Ухвала від 16.09.2025 по справі 496/5233/25

Справа № 496/5233/25

Провадження № 1-кс/496/1636/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотання, в якому просить скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суд Одеської області від 18.08.2025 року, а саме: з автомобіля марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 та користувачем якого є ОСОБА_4 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в застосуванні вищевказаного заходу відпала потреба, так як всі необхідні слідчі дії з автомобілем проведені, а тому просить слідчого суддю скасувати арешт на вказане майно.

ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання провести за її відсутності, на клопотанні наполягає.

Прокурор до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд клопотання провести за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти скасування арешту майна із вказаного автомобіля.

Слідчий до судового засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

Дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Абзацом 2 ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що слідчими СВ ВП № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163250000248 від 12.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Біляївського районногосуд Одеськоїобласті від18.08.2025року було накладено арешт на автомобіль марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 та користувачем якого є ОСОБА_4 .

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що вищевказане майно, що було вилучено, визнано речовим доказом в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, на таке майно було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить власник майна.

Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна на автомобіль, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Прокурор у поданій ним заяві до суду не заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту з вилученого майна.

Крім того, з огляду на те, що на даний час володілець майна позбавлений можливості у повній мірі користуватися належним йому майном, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Біляївського районного суд Одеської області в частині арешту майна володільця, підстави в арешті відпали, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладний ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду (справа 4965233/25, провадження № 1-кс/496/1442/25) із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно у кримінальному проваджені № 12025163250000248 від 12.08.2025 року, а саме: з автомобіля марки «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_3 та користувачем якого є ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчими, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12025163250000248.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1