Ухвала від 22.09.2025 по справі 916/1507/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

22 вересня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1507/21(916/2307/25)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025, прийняте суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст складено 26.08.2025,

у справі №916/1507/21(916/2307/25)

за позовом: Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

до відповідачів:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного підприємства "Сюіта 2006"

про визначення частки в майні, яким боржник володіє спільно з іншими особами

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/1507/21 про банкрутство Приватного підприємства "Сюіта 2006".

Постановою Господарського суду Одеської області від 19.08.2021 у справі №916/1507/21 визнано Приватне підприємство "Сюіта 2006" банкрутом; відкрито стосовно Приватного підприємства "Сюіта 2006" ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора Приватного підприємства "Сюіта 2006".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 задоволено заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного підприємства "Сюіта 2006" на ОСОБА_2 та Товариство з обмежено відповідальністю "Екоюг"; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмежено відповідальністю "Екоюг" на користь Приватного підприємства "Сюіта 2006" 5097231,81 грн.

20.03.2024 до суду першої інстанції від Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло подання про визначення частки майна боржника ( ОСОБА_2 ) в нерухомому майні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2025 прийнято до розгляду клопотання (подання) Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визначення частки майна в майні, яким боржник володіє спільно з іншими особами та відкрито провадження у справі №916/1507/21(916/2307/25), а також вирішено розглядати справу №916/1507/21(916/2307/25) в межах справи про банкрутство Приватного підприємства "Сюіта 2006" за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) (суддя Гут С.Ф.) частково задоволено позов Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); визначено частку майна боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні, яким вона володіє разом з іншою особою ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частини на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 129322648104); визначено частку майна боржника ОСОБА_2 у нерухомому майні, яким вона володіє разом з іншою особою ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частини на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 580005748104); стягнуто з ОСОБА_2 на користь Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у його задоволенні.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/1507/21(916/2307/25) з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, а також з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 6 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) апеляційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2021 у справі №905/1818/19 викладено висновок про те, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік").

За умовами абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є дві вимоги немайнового характеру (про визначення частки майна боржника за двома окремими житловими приміщеннями), відтак відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повинен був сплатити 6056 грн (розраховано наступним чином: 3028 грн х 2 = 6056 грн).

Колегією суддів враховується, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною, повинна відповідати вимогам Закону України "Про судовий збір" та не залежить від розміру сплаченого судового збору позивачем з понижуючим коефіцієнтом при поданні до суду першої інстанції заяви в електронній формі.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 02.07.2024 у справі №160/19149/23.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) складає 9084 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (розраховано наступним чином: 6056 грн х 150% = 9084 грн).

При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".

За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказана норма була включена до Закону України "Про судовий збір" на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147а-VIII від 26.05.2021.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення ОСОБА_1 з вищенаведеною апеляційною скаргою у даній справі (03.09.2025).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7267,20 грн (розраховано наступним чином: 9084 грн х 0,8 = 7267,20 грн).

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В силу вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата апелянтом судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/1507/21(916/2307/25).

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вбачає, що скаржником безпосередньо в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 і про відсутність підстав для відступу від нього в подальшому вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 у справі №905/1426/23.

Крім того, згідно з відкритими та загальнодоступними даними офіційного вебпорталу парламенту України у березні місяці 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності, а саме: запропоновано внести зміни до Закону України "Про судовий збір" в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав".

Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Аналогічна позиція Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості звільнення учасників бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору при зверненні до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, а не тільки тих, що безпосередньо пов`язані з їх соціальним статусом учасника бойових дій, міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №567/79/23.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що, з огляду на предмет та підстави позову Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також характер та природу спірних правовідносин, спір у цій справі жодним чином не пов`язаний із комплексом прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку, або виконанням службових обов`язків.

Отже, враховуючи те, що позов не стосується прав апелянта, які випливають із статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та, як наслідок, для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25).

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 (відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), Південно-західний апеляційний господарський суд залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук