Ухвала від 16.09.2025 по справі 903/534/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 вересня 2025 року Справа № 903/534/23 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від ТОВ «Реалтрейд»: Хромчеко Олена Сергіївна

від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»: Ганчар Ірина Дмитрівна

від ТОВ «Нові Продукти Україна»: Слівінський Ігор Олександрович

ліквідатор ТОВ «Авіон +»: Григор`єв Валерій Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву ТОВ «Мобільний Експрес» про визнання грошових вимог до боржника по справі №903/534/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн сформувала в системі Електронний суд заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Авіон +.

Ухвалою суду від 23.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Авіон +.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 23.06.2023 за №70869 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Авіон+.

Постановою суду від 21.01.2025, зокрема, але не виключно, процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» та повноваження арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича припинено. ТОВ «Авіон+» визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Авіон +» строком на 12 місяців. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +». Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» не допускається. Ліквідатором ТОВ «Авіон+» призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 21.01.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника ТОВ «Авіон +» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

25.07.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний Експрес» сформував в системі «Електронний суд» заяву про визнання грошових вимог до боржника (т.157, а.с.87-216), в якій просить суд визнати Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний Експрес» конкурсним кредитором у справі №903/534/23 про банкрутство ТОВ «АВІОН +» із сумою вимог 338 802,25 грн з яких:

- 327 828, 25 грн. основний борг - 4 черга,

- судовий збір 4918,00 грн за подання заяви до Господарського суду Львівської області 4 черга задоволення вимог кредиторів,

- 6056,00 сплата судового збору (витрати пов`язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді) 1 черга задоволення вимог кредиторів (т.157, а.с.87-216).

Ухвалою суду від 25.07.2025 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобільний Експрес" про визнання грошових вимог до боржника по справі №903/534/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Дістрібьюшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіон+ про банкрутство, до повернення справи до Господарського суду Волинської області (т.157, а.с.218).

14.08.2025 матеріали справи повернуті до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 03.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний Експрес» про визнання грошових вимог до боржника прийнято та призначено до розгляду. Зобов`язано ліквідатора Григор`єва В.В. розглянути заяву ТОВ «Мобільний Експрес» про визнання грошових вимог та надати кредитору і суду до 10.09.2025 нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог (т.158, а.с.92-96).

04.09.2025 ліквідатор сформував в системі «Електронний суд» лист-повідомлення про розгляд заявлених вимог (т.158, а.с.103-104), в якому повідомив про визнання ліквідатором наведених в заяві від 25.07.2025 вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний Експрес» до боржника ТОВ «Авіон+» в повному обсязі в наступній черговості:

-6056,00 грн. (судовий збір за подання заяви) перша черга задоволення кредиторських вимог;

- 332746,25 грн. (основний борг, судовий збір за подання заяви до Господарського суду Львівської області) - шоста черга задоволення кредиторських вимог.

Розгляд заяви з кредиторськими вимогами ТОВ «Мобільний Експрес» просив провести без його участі.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів та ліквідатор не заперечили щодо задоволення заяви про визнання грошових вимог.

У визначений судом день та час заявник та боржник своїм правом на участь в судовому розгляді не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши в судовому засіданні матеріали заяви, суд приходить до наявність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Мобільний Експрес», з врахуванням наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, 01.04.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №0104-П/2021/98, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався поставити та передати у власність відповідачу товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а відповідач зобов`язувався прийняти поставлений позивачем товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+», в особі директора Гамара О.Л., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес», в особі директора Сильчик О.В., яка діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) було укладено договір поставки №0104-П/2021/98 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. умов якого постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупцю товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов`язувався прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник здійснює поставку товару у відповідності до узгодженої сторонами та затвердженої печатками сторін Специфікації (додаток № 1 до договору). Специфікація надається покупцю постачальником також в електронному виді у форматі ЕХCEL з обов`язковим дотриманням вимог, зазначених в додатку № 1.1 до цього договору «Вимоги до оформлення та надсилання Специфікації, товарної накладної в електронному форматі».

Відповідно до п.5.1. договору товар поставляється постачальником на умовах поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2010 р.) з урахуванням умов цього договору.

