Ухвала від 15.09.2025 по справі 490/4776/25

490/4776/25 15.09.2025

н\п 1-кс/490/3780/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4776/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, з метою забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22023150000000414 від12.10.2023 за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.

28.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.

Санкція ч. 3 ст.15 ч.4 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 .

Також прокурор просив про розгляд клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника з метою унеможливлення відчуження майна.

У судове засідання прокурор не з`явився.

Вивчивши доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його підставність, наявність ризику відчуження майна задля уникнення можливої його конфіскації як покарання в разі прийняття ймовірного рішення про призначення відповідного покарання за результатами розгляду кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, наявні підстави для розгляду клопотання про накладення арешту на майно без повідомлення підозрюваного, що не позбавляє вказаних осіб в подальшому на звернення до суду з відповідними клопотаннями в разі задоволення клопотання про накладення арешту на нерухоме майно.

Як встановлено з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації володимир путін, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі Резолюція 3314) «Використання збройної сили державою першою в порушення Устава є prima facie свідченням акту агресії».

Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії російської федерації проти України підпадають під пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії російської федерації проти України.

Збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.

Беручи до уваги, що російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, та Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України за № 4524-IX від 15.07.2025, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб до 07.11.2025 року включно.

Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській, Миколаївській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі село Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 19.05.2024, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до п. 6 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російської федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Згідно з п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російської федерації територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 24.02.2024 військовослужбовці збройних сил рф незаконно захопили та фактично здійснили окупацію села Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області, шляхом зосередження навколо вказаного населеного пункту, та безпосередньо в ньому, збройних підрозділів рф та встановлення контрольно-пропускного режиму в`їзду та виїзду з вказаного населеного пункту, тощо, яка триває й на теперішній час.

Відтак, Наказом Міністерства розвитку громад на території України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» село Залізний Порт, Скадовського району, Херсонської області починаючи з 24.02.2022 відноситься до території, на якій ведуться бойові дії та яка знаходиться у тимчасовій окупації Російською Федерацією.

При цьому, з початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було село Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, яке залишається окупованим і на даний час, представники держави-агресора, з метою встановлення контролю на таких тимчасово окупованих територіях,а також, з метою створення більш лояльного відношення місцевого населення до їх діяльності, здійснювали пошук осіб, які б надали згоду на співпрацю із ними на підтримку та реалізацію рішень та дій держави-агресора.

Як встановлено, одним з осіб, який вирішив піти на співпрацю з представниками держави-агресора в утриманні тимчасово окупованої території села Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, шляхом легалізації нерухомого майна на такій території за законами рф та подальшої передачі у використання невстановленим на даний час представникам рф таких матеріальних ресурсів для їх потреб, є мешканець м. Южноукраїнська Миколаївської області ОСОБА_4 .

Так, до 24.02.2022 року, ОСОБА_4 , як фізична особа підприємець, разом зі своєю дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювали підприємницьку діяльність у селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, будучи фактичними володільцями бази відпочинку «Оранж», розташованої за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом отримання прибутку від передачі в оренду окремих приміщень фізичним чи юридичним особам.

Разом зцим,не пізнішечервня 2025року (точногоперіоду часуне встановлено)у ОСОБА_4 ,який будучидостеменно проінформованимта розуміючифакт захопленнявказаного населеногопунктузбройними силамирф,усвідомлюючи,що суверенітетУкраїни поширюєтьсяна всюїї територію,Україна єунітарною державою,а територіяУкраїни вмежах існуючогокордону єцілісною інедоторканною,будучи обізнанимпро те,що Херсонськаобласть єневід`ємноюскладовою частиноюУкраїни,починаючи не пізніше червня 2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), діючи в інтересах та на користь російської федерації, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи на території України (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел, направлений на передачу вищевказаних, наявних в його власності та розпорядженні матеріальних ресурсів, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею 0,125 га. та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1046,8 м2, воєнізованим формуванням держави-агресора, які окупували вищевказаний населений пункт, яка ними використовувались для вирішення матеріальних та військових потреб, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації вищезазначеного умислу, 01.06.2025 о 00 год. 29 хв. здійснив виїзд з території України в пункті пропуску Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області в напрямку Республіки Молдова. В подальшому, ОСОБА_4 за невстановлених обставин здійснив авіаційний переліт з Республіки Молдова до Турецької республіки, а в подальшому, в цей же день, з Турецької республіки до м. Москва, рф.

