Рішення

від 16.12.2010 по справі 60/289-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/289-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р.                                                            Справа № 60/289-10

вх. № 9574/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Холодна Д.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Розумної О.О., посвідчення №205 від 23.11.2010р.

позивача - Тітової С.М., довіреність №08-11/9700/2-10 від 01.12.2010р.

третьої особи - не з`явився

відповідача - не з`явився        

розглянувши справу за позовом  Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави  в особі Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м.Харкова, м. Харків   

до  Приватного підприємства "Мегатекс", м. Харків  

про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до відповідача - Орендного приватного підприємства "Мегатекс" про розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 22 жовтня 2004 року. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на проведену перевірку, якою встановлено неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за вищенаведеним договором в частині сплати орендної плати, з урахуванням чого за період з червня 2009 року по серпень 2010 року заборгованість склала 38705,45 грн., що є підставою для  розірвання договору оренди землі від 22.10.2004р. згідно ст. 17 Закону України "Про плату за землю".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 24 листопада 2010 року о 10:00 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Харкова (61007,  м. Харків,  вул. Бекетова, 1).

Прокурор надав 24 листопада 2010 року клопотання, в якому просить суд вважати відповідачем у справі Приватне підприємство "Мегатекс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2010 року задоволено клопотання прокурора про визначення відповідачем по справі - Приватне підприємство "Мегатекс" (ідентифікаційний код 31150514), визначено відповідачем по справі - Приватне підприємство "Мегатекс" (ідентифікаційний код 31150514), розгляд справи №60/289-10 відкладено на "06" грудня 2010 р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року розгляд справи було відкладено на 16 грудня 2010 року о 12:00.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 16 грудня 2010 року пояснення (вх. №32239), в яких повідомляє, що позивачем не надано належних доказів того, що будівля, яка розташована на орендованій земельній ділянці згідно вищезазначеного договору оренди, належить відповідачу.

Суд надані прокурором пояснення долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти позову, зазначає, що на орендованій земельній ділянці розташовані будівлі, які належать на праві приватної власності відповідачу, отже розірвання договору оренди землі позбавить позивача можливості отримувати плату за землю, тому позивач як сторона цього договору не зацікавлена в розірванні договору оренди земельної ділянки без стягнення заборгованості по орендній платі, також повідомляє, що відповідач використовує земельну ділянку згідно її цільового призначення для завершення будівництва нежитлової будівлі.

Позивач надав 16 грудня 2010 року клопотання (вх. №32245) про припинення провадження у справі, у зв`язку з вищезазначеним.

Суд, розглянувши дане клопотання позивача, відхиляє його як безпідставне та необгрунтоване, оскільки ст. 80 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі, а викладені позивачем у клопотанні обставини не надають суду правових підстав для припинення провадження у справі.

До клопотання позивачем було надано акт №3355/10 обстеження земельної ділянки та план - схему обстеженої земельної ділянки, які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений під розписку.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копію даної ухвали надіслано відповідачу 07 грудня 2010 року за вих. № 031353.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану прокурором у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61174, м. Харків, пр. Перемоги, 61, кв. 208.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання  збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 22 жовтня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 22 жовтня 2004 року за №8241/04.

Відповідно до п.1 Договору позивач на підставі рішення ХХІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, пр. Московський, 299.

Згідно пп.2, 3, 5 Договору в оренду передається земельна ділянка інших угідь загальною площею 0,4737 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №1475/04 від 01.07.2004р. становить 381508,00 грн.

Пунктом 8 Договору встановлено, що цей договір укладено строком на період будівництва до 01.12.2007р. (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року.

Відповідно до п.9. Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься відповідачем щомісячно у грошовій формі до державного бюджету на відповідні рахунки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: - на період будівництва: 2004 рік: 592,29 грн.; 2005 рік: 789,72 грн.; 2006 рік: 1162,65 грн., з 2007 року: 2193,67 грн.; - на період експлуатації: 3357,27 грн.

Пунктами 10, 11 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Прокурор у позовній заяві посилається на те, що відповідач свої обов`язки за договором в частині сплати орендної плати виконує неналежним чином, має заборгованість станом на 01 вересня 2010 року в сумі 38705,45 грн., що виникла за період з червня 2009 року по серпень 2010 року, а тому несплата орендної плати створює загрозу економічним інтересам Харківської міської ради (позивача), отже наявні підстави для розірвання вищенаведеного договору.

Третьою особою були надані пояснення, відповідно до яких вона зазначає про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом у сумі 38705,45 грн. станом на 01.09.2010р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов"язку подання щомісячних декларацій.

Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

У відповідності до ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, у даному випадку позивач має право вимагати розірвання договору оренди землі, у разі якщо відповідач порушує п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" щодо своєчасного внесення орендної плати.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, прокурор який не є стороною за цим договором вимагає розірвання вищезазначеного договору оренди землі, вважаючи, що у такий спосіб буде відновлено порушені інтереси держави та права позивача, за захистом яких звернувся прокурор.

З такою позицією прокурора суд не погоджується з наступних підстав.

Позивач у судовому засіданні заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що у разі розірвання вищезазначеного договору оренди землі будуть порушуватися його права та охоронювані законом інтереси, зокрема позивач буде позбавлений можливості отримувати та вимагати отримання орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою наданою в строкове платне користування відповідачу за вказаним договором оренди землі.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за № З-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники пода ють до господарського суду позови в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступ ник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Із врахуванням того, що “інтереси держа ви” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кож ному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхід ність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

При цьому поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (Рішення конституційного суду України від 08.04.99 р. за № 3 рп/99).

Разом з тим, відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до вимог ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Суд  також зазначає, що у контексті статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 3 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статями встановлено, що позивач має право на подання позову лише у тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачем положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

Як свідчать матеріали справи позивач не зацікавлений у розірванні вищезазначеного договору оренди, оскільки буде позбавлений можливості поповнювати міський бюджет надходженнями грошових коштів внаслідок самостійної сплати відповідачем орендної плати або стягнення її за рішенням суду.

Також, у позовній заяві прокурор визначив підставу звернення до господарського суду створенням відповідачем загрози економічним інтересам позивача, а не держави.

Відповідно до  ч.1 та ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.28 Договору позивач має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, приймаючи до уваги відсутність волевиявлення позивача як орендодавця за договором оренди землі на розірвання даного договору, відсутність загрози економічним інтересам Харківської міської ради з огляду на можливість стягнення відповідної суми боргу по орендній платі з відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення позову прокурора, а тому відмовляє в задоволенні позову прокурора.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України не підлягає стягненню з відповідача або позивача до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 17 Закону України "Про плату за землю", ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 17 Закону України "Про плату за землю", ст. 651 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про припинення провадження у справі - відхилити.

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя                                                                              Чистякова І.О.

Повний текст рішення по справі №60/289-10 підписано 21 грудня 2010 року.