Постанова від 17.09.2025 по справі 335/4816/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 335/4816/24

провадження № 61-9445св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - заступник начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко Світлана Миколаївна,

заінтересована особа (боржник) - Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2025 року у складі судді Геєць Ю. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2025 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Гончар М. С., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив:

поновити строк для звернення зі скаргою на дії заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М.;

визнати неправомірними постанови заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. від 08 листопада 2024 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2;

зобов`язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати постанови від 08 листопад 2024 року про зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2;

зобов`язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) поновити виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Скарга мотивована тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 червня 2024 року усправі №335/4816/24 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено. Стягнуто з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з січня 2022 року по січень 2024 року у розмірі 365273,48 грн. Стягнуто з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в дохід держави судовий збір у розмірі 3 651 грн. 73 коп.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчі листи, які було подано до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

08 листопада 2024 року заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. були відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановами начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. від 08 листопада 2024 року у вказаних виконавчих провадженнях було зупинено вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», підстава - наказ Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році».

Зазначені постанови стягувач отримав 26 листопада 2024 року.

ОСОБА_1 вважає постанови начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. від 08 листопада 2024 року про зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 незаконними, та такими, що підлягають скасуванню.

Так, приватизація АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» відбувається з 2018 року, що свідчить про її тривалість.

Зупинення виконавчих проваджень порушує права стягувача на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати, є непропорційним меті втручання у права стягувача. Державний виконавець, зупиняючи виконавчі провадження, не врахував Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Крім того, на час ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» вже було включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.

Також вважає, що у спірних правовідносинах втручання держави у право на працю та право на мирне володіння майном здійснюється з відвертим порушенням принципу верховенства права, метою такого втручання є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації, та перетворення таких підприємств на повністю недоторканих перед законом і судом, шляхом надання їм можливості не виконувати будь-які рішення суду, навіть ті, що не пов`язані безпосередньо із грошовими виплатами.

На думку стягувача, вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні оскаржуваних постанов.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що, зупиняючи виконавчі дії у виконавчих провадженнях НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки АТ«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» включено до переліку об`єктів малої приватизації та вказана приватизація не завершена на час винесення оспорюваних постанов та на час розгляду скарги. До того ж, зупинення вчинення виконавчих дій з підстав, визначених статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, є обов`язком державного виконавця. Пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі якого було зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, не містить виключень щодо зупинення вчинення виконавчих дій, зокрема у разі стягнення з боржника заробітної плати.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волошина Є. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого

2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2025 року, у якій просить скасувативказані судові рішення та ухвалити нове, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

25 серпня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 червня 2024 року у справі №335/4816/24 позов ОСОБА_1 до АТ«Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено. Стягнуто з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу - Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з січня 2022 року по січень 2024 року у розмірі 365 273 грн. 48 коп. Стягнуто з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в дохід держави судовий збір у розмірі 3 651 грн. 73 коп.

Вказане рішення суду набрало законної сили та на його підставі за заявою ОСОБА_1 10 вересня 2024 року було видано два виконавчі листи, які в подальшому були пред`явлені для примусового виконання до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. 08 листопада 2024 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення суду у справі № 335/4816/24.

Постановами заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко С. М. від 08 листопада 2024 року про зупинення вчинення виконавчих дій, у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 зупинено вчинення виконавчих дій до завершення обставин на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із наказом Фонду державного майна України № 1 від 04 січня 2022 року «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (зі змінами та доповненнями).

Встановлено, що на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 70849359 щодо стягнення заборгованості з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь юридичних та фізичних осіб.

До складу зведеного виконавчого провадження входять 227 виконавчих проваджень, зокрема виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

За всіма виконавчими провадженнями, які входять до складу зведеного виконавчого провадження, винесено постанови про зупинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У цій справі підлягає перевірці обґрунтованість розгляду судами скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих проваджень в порядку цивільного судочинства.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 447 ЦПК).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК).

Верховний Суд раніше висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

У постановах від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону № 1404-VIII, якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16, від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 908/2349/14 (провадження № 12-49гс19)).

Суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22)).

У справі, що переглядається, встановлено, що виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № 76483667входять до складу зведеного виконавчого провадження № 70849359 щодо стягнення заборгованості з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь юридичних та фізичних осіб, яке перебуває на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і стосується рішень судів різних юрисдикцій.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення встановлених правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення правил юрисдикції загальних судів.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правової природи спірних правовідносин, які виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та помилково розглянули її в порядку цивільного судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню,

а провадження у справі - закриттю.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 травня 2025 року у справі № 176/1715/23 (провадження № 61-13883сво24).

З огляду на мотиви цієї постанови Верховний Суд не аналізує інших доводів касаційної скарги.

Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює заявнику його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 червня 2025 року скасувати.

Провадження у справі № 335/4816/24 за скаргою ОСОБА_1 на рішення (дії) заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколенко Світлани Миколаївни, заінтересована особа - Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»,закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Роз`яснити ОСОБА_2 у,що він має право протягом десяти днів із дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов