Ухвала від 17.09.2025 по справі 911/87/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"17" вересня 2025 р. Справа№ 911/87/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»

на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 (повний текст рішення складено 17.07.2025)

у справі №911/87/25 (суддя А.Р. Ейвазова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа»

про стягнення 10 478 810,59 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 10 478 810,59 грн, а також 125 745,73 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 13.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що встановлений законом процесуальний строк для подання апеляційної скарги скаржником пропущено у зв`язку з знаходженням генерального директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» у відпустці, у зв`язку з чим останній не мав можливості прийняти участь у судових засіданнях під час дебатів та прийнятті рішення. Водночас, позиція представника Корнєєва Є.Л., який приймав участь у судових розглядах під час обговорення умов мирової угоди, дебатів та при прийнятті рішення протирічить інтересам підприємства. Про те, що повний текст рішення опубліковано 17 липня 2025 року і направлено до електронного кабінету апелянта в підсистемі «Електронний суд» в той же день, апелянт дізнався 12 серпня 2025 року після того, як мав можливість дістатися робочого місця, а тому просить суд визнати підставу пропущення строку на подання апеляційної скарги поважною.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/87/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

27.08.2025 матеріали справи №911/87/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі №911/87/25 апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 залишено без руху. Роз`яснено Комунальному підприємству Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку. Тобто, визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в апеляційній скарзі, неповажними.

Постановляючи вищезазначену ухвалу, Північний апеляційний господарський суд виходив з того, що доводи скаржника, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке додане до апеляційної скарги, фактично зводяться до доводів, які стосуються питань ефективності внутрішньої організації роботи підприємства та не можуть слугувати причинами, які об`єктивно унеможливили вчинення скаржником відповідної процесуальної дії для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25. Також колегією суддів було зазначено, що апелянтом у своєму клопотанні не доведено той факт, що підприємство на період відпустки генерального директора (яка тривала майже два місяці) зупинило свою діяльність, а на час перебування директора у відпустці не було призначено особу - виконуючого обов`язки директора. Крім того з матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 26.06.2025 при прийнятті рішення у справі №911/87/25 згідно протоколу судового засідання (а.с. 189-193) приймав участь представник Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» Корнєєв Є.Л. - заступник директора з юридичних питань, повноваження якого діяти від імені відповідача у порядку самопредставництва підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.146). Згідно з даним документом Корнєєв Є.Л. може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без окремого доручення діяти від імені Підприємства в усіх судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та інших судах усіх інстанцій судової системи України, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів» (у формі самопредставництва).

12.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від керівника Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» Потоскуєва О.В. надійшло клопотання про усунення недоліків та поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що строк для подання апеляційної скарги скаржником пропущено у зв`язку з знаходженням генерального директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» у відпустці. У зв`язку з чим останній не мав можливості особисто прийняти участі у судових засіданнях під час дебатів та прийнятті рішення, а представник підприємства Корнєєв Є.Л. не мав права приймати участь у судових засіданнях без доручення керівника підприємства, оскільки це протирічить останній редакції Статуту підприємства. Виписка з ЄДРПОУ, яка міститься в матеріалах справи, протирічить останній редакції Статуту і не приведена у відповідність до цієї редакції Статуту, де зазначено, що єдиною особою, яка має право представляти підприємство без окремого доручення, є виключно генеральний директор підприємства. Виходячи з цього, інтереси підприємства в суді першої інстанції представляв неналежний представник без процесуальних прав, який не мав бути допущений судом до судового розгляду і його правова позиція не мала бути врахована при прийнятті судового рішення. При цьому, апелянт зазначає, що з позицією працівника, який не мав повноважень на представництво інтересів в суді Корнєєва Є.Л. та який приймав участь у судових розглядах під час обговорення умов мирової угоди, дебатів та при прийнятті рішення, не згодний та вважає, що його позиція протирічить інтересам підприємства. При цьому при прийнятті рішення судом першої інстанції генеральний директор підприємства участі не приймав та про те, що повний текст рішення опубліковано 17.07.2025 року і направлено до його електронного кабінету в той же день, дізнався 12.08.2025 року після того, як мав можливість дістатися робочого місця.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області було прийнято 26.06.2025, повний текст складено 17.07.2025 та доставлено до електронного кабінету Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» 17.07.2025 о 15 год. 56 хв, що підтверджується матеріалами справи. Отже, враховуючи, що у судовому засіданні 26.06.2025 було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, то строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення починає відраховуватися з дня повного складення судового рішення, а саме з 17.07.2025 і останнім днем 20-денного строку є 06.08.2025. Оскільки апелянту повний текст рішення суду було доставлено до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» у день складення його повного тексту, а саме 17.07.2025, що підтверджується матеріалами справи, то останнім днем, коли апелянт мав право подати апеляційну скарбу без пропуску встановленого законом строку є 06.08.2025.

Однак, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення апелянт звернувся лише 13.08.2025 через підсистему «Електронний суд», тобто з пропущенням встановлених процесуальних строків.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою статті 58 Господарського процесуального кодексу України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Слід зауважити, що Господарський процесуальний кодекс України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.

Формулювання частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 Господарського процесуального кодексу України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).

Водночас варто враховувати, що частина перша статті 89 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно із частинами п`ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» Потоскуєв О.В. та заступник директора з юридичних питань Корнєєв Є.Л. (у порядку самопредставництва на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) разом приймали участь у судових засіданнях 05.02.2025 (арк. 147-149), 30.04.2025 (арк.168-170) та 26.05.2025 (арк.177-178), жодних заперечень зі сторони керівника підприємства стосовно повноважень Корнєєва Є.Л. матеріали справи не містять, що свідчить по той факт, що Потоскуєвим О.В. не заперечувалися підстави участі Корнєєва Є.Л. у судових засіданнях при розгляді справи №911/87/25 у порядку самопредставництва та жодні зміни не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо повноважень Корнєєва Є.Л.

Таким чином, враховуючи наведене, доводи апелянта стосовно того, що представник Корнєєв Є.Л. не мав права приймати участь у судових засіданнях без доручення керівника підприємства, а тому інтереси підприємства в суді першої інстанції представляв неналежний представник без процесуальних прав не відповідає діючим нормам законодавства та не може вважатися об`єктивною причиною пропуску строку для звернення до суду з цією апеляційною скаргою.

Крім того, проаналізувавши доводи Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа», колегія суддів дійшла висновку, що фактично доводи скаржника зводяться до незгоди директора підприємства з позицією представника Корнєєва Є.Л. та не може вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджала здійснити процесуальну дію щодо оскарження рішення суду у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки, з огляду на викладене, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об`єктивно непереборними та такими, що не давали змоги Комунальному підприємству Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.

Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та приписи Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки апеляційна скарга надійшла до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», його роздруківка залишається в матеріалах справи.

Керуючись статтями 234, 254, 256, 261, 272 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Комунальному підприємству Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» у відкритті апеляційного провадження у справі №911/87/25.

2. Апеляційну скаргу (вх. 09.1-04.2/5599/25) Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 33; код ЄДРПОУ 20598264) на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі №911/87/25 з доданими до неї документами повернути апелянту.

3. Матеріали справи №911/87/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко