Постанова

від 16.12.2010 по справі 15/130-10-3656

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/130-10-3656

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № 15/130-10-3656

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко,

суддів:  Бойко Л. І., Поліщук Л. В.

при секретарі Павлюк О. М.

за участю представників сторін:

від позивача –Томашевський Р. М.,

від відповідача –Бєлік А. Г., Пшеничнюк Д. В.,

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Укратлантик”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2010р

по справі № 15/130-10-3656

за позовом ЗАТ “Теплосервіс”

до ТОВ “Укратлантик”

про стягнення 1 226 705,96грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010р. Закрите акціонерне товариство „Теплосервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” 1 226 705,96 грн. - заборгованості за отримані  на підставі актів приймання-передачі від 20.09.2008 року від ЗАТ „Теплосервіс” -  і не сплачені майнові активи.

14.09.2010 р. ТОВ „Укратлантік” подало до господарського суду першої інстанції заяву про застосування арбітражного застереження, в якій заявник просив суд припинити провадження по справі,  в зв'язку з непідсудністю даної справи господарському суду, з огляду на те, що компетенцію розглядати спори між позивачем та відповідачем має винятково МКАС ТПП України, а саме:

-  аналіз позовних вимог позивача та характеру спору свідчать про те, що позовні вимоги та спір не пов'язані ні із визнання актів недійсними, ні з господарськими договорами, які пов'язані із задоволенням державних потреб, ні з корпоративними відносинами. Оскільки на такий спір не поширюється заборона на передачу його на вирішення до арбітражу - він має бути визнаний арбітрабільним, тобто таким, що може розглядатися у арбітражному суді, що і було передбачено договором купівлі-продажу активів від 07.07.2008р.;

- відповідач є юридичною особою, 100% статутного капіталу якої належить іноземному інвестору - французькій компанії АТ "АТЛАНТІК СФДТ", а внесення іноземних інвестицій до статутного капіталу ТОВ "Укратлантік" підтверджується статутом ТОВ "Укратлантік", який був зареєстрований державним реєстратором, що вказує на обов'язковість розгляду даного спору  у МКАС ТПП України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. по справі № 15/130-10-3656 (суддя Петров В.С.) позов задоволено: стягнуто з ТОВ "Укратлантік" на користь ЗАТ „Теплосервіс” суму несплачених грошових коштів в розмірі 1 226 705,96грн., витрати по сплаті держмита - у розмірі 12267,06грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236грн.

В своєму рішенні господарський суд послався на документальне і фактичне підтвердження отримання відповідачем майна згідно актів приймання-передачі від 20.09.2008р. та, в порушення вимог законодавства, не здійснення за це майно оплати на вимогу позивача.

Заяву відповідача про застосування арбітражного застереження господарським судом було розглянуто у судовому засіданні та за результатами її розгляду ухвалено  відмовити у її задоволенні, виходячи з того, що ЗАТ „Теплосервіс” і ТОВ „Укратлантік” свої зобов'язання, передбачені попереднім договором купівлі-продажу, в тому числі і щодо передачі спорів до МКАС при ТПП, виконали у повному обсязі, а відтак правовідносини сторін за попереднім договором купівлі-продажу припинились 12 вересня 2008 року. Після укладання основних договорів 12.09.2008р. у сторін виникли нові зобов'язання, передбачені основними договорами.

Так, в пункті 12.2. договору купівлі-продажу активів сторони досягли нової згоди щодо порядку вирішення спорів, а саме:

- будь-які спори, що виникають у зв'язку з предметом договору, повинні регулюватися і тлумачитися відповідно до законодавства України;

- також, сторони безумовно погодились, що суди України мають виключну юрисдикцію для врегулювання будь-якого спору або претензії, що виникає у зв'язку з цим договором.

Господарський суд зазначив, що оскільки в п. 12.2 договору купівлі-продажу активів передбачено, що всі спори розглядаються судами України, до яких МКАС при ТПП не входить, суд вважає, що згідно положень ст. 12 ГПК України даний спір відноситься до компетенції господарських судів і має розглядатись господарським судом Одеської області за місцезнаходженням відповідача.

Не погодившись з рішенням суду,  ТОВ "Укратлантік" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження у справі та направити сторони до арбітражу згідно із арбітражним застереженням, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності  їх  юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 07 липня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством „Теплосервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” був укладений попередній договір купівлі-продажу активів (а.с. 6-58 т. 2), згідно якого сторони зобов'язуються укласти договір про передачу прав інтелектуальної власності, договір про купівлю-продаж земельної ділянки 2, договір купівлі-продажу земельної ділянки 1, договір купівлі-продажу приміщення та договір купівлі-продажу активів на умовах, передбачених у цьому договорі. Відповідно до цих договорів позивач зобов'язується продати та/або передати відповідачу права інтелектуальної власності, земельну ділянку 3, земельну ділянку 1, приміщення та активи, а відповідач зобов'язується купити та одержати від позивача права інтелектуальної власності, земельну ділянку 2, земельну ділянку 1, приміщення та активи. Вищезазначені договори сторони зобов'язуються укласти не пізніше 30 вересня 2008 р.