Перебуваючи на території м. Москва, рф., не пізніше 03.06.2025, ОСОБА_4 з власної ініціативи, з метою реалізації вищезазначеного умислу направленого на передачу матеріальних ресурсів воєнізованим формуваннямдержави-агресора,особисто звернувся про правову допомогу до Московської колегії адвокатів «Екс Ледж» (м.Москва, вул. Великі Каменщики,2), а саме до адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою укладання з останніми довіреності на право представництва його інтересів в органах влади рф, як громадянина російської федерації на підставі наявного в ОСОБА_4 паспорту серії НОМЕР_1 , виданий 15.06.2007 (далі мовою оригіналу) «отделением №3 ОУФМС России по Ханты-Мансийскому автономному округу Югра в городе Сургуте» та подальшого юридичного супроводу процесу передачі земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею 0,125 га (із зазначенням кадастрового номера, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:1833), на якій розташований майновий комплекс бази відпочинку «Оранж», за адресою: АДРЕСА_2 , який складається із житлового будинку загальною площею 1046,8 м2, (із зазначенням кадастрового номеру житлового будинку, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф, а саме: 94:01:8430006:179), представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу).

В подальшому, не пізніше 09.06.2025 ОСОБА_4 з метою організації передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованогоформування держави-агресорат.зв.«Главного УправленияМЧС поХерсонской области», на невстановленомутранспортному засобімостом черезКерченську протоку(Керченськийміст,Кримський міст,ділянка міжнародногоавтошляху А-290сполученням м.Керч Україна- м.Новоросійськ,РФ,перетнув державнийкордон Україниз РосійськоюФедерацією тав`їхав натимчасову окупованутериторію АвтономноїРеспубліки Кримз РФз метоюподальшого прямуваннядо селаЗалізний Порт,Скадовського району,Херсонської області, куди прибув не пізніше 09.06.2025.

Так, не пізніше 09.06.2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за розташуванням майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с.Залізний Порт, вул.Шкільна, 2/20, з власної ініціативи, достовірно знаючи про перебування воєнізованих формувань держави-агресора на території села Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, діючи умисно,з особистих корисливих та інших міркувань,добровільно вступивв контакт з невстановленими наданий часпредставникамивоєнізованого формування держави-агресора, а саме т.зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовоюоригіналу) з пропозицією передачі майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с.Залізний Порт, вул.Шкільна, 2/20 останнім у тимчасове користування строком на 11 місяців.

В подальшому, не пізніше 07.07.2025, представниками Московської колегії адвокатів «Екс Ледж» (м.Москва, вул. Великі Каменщики,2), а саме адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли на підставі довіреності наданої раніше ОСОБА_4

підготовлено та складено заяву та проект договору про безоплатну передачу земельної ділянки, зміст яких був погоджений ОСОБА_4 , а саме визначено умови передачі представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовою оригіналу) вищевказаних земельної ділянкиз кадастровимномером:6522384300:02:065:0320,площею 0,125га (іззазначенням кадастровогономера,який булозаздалегідь незаконноприсвоєно зазаконодавством рф,а саме:94:01:8430006:1833)на якійрозташований майновийкомплекс базивідпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,за адресою: АДРЕСА_2 ,який складаєтьсяіз житловогобудинку загальноюплощею 1046,8м2,(іззазначенням кадастровогономеру житловогобудинку,який булозаздалегідь незаконноприсвоєно зазаконодавством рф,а саме:94:01:8430006:179).

При цьому, за досягнутою домовленістю з вищевказаними адвокатами, договір безоплатної передачі ОСОБА_4 мав підписати після прибуття на територію рф, після оформлення одноособового права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до діючого законодавства рф, яку ОСОБА_4 мав незаконно отримати у дарунок від своєї доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі фіктивного договору дарування.

