Рішення від 19.09.2025 по справі 908/916/25

номер провадження справи 21/2/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2025 Справа № 908/916/25 (292/277/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" (пр. Соборний, буд. 63, офіс 28, м. Запоріжжя, 69002, ел. пошта: divaagrolan@gmail.com, код ЄДРПОУ 39268782, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЮСС" (вул. Транзитна, буд. 10, селище Курне, Пулинський район, Житомирська область, 12030, код ЄДРПОУ 35718461, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

в межах провадження у справі № 908/916/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" (пр. Соборний, буд. 63, офіс 28, м. Запоріжжя, 69002, ел. пошта: divaagrolan@gmail.com, ЄДРПОУ 39268782, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Бурцева І.Ю. (а/с 1, м. Запоріжжя, 69041, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Черкаський В.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Червоноармійського районного суду Житомирської області з позовною заявою, якою просив суд: 1. Розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 3,1342 га, кадастровий номер 1825486200:01:000:0060, що укладений 20 жовтня 2017 року між померлим братом ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан". 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" на мою користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Ухвалою від 22.04.2025 Червоноармійський районний суд Житомирської області відкрив провадження у справі № 292/277/25 за зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 29.05.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", третя особа - ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки передано на розгляд Господарському суду Запорізької області за підсудністю, на розгляді якого перебуває справа № 986/916/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан".

02.07.2025 до Господарського суду Запорізької області від Пулинського районного суду Житомирської області надійшла справа № 292/277/25.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2025 розгляд справи (єдиний унікальний номер № 292/277/25) за вище зазначеним позовом визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН". У справі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна.

Ухвалою від 10.07.2025 справу № 292/277/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" про розірвання договору оренди земельної ділянки прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/916/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Уточнену позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду: доказів направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, а саме, відповідачу (на електронну пошту, до Електронного кабінету, засобами поштового зв`язку та розпоряднику майна Бурцевій І.Ю.; доказів доплати судового збору у розмірі 1 816, 80 грн. за подання вказаної позовної заяви, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи; уточнення предмету позову, а саме, який договір оренди земельної ділянки необхідно розірвати. Роз`яснено позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали та не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

28.07.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 21.07.2025 (вх. № 15176/08-08/25 від 28.07.2025) про усунення недоліків з додатками до неї.

Ухвалою від 01.08.2025 відкрито провадження у справі № 908/916/25 (292/277/25). Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 21/12/25. Ухвалено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/916/25 (292/277/25). Залучено до участі у справі № 908/916/25 (292/277/25) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЮСС".

Відповідач вимог ухвали суду 01.08.2025 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позовну заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. здійснює провадження у справі № 908/916/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН". У справі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна.

ОСОБА_1 після смерті брата ОСОБА_3 , отримав спадщину, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 квітня 2023 року, що становить 1/3 частки земельної ділянки площею 3, 1342 га, розташованої за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Пулинська селищна рада, що належала померлому на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 039749, виданого Червоноармійською районною державною адміністрацією Житомирської області 29 листопада 2012 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182540001001430. Кадастровий номер земельної ділянки № 1825486200:01:000:0060. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація прав на нерухоме майно проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Меленівською Іриною Ігорівною, державним реєстратором Управління регіонального розвитку Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області 20.10.2017 року, номер запису про право власності - 23021024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1389268518254. Таким чином, позивач набув прав орендодавця.

Іншим співвласником цієї земельної ділянки є сестра позивача - ОСОБА_2 , якій належить 2/3 вищевказаної земельної ділянки, яка уклала інший договір оренди землі з цим самим Відповідачем.

Позивачу стало відомо, що дана земельна ділянка, яка перейшла йому у спадок знаходиться в оренді, орендарем якої є - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН", що підтверджується Витягом про право власності на речові права та земельну ділянку виданим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. З 2017 року земельна ділянка здавалася в оренду - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН". Договір оренди розірваний не був. Додаткових угод до Договору оренди земельної ділянки не укладалось.

Орендар за користування земельною ділянкою позивача, орендну плату позивачу не здійснював. За умовами договору оренди, орендар повинен сплачувати орендну плату орендарю, яка визначена в Договорі оренди.

Відповідач систематично не виплачує орендну плату позивачу, чим істотно порушує умови Договору.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Законодавець у п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановив обов`язок орендаря своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України визначено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу, однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших; випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення, стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того" на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено припинення оренди землі лише у разі смерті фізичної особи - орендаря та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Позивач зазначає, що орендна плата відповідачем позивачу не була виплачена, відбувалося систематичне порушення умов договору з боку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). При цьому, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавлялась того на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" у редакції чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими Законами України.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. При цьому неважливо, чи несплата орендної плати була в повному обсязі або частково.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У розумінні вищевказаних норм підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди може бути лише систематична несплата орендної плати.

Докази сплати відповідачем орендної плати у розмірі, обумовленому у Договорі оренди землі у справі відсутні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН", несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило Позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.

Ухвалою від 30.04.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну.

Згідно умов договору (п. 38) розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, згідно умов, зазначених в цьому договорі. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку є: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, суд зазначає, що в разі відчуженні права оренди, до нового Орендаря переходять всі права і обов`язки покладені на сторони Договором оренди, у тому числі порушені зобов`язання по сплаті орендної плати. Погашення попередньої заборгованості по Орендній платі новим Орендарем не позбавляє Орендодавця права розірвати договір з підстав систематичної несплати орендної плати попереднім Орендарем.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово та нормативно обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 233, 238, 240, 241, 256-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 01.08.2017, укладений між ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" (код ЄДРПОУ 39268782), право оренди якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 жовтня 2017 року, предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 3,1342 га, кадастровий номер: 1825486200:01:000:0060.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІВА-АГРОЛАН" (пр. Соборний, буд. 63, офіс 28, м. Запоріжжя, 69002, ел. пошта: divaagrolan@gmail.com, код ЄДРПОУ 39268782) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам (до електронного кабінету/засобами поштового зв`язку).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