Касаційний адміністративний суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
15 вересня 2025 року
м. Київ
справа №440/13562/23
адміністративне провадження № К/990/31557/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі №440/13562/23 за позовом Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Білоцерківська агропромислова група» звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2023 №264/35005040 (форми «Н») про застосування штрафу у розмірі 3934435,24 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 позовні вимоги Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07.06.2023 №264/35005040 в частині застосування до Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 958 636,82 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі №440/13562/23 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07.06.2023 №264/35005040 в частині застосування до Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100,17 грн. У задоволенні іншої частини адміністративного позову Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» відмовлено.
До Верховного Суду 24.07.2025 надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі №440/13562/23.
Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, уточнено підстави касаційного оскарження.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зауважено, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи абзацу 2 підпункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, підпункт 3 абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України під час вирішення питання застосування розміру штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України після внесених змін до Податкового кодексу України Законом України від 12.01.2023 №2876-IX (набрав чинності 08.02.2023), яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Верховний Суд зауважує, що зі змісту пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору. Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та ін.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Разом з тим, як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень, питання правомірності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не було предметом судового розгляду у даній справі.
Тобто, скаржником в касаційній скарзі зазначено про необхідність прийняття Верховним судом правового висновку щодо застосування норми права, застосування якої не було предметом позовних вимог у даній справі.
Контролюючим органом не доведено помилковість застосування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі №120/6331/23, від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, тлумачення законодавства, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Скаржником вказано на порушення судами норм процесуального права - статті 44, статті 77, частини 4 статті 78, статті 80, частини 1 статті 90, частини 3 статті 196, частини 3 статті 242, частини 4 статті 246 КАС України в частині не надання оцінки всім аргументам відповідача та відсутності у мотивувальній частині оскаржуваних рішень мотивованої оцінки доводу відповідача щодо сфери дії прийнятого рішення відносно позивача щодо неможливості виконання податкових обов`язків.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі №440/13562/23 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко Л.І. Бившева
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2025 |
Оприлюднено | 16.09.2025 |
Номер документу | 130216924 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні