Рішення від 17.09.2025 по справі 689/873/25

Справа № 689/873/25

2/689/384/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2025 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі -

головуючого-судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Фурман Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачки - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Служби у справах дітей Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району, Хмельницької області - Лісовського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Ярмолинецької селищної ради про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_5 . Він є військовослужбовцем. Вихованням дочки займається її бабуся, оскільки мати ОСОБА_3 залишає дитину без нагляду, зловживає алкогольними напоями, не займається вихованням доньки, під час проведення обстеження умов проживання - ОСОБА_3 була відсутня за місцем проживання.

Крім того, відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо своїх старших дітей. Рішенням суду її було позбавлено батьківських прав відносно них.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що мати дитини зловживає алкогольними напоями, неодноразово проходила процедуру кодування, але зривалась. З відповідачкою вони разом проживали з травня 2023 року по березень 2025 року. Поки відповідачка була вагітна, все було нормально, а в березні 2025 року вона почала вживати багато алкоголю. На даний час вона не виконує материнські обов`язки.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Пояснила, що дитині з батьком буде краще. Зазначила, що почала вживати алкоголь ще з 2019 року, проходила лікування в реабілітаційному центрі, а потім періодично випивала. Коли познайомилась з чоловіком, то теж трохи вживала алкогольні напої. Чоловік її закодував, вона завагітніла, потім зірвалася, він її знову закодував, і вона знову зірвалася. Зазначила, що відносно двох своїх дітей вона вже позбавлена батьківських прав. З дочкою ОСОБА_4 разом не проживає з березня 2025 року, однак, інколи приходить до неї.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в судовому засіданні підтримав висновок Органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.12.2024 року (а.с.4).

Шлюб між сторонами зареєстрований 27.12.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 27.12.2024 року (а.с.3).

На даний час малолітня ОСОБА_4 проживає зі своєю бабусею ОСОБА_6 , що підтверджується поясненнями позивача та актом обстеження умов проживання від 18 квітня 2025 року за адресою АДРЕСА_1 , в якому вказано, що для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є кімната, дитячий одяг, засоби гігієни, продукти харчування. За дитиною здійснює догляд бабуся, оскільки батько є військовослужбовцем, а мати неналежно виконує батьківські обов`язки (а.с. 9).

Згідно з висновком Органу опіки і піклування Ярмолинецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради від 14.07.2025, вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.43-45).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно зпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частинами 1,2,4 ст.155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у свої рішеннях зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі №552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17.

Згідно абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний захід.

Вирішуючи даний позов, суд також враховує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Натомість, необґрунтоване та передчасне (за відсутності підстав застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №344/1107/23).

Судом встановлено, що відповідачка ухиляється від своїх обов`язків по вихованню малолітньої дочки ОСОБА_4 , а саме, зловживає алкогольними напоями та не піклується про дитину.

При вирішенні позову суд також враховує інформацію зазначену у акті обстеження умов проживання від 18 квітня 2025 про те, що догляд за дитиною ОСОБА_4 здійснює бабуся, оскільки батько є військовослужбовцем, а мати неналежно виконує батьківські обов`язки (а.с.9), а також інформацію ВП №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про те, що відносно ОСОБА_3 11.04.2025 складено протокол про адміністативне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП та мали місце повідомлення на лінію 102 про те, що ОСОБА_3 перебуває в нетверезому стані та неналежно здійснює догляд за дитиною (а.с.11), а також висновок Органу опіки і піклування Ярмолинецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно малолітньої доньки (а.с.43-45).

Однак, враховуючи пояснення відповідачки в судовому засіданні про те, що вона все розуміє, намагається вилікуватися від алкогольної залежності, хоча на даний час це не вдається, періодично бачиться з дитиною, а також враховуючи той факт, що дитині ще не виповнилося одного року ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд вважає передчасним позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої дочки, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання нею дитинита покласти на Орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Ярмолинецької селищної ради контроль за виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по відношенню до її дочки.

Позивачу роз`яснюється, що у разі, якщо відповідачка не змінить ставлення до виховання дитини, він має право повторно подати позов про позбавлення батьківських прав.

В силу ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові, судовий збір з відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі ст.164 СК України, керуючись ст.ст.12,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Ярмолинецької селищної ради про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької областіконтроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2025 року.

Суддя Шевчик О.М.