12 вересня 2008 року Закрите акціонерне товариство „Теплосервіс” уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 31- 48 т.1), згідно якого позивач зобов'язується передати у власність (продати) приміщення відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти у власність (купити) приміщення та сплатити купівельну ціну, передбачену ст. 3 цього договору. Приміщення розташоване за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Агрономічна, 225, та складається з двох частин:

-          літ. „А”, будівля по випуску електроводонагрівачів площею 3745,2 кв.м;

-          літ. „Б”, будівля прохідної площею 31,9 кв.м.           

Загальна площа приміщення складає 3777,1 кв.м.      

Також 12 вересня 2008 року Закрите акціонерне товариство „Теплосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” уклали договір купівлі-продажу активів (а.с. 49- 67 т. 1), згідно якого позивач передає у власність (продає), а відповідач приймає у власність (купує) активи, що належать продавцю за ціною на умовах, викладених у цьому договорі. Активи (їх перелік, ціна, асортимент), які є предметом купівлі-продажу за цим договором наведені у додатку № 1 до цього договору (а.с. 68-86  т. 1)

До того ж між Закритим акціонерним товариством „Теплосервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” 12.09.2008 р. був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 88-106 т. 1), за яким позивач зобов'язується передати у власність (продати) земельну ділянку відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти у власність (купити) земельну ділянку приміщення та сплатити купівельну ціну, передбачену ст. 3 цього договору. Земельна ділянка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Агрономічна, 225, її площа складає 1,7804 га (кадастровий номер 5121085200:02:005:0006). Цільове призначення земельної ділянки – будівництво та експлуатація підприємства по випуску товарів народного споживання –побутових електроводонагрівачів.

Три вищезазначені договори були посвідчені 12.09.2008 р. приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу  Лазоренко Л.Є.

Як вказує позивач, на виконання договору купівлі-продажу активів ЗАТ „Теплосервіс” продало ТОВ „Укратлантік” активи, які відображені в додатку № 1 до договору, вартість яких склала 16012590 грн. і була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Однак, як з'ясовано судом, крім активів, відображених у додатку № 1 до договору-купівлі-продажу, відповідачем були фактично прийняті також інші майнові активи, зокрема: машини та обладнання, комп'ютери, телефони, кондиціонери, меблі, інструменти, прилади, інвентар, інші основні засоби та необоротні матеріали, права на знаки для товарів.

Зазначені майнові активи відображені у актах приймання-передачі від 20.09.2008 року (а.с. 10-30 т. 1), складених сторонами та підписаних директором ЗАТ „Теплосервіс” Бондаренко С.В. і директором ТОВ „Укратлантік” Себастьяном ЛеГариком, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Так, вказаними актами приймання-передачі підтверджується фактична передача майнових активів товариству з обмеженою відповідальністю „Укратлантік”, що в свою чергу свідчить про фактичне здійснення поставки позивачем відповідачу зазначеного в актах майна.

Проте, після отримання відповідачем майна, відображеного у вказаних актах приймання-передачі від 20.09.2008 року, оплата за це майно ним не була здійснена.

Так, з наявних в матеріалах справи копії вказаних актів вбачається, що за першими двома актами приймання-передачі (а.с. 10-17 т. 1) ТОВ „Укратлантік” отримало майнові активи на суму 444 279,44 грн. та 503719,34 грн. відповідно.

По третьому акту приймання-передачі (а.с. 18-30 т. 1) відповідач отримав майнові активи на загальну суму 14322398,60 грн., вартість більшої частини яких, за твердженнями позивача,   відповідач оплатив при укладанні з позивачем зазначеного вище договору купівлі-продажу майнових активів від 12.09.2008 р. Зокрема, відповідачем були оплачені ті активи, що відображені у додатку № 1 до договору купівлі-продажу. Проте, як встановлено судом, відповідачем не були сплачені кошти за наступне обладнання:

-          резервуар стиснутого повітря об'ємом 25 куб.м балансовою вартістю 23163,32 грн. (інвентарний № 137);

-          комплекс ТП та електропостачання балансовою вартістю 244715,03 грн. (інвентарний № 507);

-          зварювальний апарат точечної зварки LBS-90 в комплекті, балансова вартість - 8799,92 грн. (інвентарний № 225);

-100 апарат для хімічної чистки 1.100-107 з насадками, балансова вартість - 2028,91 грн.(інвентарний № 639).

