Постанова від 16.09.2025 по справі 1-645/11

Справа № 1-645/11

(1-в/199/217/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

16.09.2025 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_2 в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника власника майна адвоката ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 ,

УСТАНВИВ:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого СУ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровської області лейтенанта міліції ОСОБА_7 від 22.09.2011 в межах кримінальної справи № 69111127 у порядку ст. 29, 125, 126, 130 КПК України (в редакції 1960 року), на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 22.09.2011 слідчим СУ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_7 під час досудового розслідування у кримінальній справі № 69111127 було винесено постанову про арешт майна - 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши проводити будь-які правочини та дії до прийняття рішення по кримінальній справі.

Вироком Амур-Нижньодніпровськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 15.05.2012,що набравзаконної сили16.06.2012, по справі № 1-645/11 (1/401/38/12) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців з конфіскацією всього, особисто йому належного майна.

Судом першої інстанції при винесенні вироку не було вирішено питання щодо долі арешту майна.

25.06.2012 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 1-/401/38/12 щодо примусового виконання вироку в частині конфіскації всього майна, належного ОСОБА_4 .

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, тому 27.12.2013, керуючись п. 2) ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, який діяв на той момент) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, вирок суду в частині конфіскації майна державною виконавчою службою виконаний не був з незалежних від ОСОБА_4 обставин.

Відповідно до змісту вироку ОСОБА_4 вчинив злочини середньої тяжкості ч. 2 ст. 309 КК України та тяжкий злочин ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, на думку представника власника майна, 16.06.2022 закінчився строк давності виконання вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16.06.2012 відносно ОСОБА_4 .

22.06.2019 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 02.07.2019, актовий запис № 1267.

01.07.2025 державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 74276902, до складу якої увійшла 1/3 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_4 .

Власником 2/3 частки цієї квартири є ОСОБА_3 .

Спадкоємцями першої черги на спадкування за законом є мати померлого ОСОБА_4 ОСОБА_3 , яка у відповідності до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем, що підтверджується листом відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 09.07.2025 № 14/5-7759.

Таким чином, арешт, що накладений на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право спільної часткової власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 (1/3 ч.), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає спадкоємиці та співвласниці ОСОБА_3 оформити спадкові права, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_2 підтримав подане клопотання, власник майна ОСОБА_3 підтримала клопотання, прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши подане клопотання з додатками, а також матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, в тому обсязі, які зберігаються в архіві суду, вважає, що клопотання про скасування арешту майна, є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9. Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто в порядку КПК України (в редакції 1960 року).

22.09.2011 постановою слідчого СУ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_7 у кримінальній справі № 69111127 накладено арешт на 1/3 частки приватизованої квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши проводити будь-які правочини та дії до закінчення прийняття рішення по кримінальній справі.

15.05.2012 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська постановлено вирок, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ст. 69, 71 КК України останньому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців з конфіскацією всього, особисто йому належного майна. Вирок набрав законної сили 16.06.2012.

Під час ухвалення вироку арешт майна, належного ОСОБА_4 , судом скасований не був, оскільки такий арешт мав на меті забезпечити виконання обвинувального вироку в частині виконання покарання у виді конфіскації усього, належного засудженому, майна.

25.06.2012 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 1-/401/38/12 з примусового виконання вироку в частині конфіскації всього майна, належного ОСОБА_4 .

У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, тому 27.12.2013, керуючись п. 2) ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону, який діяв на той момент), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

22.06.2019 ОСОБА_4 помер, про що 02.07.2019 складено відповідний актовий запис № 1267 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та 02.07.2019 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Викладені обставини свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування арешту майна ОСОБА_4 та його не скасування судом, відпали, враховуючи факт смерті ОСОБА_4 та не здійснення державною виконавчою службою дій щодо звернення стягнення на 1/3 частку квартири, належної померлому, в частині виконання покарання у виді конфіскації майна.

До того ж 16.06.2017 закінчився строк давності виконання обвинувального вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15.05.2012, що набрав законної сили 16.06.2012, в частині виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, зважаючи на те, що ОСОБА_4 був засуджений до позбавлення волі на строк три роки шість місяців за тяжкий злочин, а згідно п. 3) ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п`яти років при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин. При цьому, згідно ч. 2 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

За таких обставин суд, приймаючи до уваги приписи ст. 321, 391 ЦК України, ч. 1 та 2 ст. 80 КК України, вважає необхідним скасувати арешт, накладений 22.09.2011 постановою слідчого СУ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_7 у кримінальній справі № 69111127, на 1/3 частки приватизованої квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), п. 9), 11) Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

Скасувати арешт, накладений 22.09.2011 постановою слідчого СУ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_7 у кримінальній справі № 69111127, на 1/3 частки приватизованої квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1