Згідно з п. 5.2. договору, постачальник здійснює поставку замовленого покупцем товару протягом 24 годин по місту та області, регіону поставки та протягом 48 годин по території України або за графіком поставки на РЦ (додаток №3 до договору), узгодженого сторонами, з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання, якщо інше окремо не узгоджено сторонами.

Відповідно до п. 5.11 договору у разі відповідності поставки товару умовам цього договору покупець підписує видаткову та товарно-транспортну накладні на поставлений товар. Дата поставки товару повинна відповідати даті виписки видаткової накладної на товар.

Пунктом 5.12 договору сторони погодили, що у разі виявлення покупцем в момент приймання товару від уповноважених осіб постачальника невідповідності товару, покупець не підписує накладну на товар та повертає її постачальнику. Одночасно покупець з уповноваженим представником постачальника складають та підписують двосторонній акт про невідповідність товару на умовах розділу 9 цього договору. Сторони домовились, що цей акт є обов`язковим для постачальника.

Підпунктом 8.1.2. до пункту 8.1. договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар в такі строки: 8.1.2. По мірі реалізації товару кінцевому споживачу, не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати реалізації поставленого товару.

Згідно з п. 8.2. договору, форма оплати безготівковий розрахунок. Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений у реквізитах сторін договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. Сторони можуть застосувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 8.6. договору сторони погодили, що загальна ціна договору складається з сум поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару на умовах цього договору (за винятком повернутого), зазначених у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору на підставі замовлень з 01.04.2021 по 24.02.2022 здійснювалася поставка товару на адреси магазинів відповідача згідно затвердженого додатку №7 до договору, на загальну суму 355 920,00 грн.

Боржник товар приймав, жодних претензій щодо поставленого товару та супровідних документів у відповідності до п.п. 5.12, 9.1 - 9.5. договору позивачу не заявляв, товар не повертав. Поставку товару оплатив лише частково у сумі 28 091,75 грн.

Факт поставки товару кредитором боржнику підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Боржником здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 28091,75 грн, що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача.

На протязі 2022 року позивач намагався врегулювати питання мирним шляхом, направлено до підписання Акт звірки взаєморозрахунків сторонами, але компромісу не досягнуто. 30.12.2022 відповідачу направлено претензію, яку, згідно з даними трекінгу відправлень Укрпошти отримано ним 12.01.2023. Спроба досудового врегулювання також не принесла результату відповіді на претензію не отримано, борг не погашено.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2023 по справі №914/1416/23 позовні вимоги ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ «АВІОН +» на користь ТОВ «МОБІЛЬНИЙ ЕКСПРЕС» 327828,25 грн - сума заборгованості та 4918,00 судового збору (т157, а.с.220-222).

Рішення набрало законної сили, після чого Господарським судом Львівської області видано наказ від 07.09.2023, в якому зазначено дату набрання рішенням законної сили, а саме 07.09.2023.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, арбітражний керуючий та суд користуються правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Розглядаючи кредиторські вимоги арбітражний керуючий та суд зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19).

Разом з тим, судом враховано приписи ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1)у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мобільний експрес про визнання грошових вимог, господарський суд вважає за можливе кредиторські вимоги останнього визнати із наступною черговістю їх задоволення:

- 6056,00 грн. (судовий збір) - вимоги першої черги;

- 327828,25грн (заборгованість за договором та судовий збір по справі №914/1616/23) вимоги четвертої черги.

При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті розпорядником майна, повністю визнаються ним та включені до реєстру вимог кредиторів у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним листом-повідомленням (т.158, а.с.103-104).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст.ст 1, 2, 47-49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мобільний експрес до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мобільний експрес (провулок Біологічний, будинок 2А, офіс 13, місто Дніпро, 49045, код ЄДРПОУ 38356830) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (вулиця Рівненська,48, місто Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 40110917) у наступній черговості:

- 6056,00 грн. (судовий збір) - вимоги першої черги;

- 327828,25 грн (заборгованість за договором та судовий збір по справі №914/1616/23) вимоги четвертої черг (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

3. Зобов`язати розпорядника майна Григор`єва Валерія Васильовича відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2025.

Суддя І. О. Гарбар