Відтак, як випливає з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач не оплатив на користь позивача  по третьому акту приймання-передачі від 20.09.2008 року 278707,18 грн.

Таким чином, загальна сума, що не була сплачена відповідачем за отримані майнові активи на підставі актів приймання-передачі від 20.09.2008 року, складає 1226705,96 грн. (444279,44 грн. + 503719,34 грн.  + 278707,18 грн.)

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача вартості отриманих, але не оплачених за актами приймання-передачі від 20.09.2008р. активів, господарський суд послався на таке:

-          відповідач не спростовує факт отримання від позивача майнових активів на спірну суму заборгованості, але посилання його на п. 8.1 попереднього договору, яким передбачено обов'язок позивача підготувати та надати відповідачу перелік усіх активів, що належали позивачу, не приймаються до уваги, оскільки попередній договір припинив свою дію внаслідок виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Всі активи, що продавались, були перелічені та відображені в додатку № 1 до основного договору купівлі-продажу від 12.09.2008р., а активи, що відображені в актах приймання-передачі відрізняються від того майна, що продавалося по попередньому та основному договору, та є іншим майном; і це майно було додатково придбане ТОВ „Укратлантик” у ЗАТ „Теплосервіс”;

-          наявними матеріалами справи підтверджується, що фактично між сторонами виникли правовідносини з поставки майнових активів; а до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж;

-          із зазначених актів приймання-передачі чітко вбачається зміст договору, укладеного між позивачем та відповідачем (поставка обладнання) та зобов'язання кожної сторони (позивача - передати майно, а відповідача -  оплатити його), ці умови є обов'язковими для сторін і мають бути виконані обома сторонами;

-      з актів приймання-передачі чітко вбачається предмет договору –майнові активи. Невикористання терміну „поставки” або „купівля-продаж” не спростовує того факту, що відповідачем отримане це майно та у нього виникло зобов'язання по сплаті його вартості за ціною, вказаною в актах, і це майно не відображене в додатку № 1. Те, що ціна співпадає з балансовою вартістю не свідчить про неузгодження її сторонами, а навпаки, сторони в актах визначили ціну даного майна, що дорівнює його балансовій вартості та підтвердили це своїми підписами, печатками   підприємств;

-          оскільки законом не встановлена особлива форма договору поставки майнових активів, суд погоджується з доводами позивача про фактичне укладання сторонами вказаного договору у формі актів приймання-передачі;

-          підставою виникнення у відповідача зобов'язання щодо здійснення оплати за отримані активи є акти приймання-передачі від 20.09.2008р., з яких випливає обов'язок відповідача оплатити отримане майно, а позивач, в силу приписів ст. 509 ЦК України, має право вимагати від ТОВ „Укратлантик” виконання зобов'язань по оплаті отриманого майна;

-          оскільки в актах приймання-передачі не встановлений точний строк виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті товару, відповідно відповідач повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги; така вимога була пред'явлена 07.07.2010р., але відповідачем зобов'язання не було виконане.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися не можна.

Як свідчать матеріали справи, між ЗАТ „Теплосервіс” та ТОВ „Укратлантик” 07.07.2008р. був укладений Попередній договір купівлі-продажу активів, за яким сторони домовилися укласти:

-          Договір про Передачу Прав Інтелектуальної власності;

-          Договір про купівлю-продаж Земельної ділянки-2;

-          Договір про купівлю-продаж Земельної ділянки-1;

-          Договір про купівлю-продаж Приміщення;

-          Договір про купівлю-продаж Активів, визначивши що сукупна вартість вказаного майна становитиме 13 млн. дол. США в грошовому еквіваленті.

П. 4.2.1 попереднього договору сторони домовилися, що Активи, які підлягають прийому та передачі на дату закриття, повинні відповідати переліку Активів, наведених в Додатку № 3 до цього договору.

П. 6.2.1.2  попереднього Договору визначено, що купівля, продаж,  переуступка   Прав Інтелектуальної власності, Майна і Активів включають:

- майно, включаючи Земельну ділянку № 1 та Приміщення;

- фінансові активи;

- торгові марки, що дозволяють здійснення комерційної діяльності в Україні, Росії або у будь-якій іншій іноземній  країні: „Теплосервіс” (ТМ № 16292), „Тепло” (ТМ № 16293), „Термолюкс” (ТМ № В 2349), „Теплолюкс” (ТМ № 34121;

- складські запаси сировини, складових компонентів, запасних деталей;

- всі бухгалтерські книги, управлінська  документація, документи та інші дані (в електронній формі або ні), що зберігаються у товаристві та стосуються комерційної діяльності;

- всі інші активи (матеріальні або нематеріальні), що використовуються у комерційній діяльності та належать Продавцям незалежно від того, чи мають вони балансову вартість чи не мають;

- фінансові зобов'язання, пов'язані з Майном і Активами;

- всі застави, забезпечення, обтяження, поручительства, іпотеки, забезпечувальні інтереси або інші права третіх осіб, що забезпечують фінансові зобов'язання, пов'язані з Майном і Активами.

