Постанова від 04.09.2025 по справі 913/266/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 913/266/20(913/159/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1583) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 у справі №913/266/20(913/159/25)

за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до відповідача Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія (місцезнаходження: вул.Сметаніна, буд. 3А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про стягнення 1265000 грн 00 коп,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за попереднім договором купівлі продажу від 22.09.2015 в розмірі 1265000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 позовну заяву без номеру від 09.05.2025 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про стягнення 126 5000, 00 грн повернуто заявнику.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що платіжна інструкція на переказ готівки №0.0.4316510915.1 від 17.04.2025 на суму 18 975,00 грн, яку використано у справі №913/266/20(913/136/25) не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №913/266/20(913/159/25).

ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу передати для подальшого розгляду до Господарського суду Луганської області.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправомірно врахував висновки Верховного Суду у справі №160/554/23 від 12.10.2023, адже у означеній справі суд залишив позовну заяву без розгляду, а не повернув її. Повернення позовної заяви та залишення позовної зави без розгляду має різні процесуальні наслідки. Таким чином, місцевий суд порушив норми статті 174 Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Закону України «Про судовий збір».

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

У судове засідання від 04.09.2025 представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за попереднім договором купівлі продажу від 22.09.2015 в розмірі 1265000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.05.2025 позовну заяву без номеру від 09.05.2025 ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про стягнення 126 5000, 00 грн залишено без руху. ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.

19.06.2025 на адресу Господарського суду Луганської області від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення без номеру від 06.06.2025 (дата надсилання відповідно до відтиску поштового штемпелю 07.06.2025) щодо усунення недоліків позовної заяви, в яких позивачем зазначено, що приписами ч.5 ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах, а тому, оскільки попередню позовну заяву ОСОБА_1 (справа №913/266/20(913/136/25) було повернуто заявнику на підставі п.1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а не була залишена без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а тому слід відкрити провадження у даній справі №913/266/20(913/159/25) та призначити підготовче засідання.

Суд першої інстанції своєю ухвалою вирішив повернути позовну заяву у зв`язку з несплатою судового збору позивачем у встановленому порядку та розмірі.

Означене стало підставою для звернення позивача до апеляційного суду з вимогою скасувати ухвалу та передати для подальшого розгляду до Господарського суду Луганської області справу №913/266/20(913/159/25).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом апеляційного розгляду у даній справі є ухвала суд першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу.

Таким чином, апеляційний суд має перевірити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції стосовно повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з несплатою судового збору останнім.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За приписами ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Для виконання судами покладених на них повноважень у частині перевірки повноти зарахування коштів судового збору в автоматизованій системи документообігу суду створено Реєстр підтвердження оплат із Казначейства. Дані про підтвердження оплати судового збору надходять до автоматизованої програми "Діловодство спеціалізованого суду" в автоматичному режимі. Під час надходження таких записів виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в обліково-статистичних картах, із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за попереднім договором купівлі продажу від 22.09.2015 в розмірі 1265000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху. ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.

19.06.2025 на адресу Господарського суду Луганської області від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо усунення недоліків позовної заяви, в яких позивачем зазначено, що приписами ч.5 ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах, а тому, оскільки попередню позовну заяву ОСОБА_1 (справа №913/266/20(913/136/25) було повернуто заявнику на підставі п.1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а не була залишена без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а тому слід відкрити провадження у даній справі №913/266/20(913/159/25) та призначити підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 суд першої інстанції повторно підтвердив свою позицію в даній справі та зазначив, що всупереч вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач до позовної заяви не надав доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також судом першої інстанції зроблено наступні висновки: «Господарський суд звертає увагу, що приписами п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі повернення заяви або скарги.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

У постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним у справі №913/266/20(913/136/25) судовий збір відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4316510915.1 від 17.04.2025 на суму 18975 грн 00 коп.

Водночас така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі №913/266/20(913/159/25), так як судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову».

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції вирішив повернути позовну заяву ОСОБА_1 .

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону, що діяла до 01.09.2015) було передбачено, що за повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Тобто Закон № 3674-VI дозволяв використати первісний документ про сплату судового збору.

Законом №484-VШ від 22.05.2015 до Закону України "Про судовий збір" внесено зміни, якими виключено друге речення частини четвертої статті 6 Закону, що виключає можливість використання при повторному зверненні до суду (як після залишення позову без розгляду, за виключенням, визначеним законом, так і при поверненні позовної заяви) первісного документу про сплату судового збору. Ця норма діє з 01.09.2015.

За приписами ч.5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Як вже було встановлено судами, при повторному звернені до суду першої інстанції з позовом ОСОБА_1 у справі №913/266/20(913/159/25), надає до суду платіжну інструкцію на переказ готівки №0.0.4316510915.1 від 17.04.2025 на суму 18975 грн 00 коп по справі №913/266/20(913/136/25).

Водночас така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у справі №913/266/20(913/159/25), так як судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Колегія суддів зазначає, що суд не наділений правом і у нього відсутні обов`язки, при перевірці позовної заяви (у т.ч. квитанції про сплату судового збору), змінювати призначення платежу на інший номер справи або автоматично враховувати квитанцію по іншій справі як належний доказ сплати судового збору.

Отже, позивачу, при повторному зверненні до суду з позовом у справі №913/266/20(913/159/25), належало сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі на загальних підставах.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач має право на повернення суми сплаченого судового збору за позовну заяву, яку було повернуто.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Клопотання про повернення судового збору має відповідати вимогам ст. 170 ГПК України, що встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Процедура повернення судового збору сплаченого за подання первісної позовної заяви яка була повернута регулюється Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Таким чином, колегія суддів підкреслює, що сума судового збору, яка сплачена за подання позовної заяви у справі № 913/266/20(913/136/25) підлягає поверненню судом на підставі відповідного клопотання платника в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір». Перешкод для реалізації цього права позивач немає.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки ґрунтується на висновках викладених у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23, де позовну заяву було залишено без розгляду, натомість у нашій справі, суд першої інстанції повернув позовну заяву. Означене, на дуку апелянта, має різні наслідки.

Правова позиція Верховного Суду у справі №160/554/23 ґрунтується на вищезгаданій постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18, яку в своєму рішенні застосував суд першої інстанції. У справі №160/554/23 позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі пунктів 1, 9 ч. 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, де вказано: позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Означене повністю спростовує доводи апелянта стосовно того, що вказана справа №160/554/23 є нерелевантною до справи №913/266/20(913/159/25). Верховний Суд у своїх висновках вказав саме про обставину повернення позивачеві позовної заяви (у випадку не виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху) та сплату останнім судового збору у загальному порядку. Жодного висновку, щодо застосування такого порядку лише у випадку залишення без розгляду позовної заяви, Судом зроблено не було.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 було додано до позовної заяви по справі № №913/266/20(913/159/25) платіжну інструкцію на переказ готівки №0.0.4316510915.1 від 17.04.2025 на суму 18 975,00 грн, що була подана у справі № 913/266/20(913/136/25), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку по те, що позовна заява має бути повернута позивачеві, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

За наведених обставин суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 у справі № 913/266/20(913/159/25) - без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1 ч. 1 ст. 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 у справі № 913/266/20(913/159/25) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.06.2025 у справі № 913/266/20(913/159/25) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 ГПК України.

Повна постанова складена 15.09.2025.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін