Постанова від 11.09.2025 по справі 607/15389/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15389/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/817/994/25 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Дідух М.Є.

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Сампари Н.М.? представника Тернопільської ОВА - Самолук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна? на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року у справі №607/15389/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, пов`язані із наданням інформації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом.

В обґрунтування позовної заяви вказує, що 20 червня 2025 року адвокатом Сампарою Н.М. було надіслано Тернопільській ОВА адвокатський запит відповідно до вимог ст. 20, 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із наступними питаннями:

- повідомити, чи видавався військовим командуванням разом з військовою адміністрацією Наказ (Рішення) про місця розміщення блокпоста по вулиці Радивилівська, що у селі Старий Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, чинний станом на 22.04.2025 рік;

- надати належним чином засвідчену копію цього Наказу (Рішення), чинного станом на 22.04.2025 року;

- надати належним чином засвідчені копії документів, в яких міститься інформація про перелік прав та обов`язків посадових осіб блокпоста по вулиці Радивилівська, що у селі Старий Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, станом на 22.04.2025 рік, та перелік посадових осіб, прикріплених до цього блокпоста станом на 22.04.2025 року.

На даний адвокатський запит 26.06.2025 року надійшла відповідь, із змісту якої вбачається, що надання копій документів, зазначених у адвокатському запиті, унеможливлюється у зв`язку із тим, що запитувана інформація відноситься до відомостей, що становлять службову інформацію, якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування», та як наслідок, документи не можуть бути надані Тернопільською ОВА.

Крім цього, роз`яснено право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Не погодившись із вказаною відповіддю, ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження з підстав віднесення спору до юрисдикції загального цивільного судочинства, що стало підставою для звернення до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року у відкритті провадження відмовлено. Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до належного адміністративного суду і позовом щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень - Тернопільської ОВА.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сампару Н.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильним визначенням судом характеру правовідносин сторін у справі.

Зазначає, що адвокатський запит не стосувався отримання публічної інформації, а мав на меті отримання необхідної інформації щодо клієнта, у зв`язку з чим відносини, які склалися між позивачем та відповідачем щодо надання інформації у відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні КАС України. Звертає увагу, що в адвокатському запиті представник посилався виключно на статті ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказує, що судом не взято до уваги вимоги ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої спори між судами про підсудність не допускаються.

Також зазначає, що постановивши ухвалу про відмову у відкритті провадженн, я судом порушено норму ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому вважає, що справа за його позовом до Тернопільської обласної ОВА підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на те, що адвокатський запит мав характер приватно-правового.

У відзиві Тернопільська ОВА просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, щозаява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки запитувана інформація, яку просила надати адвокат Сампара Н.М. у відповідь на запит, є публічно-правовою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина першастатті 19 ЦПК України).

В порядку адміністративного судочинства розглядаються справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 зазначеного Закону).

Таким чином, суб`єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульованоЗаконом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі -Закон № 5076-VI).

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

В абзаці 1 частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Згідно із частиною другоюстатті 24 Закону № 5076-VIорган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Згідно статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першоїстатті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Згідно із частиною восьмою цієї статті обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що таємною інформацією є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другоїстатті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбаченузакономтаємницю.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача - Тернопільської ОВА надати інформацію на адвокатський запит Сампари Н.М. щодо прийняття рішення військовою адміністрацією про розміщення блокпоста у селі Старий Почаїв Кременецького р-ну, Тернопільської області, а також щодо надання копій документів, які необхідні адвокату для виконання ним своїх обов`язків щодо надання ОСОБА_2 правової допомоги.

Запитувані в адвокатському запиті документи та інформація перебуває в розпорядженні Тернопільської ОВА.

Таким чином, запитувані адвокатом документи та інформація належить до публічної, адже вона отримана, створена, зберігається і використовується органом державної влади - Тернопільською ОВА у процесі здійснення нею своїх владних повноважень.

Відмова Тернопільської ОВА у наданні адвокату запитуваної інформації та копій документів, що перебувають у її розпорядженні, є проявом здійснення Тернопільською ОВА своїх публічно-владних управлінських функцій.

Таким чином, відповідні дії (або бездіяльність) Тернопільської ОВА мають ознаки владного управлінського рішення, ухваленого суб`єктом владних повноважень у межах виконання функцій публічного управління.

З огляду на вищевикладене, спір, що виник у зв`язку з відмовою Тернопільської ОВА, є публічно-правовим, а отже підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про належність розгляду позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, так адвокат звернулась до відповідача із адвокатським запитом про надання їй інформації, яка необхідна адвокату для надання особі правової допомоги, колегія суддів оцінює критично та зазначає наступне.

Адвокатський запит може бути адресований як субєктам владних повноважень, так і приватним особам. Сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, а більш широкому колу субєктів. До того ж, запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги, не обовязково має бути публічною.

Водночас, такий запит може стосуватися й надання публічної інформації.

Оскільки запитувана адвокатом Сампарою Н.М. інформація та документи стосуються не приватно-правових відносин, а така інформація випливає зі здійснення Тернопільською ОВА публічно-владних управлінських функцій - прийняття рішення військовою адміністрацією про розміщення блокпоста у селі Старий Почаїв Кременецького р-ну, Тернопільської області, тому спір щодо ненадання такої інформації є публічно-правовим.

Доводи апеляційної скарги про виникнення спору між судами про підсудність всупереч ст.32 ЦПК України суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Аналізуючи норму ЦПК України можна зробити висновок, що спір щодо підсудності між судами може виникати лише у випадку передачі справи з одного суду до іншого, що, у свою чергу, є підставою для розгляду питання про підсудність.

В даному ж випадку спір щодо підсудності між судами не виникав, оскільки ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сампару Н.М. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду та Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з двома окремими позовними заявами.

Тернопільським окружним адміністративним судом при відмові у відкритті провадження у справі в рамках адміністративного судочинства справу не було передано на розгляд до іншого суду, а роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, станом на 16 вересня 2025 року ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження перебуває на розгляді у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які є достатньо мотивовані.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано характер правовідносин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарг без задоволення.

Керуючись статтями374,375,381,382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Сампара Надія Миронівна - залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2025 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді Б.О. Гірський

Н.М. Храпак