Разом з цим, завершити свої злочинні наміри ОСОБА_4 не вдалося оскільки останній був затриманий 27.08.2025 співробітниками СБ України за місцем свого мешкання.

Таким, чином ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не зміг вчинити усі дії направлені на підготовку до передачі представникам воєнізованого формування держави-агресора т.зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области» (мовоюоригіналу) матеріальних ресурсів, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею 0,125 га (із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф: 94:01:8430006:1833) на якій розташований майновий комплекс бази відпочинку «Оранж» за адресою: АДРЕСА_2 , який складається із житлового будинку загальною площею 1046,8 м2, (із зазначенням кадастрового номеру житлового будинку, який було заздалегідь незаконно присвоєно за законодавством рф: 94:01:8430006:179), строком на 11 місяців починаючи з 07.07.2025 року.

Окрім цього, встановлено, що 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено дану організацію. До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, усі члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у ст.ст. 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значну участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового або іншого характеру не можуть бути виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.

Відповідно до п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від

05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництву у Європі від 01.08.1975 поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Відповідно до п.п. 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів та територій, лише мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо вони виникнуть; не встановлювати із нею політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій та комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічну, фінансову, військову та іншу допомогу.

Відповідно до положень Статуту ООН та зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництву в Європі, Україна та російська федерація 31.05.1997 уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та російською федерацією (ратифікованийЗаконом України № 13/98-ВР від 14.01.1998та Федеральним Законом російської федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, не застосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований російською федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей належить до території України.

Статтями 1-2 Конституції Українивизначено, що Україна є суверенною та незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

Згідност. 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами.

Згідностатті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 69 Конституції Українизазначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Відповідно дост. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно дотримуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції Українивизначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно достатті 85 Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначенихстаттею 73 цієї Конституції, належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до ст.ст. 132-134 Конституції Українитериторіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, АР Крим є невід`ємною складовою України та в межах повноважень, визначенихКонституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.

Незважаючи навикладене,діючи зпрямим умислом,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,в порушеннязазначених вищеміжнародних нормативно-правовихактів,у березні-квітні 2014 року в Луганській та Донецькій областях Україна розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської та Донецької областей та порушення територіальної цілісності України.

За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, 07.04.2014 на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.

Через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України 13.04.2014 виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання РФ державою-агресором», затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано російську федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.

Надалі, 22.02.2022 президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленогоКонституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

В подальшому, Російська федерація 24.02.2022 відкрито вторглася в Україну, коли її збройні сили о 03 год 40 хв перетнули державний кордон у Луганській області.

Того ждня,24.02.2022,о 04год 30хв закиївським часомпрезидент російськоїфедерації,виступаючи нацентральних телеканалахросійського телебачення,оголосив пропроведення натериторії Українитак званої«спеціальної воєнноїоперації» зметою нібито«демілітаризації таденацифікації України». Відразу після цього збройні сили російської федерації, що діяли за наказом керівництва російської федерації та збройних сил російської федерації, почали наносити ракетні удари по всій території України.

При цьому підрозділи збройний сил та інших військових формувань російської федерації здійснили окупацію ряду населених пунктів на території України, що супроводжувалось застосуванням бойової авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

У зв`язку з цим,Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, та Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України за № 4524-IX від 15.07.2025, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб до 07.11.2025 року включно.

Так, до 24.02.2022 року, ОСОБА_4 , як фізична особа підприємець, разом зі своєю дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснювали підприємницьку діяльність у селі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, будучи фактичними володільцями бази відпочинку «Оранж», розташованої за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом отримання прибутку від передачі в оренду окремих приміщень фізичним чи юридичним особам.

