Постанова від 11.09.2025 по справі 568/1745/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2025 року

м. Рівне

Справа № 568/1745/24

Провадження № 22-з/4815/77/25

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Козелець",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заявупредставника ОСОБА_1 адвоката КирилкінаРадіона Олеговича проухвалення додатковогорішення щодовідшкодування витратна професійнуправничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 травня 2025 року позов ТзОВ "АР Козелець" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

У провадженні Рівненського апеляційного суду перебувала цивільна справа за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 травня 2025 року (ухвалене у складі судді Сільман А.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00 грн..

Постановою Рівненськогоапеляційного судувід 21 серпня2025року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" залишити без задоволення, а рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від06травня 2025року - без змін.

26серпня 2025року представник ОСОБА_1 адвокатКирилкін Р.О. подав до Рівненського апеляційного суду заяву, якою просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" 21 600 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Положеннямистатті 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою вказаної статтіЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Зауважимо, що у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження №61- 21442св 19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-2213 Ісв 19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61 -44217св 18).

При цьому, постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі № 757/24445/21-ц передбачає, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17 зазначено, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Із матеріалів справи встановлено, що, у зв`язку з розглядом даної цивільної справи відповідач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21600,00 грн., що підтверджується: копією договору про надання професійної правничої допомоги №328/10-24 від 25 жовтня 2024 року, додатковою угодою №1/3 від 16 червня 2025 року, ордером, актом надання послуг від 26 серпня 2025 року та квитанція про оплату послуг на вказану суму.

Про понесення витрат та їх розмір представник відповідача повідомляв у відзиві на апеляційну скаргу позивача.

Із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокат відповідача подав у строки, встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Надані представником ОСОБА_1 адвокатомКирилкіним Р.О. докази про понесення витрат на правничу допомогу під час судового провадження справи є достатніми, допустимими і достовірними.

Разом з цим, виходячи з встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, враховуючи кількість судових засідань апеляційного суду, мотиви відхилення апеляційної скарги на рішення місцевого суду, зокрема, обґрунтування апеляції доводами, які були предметомрозгляду всуді першоїінстанції,у зв`язкуз чимостанні небули прийнятіапеляційним судомз процесуальнихпідстав, обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що обґрунтованим до стягнення будуть витрати на правову допомогу, які понесені відповідачем під час апеляційного провадження справи, у розмірі 10 000 грн., що буде співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Керуючись ст.ст. 137,141,270 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката КирилкінаРадіона Олеговича провідшкодування витратна професійнуправничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Козелець" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"АРКозелець" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.