   

                                                             - 2 -

    У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації. Право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати   до   використання   земельної   ділянки    до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за  використанням та охороною земель"  самовільне зайняття  земельних ділянок-будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у  натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до  його державної реєстрації.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Виходячи з цих норм,  обов"язок  набувача будівель або споруд   по оформленню права  власності чи права користування на земельну ділянку, на якій   розташовані  ці будівлі або споруди випливає із вимог закону, а не з умов договору, а тому правовідносини по відшкодуванню сплачених відчужувачем   будівель або споруд земельного податку, через неоформлення набувачем прав на земельну ділянку є позадоговірними зобов"язаннями  з відшкодування майнової шкоди. Тому  місцевий господарський  суд помилково застосував  до даних правовідносин положення  Цивільного кодексу України, які  регулюють договірні  зобов"язання з відшкодування  збитків.

       Згідно з ч. 1  статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи  юридичної особи, відшкодовується  в  повному обсязі особою, яка  її завдала.

     Частиною 2  цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

      Виходячи  зі змісту  цієї норми підставою  цивільно-правової відповідальності за завдання  майнової шкоди є склад цивільного правопорушення, яке  складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди,  протиправна поведінка заподіювача (дії чи бездіяльність), причинний зв"язок між протиправною поведінкою та  майновою шкодою, вина.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які  вона посилається в обгрунтування  своїх вимог і заперечень.

Тому  відповідно до статті  1116 Цивільного кодексу України позивач  повинен довести факт  протиправної поведінки відповідача, настання шкоди (її розмір) та причинний зв"язок між протиправною поведінкою відповідача  та настанням шкоди, а відповідач  повинен довести  відсутність  своєї вини  у завданні  майнової шкоди.

Протиправна поведінка  відповідача  полягає в неоформленні  ним свого права  користування  земельною ділянкою, яке  відповідно до статті  377 Цивільного кодексу України перейшло до нього разом  з придбаною ним  по договору  купівлі-продажу  від  17.11.2004 р. № 10401 будівлею. Згідно з наведеними вище нормами відповідач  повинен   був   оформити  своє  право  користування  земельною  ділянкою   шляхом  

                                            - 3 -

укладення  з Харківською міською радою договору оренди цієї ділянки. Однак  відповідачем договір  не було укладено.

Місцевий господарський  суд  посилався на те, що відповідачем застосовані необхідні заходи  для  своєчасного  укладення відповідного договору оренди, а  саме  направлений лист з повною необхідною документацією на адресу міського голови  з проханням про надання дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки за вказаною адресою для експлуатації вищевказаної будівлі, але рішення Харківської міської ради за № 123/06 про надання згоди на розробку проекту відведення  Товариству з обмеженою відповідальністю “Колбім” ЛТД було  прийняте лише  27 вересня 2006 року і підписане Міським головою Добкіним М.М. Згідно з цим рішенням відповідач проводив роботу по підготовці проекту відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлового приміщення. 04 липня 2007 року  рішенням Харківської міської ради № 140/07 позивачу було припинено право користування земельною ділянкою та надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю “Колбім” ЛТД  про надання в оренду строком до 01 червня 2012 року земельну ділянку загальною площею 0,6585 га. по вул. Лозівській, 5. Пунктом 6 рішення Харківської міської ради № 140/07 зобов'язано осіб, яким земельні ділянки надані в оренду, у 4-місячний  термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі.  Оформлення відповідачем договору оренди земельної ділянки триває. Позивачем на момент розгляду цієї справи фактично не втрачено права користування земельною ділянкою, що  підтверджується наданим відповідачем листом Харківського міського управління земельних ресурсів, про недодержання належної процедури припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою позивачем згідно земельного законодавства.

Колегія  суддів із зазначеними висновками  місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення  права користування земельною ділянкою, серед яких передбачена добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Статтею 142 Земельного кодексу України передбачено порядок  добровільної відмови від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3 цієї статті припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови  землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Частиною 4 цієї статті передбачено  що власник  земельної ділянки на підставі заяви  землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи спірна земельна ділянка  до її продажу відповідачу  належала позивачу на праві постійного користування згідно з державним  актом  на право постійного користування землею від 24.01.2001 р. № 865.

Позивач, ще до укладення  договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі від  17.11.2004 р. № 10401  листом  від 06.09.2004 р. № 4042/10-4 надісланим на адресу власника -Харківської міської ради  відмовився від свого права  користування  спірною земельною ділянкою.

Листом  від 30.03.2005 р. № СБО/55  позивач повідомив  відповідача  про те, що  на підставі договору купівлі-продажу від  17.11.2004 р. він  не заперечує про відчуження земельної ділянки для  оформлення  відповідачем  права  користування нею у  встановленому законом  порядку.