Разом зцим,не пізнішечервня 2025року (точногоперіоду часуне встановлено)у ОСОБА_4 ,який будучидостеменно проінформованимта розуміючифакт захопленнявказаного населеногопунктузбройними силамирф,усвідомлюючи,що суверенітетУкраїни поширюєтьсяна всюїї територію,Україна єунітарною державою,а територіяУкраїни вмежах існуючогокордону єцілісною інедоторканною,будучи обізнанимпро те,що Херсонськаобласть єневід`ємноюскладовою частиноюУкраїни,починаючи не пізніше червня 2025 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), діючи в інтересах та на користь російської федерації, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, виник злочинний умисел, направлений на передачу вищевказаних, наявних в його власності та розпорядженні матеріальних ресурсів, а саме земельної ділянки з кадастровим номером: 6522384300:02:065:0320, площею 0,125 га. та розташованого на ній майнового комплексу бази відпочинку «Оранж», за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с.Залізний Порт, вул.Шкільна, 2/20, загальною площею 1046,8 м2, воєнізованим формуванням держави-агресора, які окупували вищевказаний населений пункт, яка ними використовувались для вирішення матеріальних та військових потреб, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації вищезазначеного умислу, 01.06.2025 о 00 год. 29 хв. здійснив виїзд з території України в пункті пропуску Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області в напрямку Республіки Молдова. В подальшому, ОСОБА_4 за невстановлених обставин здійснив авіаційний переліт з Республіки Молдова до Турецької республіки, а в подальшому, в цей же день, з Турецької республіки до м. Москва, рф.

В подальшому, не пізніше 09.06.2025 ОСОБА_4 у порушення порядку в`їзду на тимчасово окупованої території України з метою готування до передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованогоформування держави-агресорат.зв.«Главного УправленияМЧС поХерсонской области», тобтоз метоюзаподіяння шкодиінтересам держави,в умовахвійськової агресіїз бокуРФ таанексії АРКрим,шляхом публічногопотурання міжнародногоі національногозаконодавства, невстановленомутранспортному засобімостом черезКерченську протоку(Керченськийміст,Кримський міст,ділянка міжнародногоавтошляху А-290сполученням м.Керч Україна- м.Новоросійськ,РФ,перетнув державнийкордон Україниз РосійськоюФедерацією тав`їхав натимчасову окупованутериторію АвтономноїРеспубліки Кримз РФз метоюподальшого прямуваннядо селаЗалізний Порт,Скадовського району,Херсонської області, куди прибув не пізніше 09.06.2025.

В подальшому, ОСОБА_4 не пізніше 22.06.2025 порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України до російської федерації, здійснивши всі дії, направлені на підготовку до передачі матеріальних ресурсів представникам воєнізованого формування держави-агресора т. зв. «Главного Управления МЧС по Херсонской области», в умовах військової агресії з боку рф, шляхом публічного потурання міжнародного і національного законодавства, в порушення положень закону України слідуючи із окупованого на теперішній час села Залізний Порт Скадовського району Херсонської області через окуповану територію Автономної Республіки Крим автотранспортним мостом через Керченську протоку (Керченський міст, Кримський міст, ділянка міжнародного автошляху А-290 сполученням м. Керч Україна - м. Новоросійськ, РФ, перетнув державний кордон України з Російською Федерацією та виїхав з тимчасової окупованої території Автономної Республіки Крим до РФ .

Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.4 ст. 111-1, ч.1 ст.332-1 ККУкраїни.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч.4 ст.111-1 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкцією за який передбаченопокарання увиді штрафу додесяти тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянабо позбавленняволі настрок відтрьох доп`яти років,з позбавленнямправа обійматипевні посадиабо займатисяпевною діяльністюна строквід десятидо п`ятнадцятироків таз конфіскацієюмайна.

Підозра на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою та підтверджена зібраними матеріалами кримінального провадження.

Згідно повідомлення КП «Бюро технічної інвентаризації Південноукраїнської міської ради» №246 від 05.09.2025, право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_4 , зареєстровано за: ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч.2ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи із даних матеріалів кримінального провадження, на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою виконання завдань кримінального провадження, так як незастосування арешту в даному випадку може призвести до зникнення вказаного майна, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, яке належить йому на праві приватної власності, а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ,

шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1