Рішення

від 14.12.2010 по справі 15/399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/399

14.12.10

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі  Київської міської філії  

до                     Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про                   стягнення 664,44 грн

Суддя   Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Максименко В.В.

від відповідача - не з"явилися

у судовому засіданні присутній Білотіл О.В.

У судовому засіданні 14.12.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

   На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (далі-позивач) до   Фізичної особи -підприємця  ОСОБА_1(далі-відповідач) про  стягнення боргу у розмірі 664 44грн.( 641,01грн. -основного боргу, 1,91грн.-3% річних,4,07грн.-інфляційне збільшення суми боргу, 17345грн.-пені) заборгованості, яка виникла на підставі Договору № 3328322204 від 11.11.2009 року про надання  телекомунікаційних послуг.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Догвору №3328322204 від 11.11.2009 року про надання  телекомунікаційних послуг, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії  та Фізичною особою -підприємцем Білотіл Катериною Михайлівною, останній за отримані послуги не розрахувався у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2010 порушено провадження у справі № 15/399.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив,  що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить  641,01 грн.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду докази сплати основного боргу на суму 646,27грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з договором  №3328322204 від 11.11.2009 року про надання  телекомунікаційних послуг(далі - договір) позивач надавав відповідачеві телекомунікаційні послуги (далі - послуги).  

Станом на день подання позву заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 641,01  грн.

Суду не надано доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті телекомунікаційних послуг.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору , а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

У судовому засіданні суду надано докази сплати відповідачем основного боргу у розмірі 646,27грн., що підтверджується  фіксальним чеком №6822 від 30.11.2010.

Ала,позивачем, за неналежне виконання своїх зобов"язань та на підставі ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" нараховано пеню в розмірі 17,45 грн.

Також Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1,91грн. та 4,07 грн.- інфляційного збільшення суми боргу .

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 1,91грн.та 4,07 грн.- інфляційного збільшення суми боргу та пені 17,45грн. підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

 Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

  Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, беручи до уваги той факт, що станом на день вирішення сору, основний борг Відповідачем погашено, то провадження в частині стягнення з відповідача  основного боргу у розмірі 641,01грн. підлягає припиненню, а  вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  17,45грн –пені, 1,91грн.-3% процентів річних та 4,07 грн.- інфляційного збільшення суми боргу   визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11,  525, 526, 530, 614,  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 641,01грн.

2. Решту позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; АДРЕСА_2,  ідентиф.код НОМЕР_1), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі  Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького,40, р/р 26000402028729 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 17(сімнадцять)грн.45 коп. - пені, 1(один)грн. 91коп-3% річних, 4(чотири)грн. 07коп.-інфляційного збільшення суми боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя                                                                                              Хоменко М.Г.

       Дата складення рішення: 17.12.2010