Постанова

від 21.12.2010 по справі 38/167-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/167-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010 року                                                                  Справа №  38/167-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів:Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Деббіш Г.В.   

за участю представників сторін:

від позивача:  Крещук К.В. представник, довіреність №Д-02/10  від 02.08.10;

від позивача:  Ольховський С.В. представник, довіреність №Д-01/10  від 02.08.10;

від відповідача:  Скобелєва С.Г. представник, довіреність №38/28-06  від 02.04.10;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу №282, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  12.10.2010р. у справі №38/167-10

за позовом житлово-будівельного кооперативу №282, м. Дніпропетровськ

до міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал",                               м. Дніпропетровськ  

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про відпуск води та послуги каналізації недійсним

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.10 (суддя Бондарєв Е.М.) житлово-будівельному кооперативу № 282 відмовлено у позові про визнання недійсним договору від 08.04.02 № 7458 про відпуск води та послуги каналізації.

Не погоджуючись з рішенням суду житлово –будівельний кооператив             № 282 просить його скасувати посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, і на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" вважає рішення законним і таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Дніпропетровська міська рада відзив на апеляційну скаргу не надала, свого представника у судове засідання не направила, про час і місце засідання суду повідомлена належним чином.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2002 року між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (водоканал) та житлово-будівельним кооперативом №282 (абонент) було укладено договір на відпуск води та послуги каналізації №7458, відповідно до якого зобов'язанням водоканалу є надання споживачу послуг з відпуску та прийняття господарсько-питної води, прийняття стічних вод в мережу міської каналізації та зобов'язання абонента сплачувати за надані послуги за діючими тарифами в терміни і в порядку, які встановлені договором та додатками до нього.

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", згідно             п. 1.1 Статуту, є правонаступником державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Позивач стверджує, що договір №7458 втратив чинність на підставі          ч.1 розділу VIII Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у зв'язку з тим, що він не приведений у відповідність з нормами цього Закону, тому є недійсним.

Житлово-будівельний кооператив №282  наполягає на тому, що він є неналежною стороною у договорі, оскільки не є виконавцем,   а виконавцем зазначених послуг, відповідно до рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 23.05.2007р. №25/15, є міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал".

Відповідно ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України умовами чинності (дійсності) правочину є такі вимоги: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.    

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»відповідач має право надавати послуги з питного водопостачання та водовідведення лише на підставі договору з визначеним колом суб'єктів, у складі яких Закон визначає житлово-будівельні кооперативи, а не мешканців багатоквартирних будинків.

В силу ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем послуг, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно - правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Рішення міської ради від 23.05.2007р. №25/15 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади м. Дніпропетровська»було прийняте на виконання наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60 «Про порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді».

Дане рішення було прийняте з метою визначення тих суб'єктів господарювання, які, згідно п.1.3. Порядку, можуть надавати відповідні послуги і забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині 2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Рішенням міської ради №25/15 було визначено, що на території                   м. Дніпропетровська в частині надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення таким виконавцем є міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал".

В даному випадку склалися наступні відносини: власник (орендар, користувач) приміщення, який має бажання отримувати житлово-комунальні послуги, укладає відповідний договір з управителем будинку - житлово-будівельним кооперативом, а управитель - житлово-будівельний кооператив, оскільки не є виконавцем зазначених послуг, в свою чергу, укладає договори з відповідними виконавцями, у конкретному випадку з міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал".

Таким чином, договір між відповідачем і кооперативом укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства та не суперечить рішенню міської ради від 23.05.2007р. №25/15 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді територіальної громади                                   м. Дніпропетровська», на яке посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог.

Позивач посилається на п. 3 власного Статуту, що, на думку житлово-будівельного кооперативу №282,  не дозволяє йому укладати договори на отримання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 3 Статуту житлово-будівельного кооперативу №282 визначено, що житлово-будівельний кооператив №282 створюється у                                             м. Дніпропетровську з метою задоволення індивідуальних потреб членів кооперативу та їх сімей в житловій площі шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку на власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цим будинком.

У відповідності з п.1.2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених  наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 02.02.2009 N 13, управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.      

Пунктом 1.7 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд встановлено, що для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори:

із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг;

із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг;

із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг).

Особа, що здійснює управління будинком, контролює виконання таких договорів.

Таким чином саме до обов'язків кооперативу належить забезпечення необхідного рівня благоустрою і житлово-комунальних послуг мешканцям будинку та укладання договорів, в т.ч. на надання послуг водопостачання та водовідведення.

Твердження житлово-будівельного кооперативу, що в якості типового договору для врегулювання відносин між ним і відповідачем має бути застосований договір, який є додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, є помилковими, оскільки предметом цього типового договору є надання послуг опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно цього договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення одночасно. До послуг, що надаються міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал", не належать послуги опалення та централізованого гарячого водопостачання, що унеможливлює укладання такого договору між позивачем та відповідачем, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України умови типового договору можуть бути конкретизовані та доповнені, але у жодному разі не можуть бути звужені.

Мешканці будинку не можуть укладати договори безпосередньо з міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал", оскільки підключені не до мереж централізованого питного водопостачання та водовідведення відповідача, а до внутрішньобудинкових мереж житлово-будівельного кооперативу.

Згідно п.1.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь  включно.  Згідно  п.1.10  зазначених  Правил у  випадку  відсутності контрольного колодязя на випуску водовідведення межею будинкової мережі є її приєднання до вуличної мережі.

Таким чином, відповідач здійснює господарську діяльність із забезпечення споживачів питною водою і несе відповідальність за якість послуг, що надаються, до точки розподілу балансової належності водопровідних мереж, в якій, згідно п.1.1.2. договору на надання послуг водопостачання та водовідведення №7458 відповідач має забезпечити надлишковий тиск.

З огляду на викладене, внутрішньобудинкові мережі будинку за адресою пр. Героїв, 4 утримуються і використовуються кооперативом для забезпечення мешканців будинку відповідними умовами проживання. Отже, підстави укладати договори на надання послуг централізованого питного водопостачання із кожним окремим мешканцем багатоквартирного будинку відсутні.

Посилання житлово-будівельного кооперативу №282 на відсутність у нього необхідної для надання послуг ліцензії взагалі не мають відношення до справи.

У відповідності з п.17 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає централізоване водопостачання та водовідведення. За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних  єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Цю діяльність здійснює міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", оскільки ця діяльність здійснюється за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, очисних колекторів, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування. Така діяльність і потребує ліцензування.

Діяльність позивача не підпадає під визначення «централізоване водопостачання та водовідведення», оскільки до його діяльності належить задоволення потреб споживачів у житлово-комунальних послугах - опаленні, постачання гарячої та холодної води, водовідведення з використанням внутрішньобудинкових мереж.  Ця діяльність ліцензування не потребує.

Таким чином, посилання скаржника на неможливість бути виконавцем зазначених послуг у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії є безпідставними.

          З огляду на викладене рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування, на думку колегії суддів, відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.10 у даній справі залишити без змін, а скаргу житлово-будівельного кооперативу №282  без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 23.12.10