Рішення

від 21.12.2010 по справі 11/196-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/196-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 грудня 2010 р.                             Справа 11/196-10

за позовом   відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

                    Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого

                    акціонерного товариства «Укртелеком», м. Вінниця   

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Торговець цінними паперами

                    «Тетраідер», м. Вінниця  

про               стягнення 4449,67 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -  Д. Вонсович за довіреністю № 2172  від 28.11.2008р.;

від відповідача       -  не з'явився.    

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговець цінними паперами «Тетраідер»заборгованості за договором № 3340 від 02.08.2002р.  в загальному розмірі 4449,67 грн., з яких: 4158,78 грн. основний борг, 113,29 грн. –пеня, 123,56 грн. –сума інфляційних збитків та 53,04 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору № 3340 від 02.08.2002р. позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку.  Відповідно до п. 3.2.8 вказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном.

За період з квітня 2010 року по жовтень 2010 року позивач надав відповідачеві послуг електрозв'язку  та суму 5157,49 грн., за які останній провів часткові розрахунки в сумі 997,71 грн., і   станом на 01.11.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 4159,78 грн..

В судовому засіданні 21.12.2010р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог на 500 грн. з посиланням на погашення відповідачем вказаної суми боргу.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі  від 02.12.2010р.  щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце  розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала  про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення № 20426076. Слід зауважити, що вказана ухвала отримана останнім 07.12.2010р.. Тобто у відповідача було вдосталь часу для захисту своїх прав та інтересів.

        Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за  наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  судом встановлено наступне.

02 серпня  2002 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(позивач, за договором Підприємство електрозв'язку) та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговець цінними паперами «Тетраідер»(відповідач, за договором Споживач)   укладено договір № 3340 про надання послуг електрозв'язку  з додатками.

Згідно з предметом даного договору Підприємство електрозв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку  1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Пунктом  3.2.8 договору визначено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Розділом 4 цього договору визначено порядок розрахунків та оплату.

Так, п. 4.3передбачає, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку в кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання  рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отриманні в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата з розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, свої зобов'язання за договором в частині забезпечення послугами електрозв'язку   позивачем виконувались належним чином. За період квітень-жовтень 2010 року відповідачу надано  послуг на суму 5157,49 грн..

Тоді як відповідач свої зобов'язання виконує з порушенням, і станом на 21.12.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 3659,78 грн.. Даний борг виник за період з квітня по жовтень 2010 року, що стверджується рахунками за телекомунікаційні послуги за вказаний період, виписками банку,  розрахунком ціни позову та іншими матеріалами справи.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3659,78  грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача  про стягнення 113,29 грн. пені, 123,56 грн.  інфляційних збитків та 53,04 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.8 договору сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки  НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу  України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі,  він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене,  суд  дійшов  висновку про те, що відповідач як особа, що порушила грошове зобов'язання, повинен відшкодувати позивачу збитки від інфляції та три відсотки річних.

Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків  за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що заявлені до стягнення суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом  судових  витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись   ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговець цінними паперами «Тетраідер»(21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13, код 30453368) на користь  відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28, код 01182204) 3659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. –боргу; 113 (сто тринадцять) грн. 29 коп. –пені; 123 (сто двадцять три) грн. 56 коп. -  інфляційних збитків; 53 (п'ятдесят три) грн. 04 коп. –3% річних; 102 (сто дві) грн. -  витрат зі сплати  державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.  - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                                                                        Повне рішення складено  23.12.2010р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу - (21036, м.  Вінниця, Хмельницьке шосе, 13)