Рішенням 14 сесії 15 скликання  Харківської міської ради від  04.07.2007 р. №  140/07 припинено право користування позивача спірною земельною ділянкою та надано згоду відповідачу на надання  в оренду  строком  до  01.06.2012 р. земельну ділянку загальною площею 0,6585 га по вул. Лозівській, 5 та зобов"язано останнього у  4 місячний  строк  з дня  прийняття  цього рішення оформити договір оренди землі .

                                              - 4 -

Отже,  позивачем здійснено всі необхідні дії для  припинення  свого права користування земельною ділянкою  ще до укладення з відповідачем   договору-купівлі продажу  нежитлової будівлі від 17.11.2004 р.Однак відповідач звернувся  із заявою до Харківського міського голови про  надання  дозволу  на виконання  проекту відведення земельної ділянки  для  експлуатації  придбаної  будівлі  лише  07.04. 2005 р.

Посилання  відповідача  на те, що  він не міг провести   оформлення  земельної ділянки через  те, що згоду позивачем   на  відчуження  земельної ділянки було надано лише 30.03.2005 р. згідно з листом  № СБО/55 є необгрунтованими.

Як вже  було зазначено вище обов"язок  по оформленню права  користування  земельною ділянкою при її відчуженні будівлі  законодавством  покладається  на  набувача будівлі, а  не на  відчужувача.

Але відповідачем не було надано доказів того, що він до 30.03.2005 р.  звертався до позивача  для надання  згоди на відчуження земельної ділянки, а останнім  було відмовлено в цьому.

Відповідно до  статті 5 Закону України "Про плату за землю"  об"єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна  частка (пай), яка перебуває у  власності або користуванні, у тому  числі на умовах  оренди.

Суб"єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно з п. 4  "Порядку подання податкового розрахунку земельного податку", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації 26.11.2001 р. № 434, зареєстрованого в  Міністерстві юстиції України 19.11.2001 р. за № 963/6154-у разі набуття  права  власності та/або права користування земельною ділянкою протягом року платник земельного податку подає звітний розрахунок протягом  місяця від дня виникнення  такого права.

А як вже зазначалось вище,  до відповідача  згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України разом  з придбаною по  договору купівлі-продажу від 17.11.2004 р. будівлею перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована з моменту  передання  йому цієї будівлі по акту прийому-передачі-07.12.2004 р.

Отже відповідач  є платником земельного податку  на  спірну земельну ділянку з 07.12.2004 р.-дати  передачі йому  будівлі  по договору купівлі-продажу від 17.11.2004 р. № 10401.  

Однак за  період з 07.12.2004 р.-дати передачі відповідачу  будівлі по договору купівлі-продажу  до 04.07.2007 р.-дати прийняття Харківською міською радою рішення   № 140/07, яким  припинено право користування позивача спірною земельною ділянкою, земельний податок  сплачував позивач, що підтверджується податковими розрахунками земельного податку  за  наведений  період,  складеними відповідачем  та прийнятими  податковою інспекцією.

Отже  наявність шкоди (її розмір) підтверджується матеріалами справи.

Також через неоформлення відповідачем права користування  на спірну  земельну ділянку  позивач не був  вилучений з державного земельного кадастру як  користувач  цією ділянкою, а тому   відповідно до вимог  Закону України "Про плату за землю" та  "Порядку подання податкового розрахунку земельного податку"  сплачував  земельний податок на неї. Оскільки  відповідач не  довів  відсутність своєї вини  в  неотриманні ним документів  для оформлення  зазначеного права, в даному  випадку наявний  причинний  зв"язок  між протиправною поведінкою відповідача  та  завданою шкодою та вина відповідача.  

Зважаючи на наведене, місцевий господарський  суд внаслідок  неповного з"ясування  обставин, що мають значення для справи та порушення  і  неправильного застосування  норм матеріального права дійшов помилкового висновку про відмову в  задоволенні  позову, у  зв"язку з чим оскаржуване рішення  слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

                                                 - 5 -

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                       постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2007 р. у  справі №  40/406-07 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Колбім" ( 61017 м. Харків, вул. Лозівська, 5 п/р 26000014076980 в ФБ "Фінанси та Кредит" МФО 350697 Код ЄДРПОУ 21243304) на користь державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"  (61139 м. Харків, вул. Лозівська, 5 п/р 260077961052122 в філії ПУМБ в м. Харкові, МФО 350385, Код ЄДРПОУ 14308262)23891,18 грн. збитків, 359 грн. витрат по сплаті державного мита в тому числі сплаченого при поданні апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Доручити господарському суду  Харківської області видати відповідний наказ..

         Головуючий суддя                          (підпис)                             Слюсарева Л.В.  

                                Суддя                          (підпис)                             Білоконь Н.Д.  

                                Суддя                          (підпис)                             Фоміна В.О.  

                                                      - 6 -