Рішення від 18.09.2025 по справі 201/2891/24

Справа № 201/2891/24

Провадження № 2-др/201/71/2025

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «Сетам», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний» про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, державного підприємства «Сетам», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Космічний» про визнання електронних торгів, протоколу проведення електронного аукціону, акту про реалізацію предмету іпотеки недійсними та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

До суду 08 вересня 2025 року надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питанняпро судовівитрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17 вказала, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій, копіювання та пошук документів).

Згідно матеріалів справи 06 березня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мальцевим В.П. було укладено договір про надання правової допомоги № 06/03-ПБ/2024. Згідно акту прийому-передачі юридичних послуг від 01 вересня 2025 за договором про надання правової допомоги № 06/03-ПБ/2024 від 06 березня 2024 року, вартість наданих адвокатом Мальцевим В.П. юридичних послуг ОСОБА_1 становить 30 000,00 грн.

Відповідно до квитанції № 111_00000/d0d93d50-f8ad-4418-bf4e- від 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 було сплачено ФОП ОСОБА_2 за надання послуг за договором про надання правової допомоги № 06/03-ПБ/2024 від 06 березня 2024 року 30 000,00 грн.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено і документально підтверджено витрати на правничу допомогу на загальну суму 30 000,00 грн, а також підтверджено розрахунок понесених ним витрат, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат, шляхом стягнення з відповідачів по 10 000,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 10 000,00 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, код ЄДРПОУ 3228512088, м. Дніпро, вулиця Воскресенська, будинок 46, приміщення 54;

Відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок, 4-6.

Суддя С.С. Федоріщев