В попередньому договорі сторони передбачили п. 12.8 „Арбітражне застереження і закони, за якими регулюється Договір”, в якому визначено, що якщо будь-яка суперечка, що виникла з цього Договору, або у зв'язку з ним, або з іншими вищевказаними Договорами, не може бути вирішена в ході добросовісних переговорів, тоді вона повинна бути передана для розгляду і винесення по ній остаточного рішення до Міжнародного арбітражного суду при торгово-промисловій  Палаті України. Сторони погодилися, що Арбітражний регламент буде застосовуватися до будь-якого арбітражного розгляду.

Також, п. 7.6 попереднього договору підтверджено, що у разі, коли дія цього Договору припиняється, всі положення цього договору втрачають силу, окрім (в т. ч.) п. 12.8 (Закони, якими регулюється Договір та Арбітраж).

12.09.2008р. між сторонами був укладений (в т. ч.) Договір купівлі-продажу активів (визначених в Додатку № 1 до цього Договору).

П. 7 Договору купівлі-продажу активів передбачено, що протягом 7 днів (робочих) з моменту надання звіту (належним чином підготовленого звіту міжнародної аудиторської комісії, обраної за погодженням з  покупцем), сторони спільно здійснюють передачу та   прийом  Активів та підписують Акт прийому-передачі активів, які повинні відповідати переліку Активів, наведених в Додатку № 1 до Договору.

Як зазначають сторони, всі зобов'язання за укладеними основними договорами, ними були виконані: здійснена повна оплата і отримано майно. Претензій щодо неналежного використання умов Основних договорів сторонами один до одного не заявлялися.

Між тим, 20.08.2010р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від ЗАТ „Теплосервіс” про стягнення з ТОВ „Укратлантик” отриманих майнових актів за актами приймання-передачі від 20.09.2009р. на суми: 444 279, 44 грн., 503 719, 34 грн. та 14 322 398, 60 грн. При цьому, як зазначив позивач, за актами на суму 444 279, 44 грн. та 503 719, 34 грн. мова йде про майно, яке не увійшло до Додатку № 1 до договору, а по акту на суму 14 322 398, 60 грн. відповідачем більша частина із зазначеного обладнання була оплачена за договором купівлі-продажу майнових активів, залишок неоплачених активів з цього акту складає 278 707, 18 грн. (активи за інв. № 137, 507, 225, 639).

Таким чином, як вбачається із змісту вказаного в Актах приймання-передачі майна (необоротні активи, машини і обладнання, комп'ютери, телефони, кондиціонери, меблі) мова йде про майнові активи в межах укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу активів від 12.09.2008р., а тому всі суперечки по цьому договору мають вирішуватися відповідно до арбітражного застереження (п. 12.8 Попереднього договору від 07.07.2008р. та 12.2 Основного договору купівлі-продажу від 12.09.2008р.)

Відмова господарського суду в задоволенні заяви ТОВ „Укратлантик” про застосування арбітражного застереження не узгоджується із матеріалами справи, із ст. 8, ч. 1 ст. 16 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж”.

Також, помилково господарським судом визнано надані позивачем Акти приймання-передачі від 20.09.2009р. самостійними договорами поставки активів. Не взято до уваги господарським судом, що визначення поставки дається ст. 265 ГК, відповідно до якої (п. 5) поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися  лише у випадках і порядку, передбачених законом.

При цьому, необхідно розрізняти письмове оформлення самих договорів (ст. 207 ЦКУ) і оформлення результатів їх виконання ( ст. 545 ЦКУ, ч. 8 ст. 193 ГК). У господарській діяльності до останніх належать акти прийому-передачі майна, результатів виконаних робіт. Подібні документи самостійно існувати не можуть і завжди пов'язані з якимось конкретним договором купівлі-продажу, поставки, підряду. Оформлення результатів виконання господарських договорів (фіксація сторонами певних обставин, юридичних фактів) не замінює належного оформлення самих договорів.

Відповідно до ст. 8 ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж”, суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Господарським судом зроблено неправильний висновок про припинення діяльності арбітражного застереження, який не грунтується на матеріалах справи і чинному законодавстві,  розглянуто даний спір із неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому рішення господарського суду підлягає скасуванню, провадження у справі –припиненню.

Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103-105   ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. у справі №15/130-10-3656  –скасувати, провадження у справі припинити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                    Т.А. Величко

судді :                                                                                   Л. І. Бойко

                                                                                              Л. В. Поліщук