Постанова від 16.09.2025 по справі 910/533/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2025 р. Справа№ 910/533/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Алданової С.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025

у справі № 910/533/25 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

16.01.2025 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "АРКС"» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут» про стягнення 130 000,00 грн - страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у зв`язку з виплатою потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленим полісом №ЕР129749115.

Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав норми статей 1166, 1172, 1188 ЦК України, ст. ст. 3,29,35, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Короткий зміст заперечень Відповідача

Відповідач з позовом не погодився посилаючись на те, що ДТП сталася із вини водія ОСОБА_1 , який станом на момент її вчинення не перебував у трудових відносинах із ТОВ "Старфрут", а тому, за посиланням відповідача, водій повинен відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого останнім внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП.

Короткий зміст судового рішення що оскаржується

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/533/25 позов задоволено. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АРКС"» 130 000, 00 грн - страхового відшкодування та 2 422, 40 грн - судового збору.

Рішення, з посиланням на статті 1166, 1172, 1188 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мотивовано тим, що внаслідок ДТП, що сталося 03.03.2021 р. за участю автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ), власником якого є ТОВ "СТАРФРУТ" (відповідач) та який відповідно до поліса EP129749115 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Позивача, останнім було здійснено потерпілому виплату страхового відшкодування в розмірі 130 000,00 грн. Згідно відповіді від НПУ про ДТП та Постанови Печерського районного суду міста Києва від 29.04.2021 ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (ч. 3 ст. 130, ст. 124 КУпАП). З огляду на викладене, суд посилаючись на положення підпунктів а) та в) пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів", дійшов висновку, що позивач має право звернутися із позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу на вибір: до страхувальника, тобто до ТОВ "Старфрут", або до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у стані наркотичного сп`яніння, тобто до ОСОБА_1 . Отже позивач правомірно звернувся до суду з позовом до страхувальника- ТОВ "Старфрут". Розмір страхового відшкодування доведено належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга, обґрунтована тим, що судове рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

А саме апелянт посилається на те, що:

- станом на момент вчинення ДТП водій ОСОБА_1 вже не перебував у трудових відносинах із ТОВ "Старфрут", тому саме він повинен відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого останнім внаслідок пошкодження транспортного потерпілої особи засобуи під час цього ДТП;

- суд неправильно застосував положення статті 48 ГПК України щодо поняття "належний відповідач". Апелянт вважає, що у спірній ситуації необхідно керуватися (поряд із статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") нормами ЦК України, а саме статтями 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України. За загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Якщо водій не перебуває у трудових відносинах та шкоду завдано не при виконанні трудових (службових) обов`язків, то стаття 1172 ЦК України не застосовується, а відповідальність водія за завдану шкоду визначається на загальних підставах.

Правова позиція щодо апеляційної скарги позивача

Позивач не скористався своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/533/25 та відкласти вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи № 910/533/25.

15.05.2025 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 258, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз`яснено скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

21.05.2025 недоліки апеляційної скарги усунено.

Оскільки недоліки апеляційної скарги усунено, Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Приймаючи до уваги норми ч.10 ст. 270 ГПК України, а також клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Керуючись ст. ст. 234, 263, 267, 268, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ухвалою від 11.08.2024 постановив:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут» про розгляд справи №910/533/25 з повідомленням (викликом) учасників судового процесу - задовольнити.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфрут» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/533/25.

3. Закінчити проведення підготовчих дій.

4. Повідомити учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 30.06.2025 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань №9 (другий поверх).

5. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 25.06.2025 (включно).

Звернути увагу, що згідно вимог ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Встановити учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 25.06.2025 (включно).

7. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнана обов`язковою.

Явка представників учасників справи у судові засідання

У судові засідання представник позивача не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся у передбачений процесуальним Законом строк і спосіб. Причини неявки суду не повідомляв.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився. У своєму клопотання від 03.09.2025 просив розглядати справу без його участі. Зазначив, що відповідальною особою за завдання шкоди вважає себе, тому апеляційну скаргу відповідача вважає обґрунтованою та просив її задовольнити.

Розгляд клопотань учасників справи

Під час розгляду справи по суті клопотань від учасників справи не надходило.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими такі обставини.

16.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "АРКС"» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старфрут» (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно транспортного засобу «Mercedes-Benz GLC 220D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , оформлений полісом №ЕР129749115.

Згідно з умовами цього договору, страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить- 130 000,00 грн; розмір франшизи - 0 грн.

Строк дії договору: з 20.04.2020 по 19.04.2021.

03.03.2021 о 12 год. 45 хв. в м. Києві на бульварі Лесі Українки, буд. 30, (перехрестя з вул. Джона Маккейна), водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мерседес» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Старфрут», порушив п. 2.3. «б», п. 10.1. п. 10.4. Правил дорожнього руху України, а саме: здійснив поворот праворуч зі смуги, яка дозволяє виключно рух прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2021 у справі №757/16130/21, ОСОБА_1 :

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн;

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Зокрема, Печерським районним судом м. Києва у постанові від 29.04.2021 (серед іншого) встановлено таке:

« ОСОБА_1 , будучи двічі протягом 2020 року притягненим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, 03.03.2021 о 12 год. 15 хв. в м. Києві по бульв. Л. Українки, буд. 30, керував автомобілем марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України».

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом ліків, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова від такого огляду, згідно законодавства, має такі самі правові наслідки, ніби було встановлено факт керування у стані сп`яніння.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, завдано майнової шкоди власнику автомобіля «Aydi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до висновку експерта №150/21 від 20.04.2021 вартість відновлювального ремонту цього автомобіля склала 200 396,97 грн.

Власник пошкодженого автомобіля «Aydi», реєстраційний номер НОМЕР_2 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz GLC 220D», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована позивачем за полісом №ЕР129749115.

04.06.2021 АТ «СК "АРКС"» склало страховий акт №ARX2790299, згідно якого сума страхового відшкодування становить 130 000,00 грн (в межах ліміту відповідальності).

Відповідно до зазначеного страхового акту, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 787227 від 07.06.2021.

Внаслідок виплати страхового відшкодування, до позивача перейшло право вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. На час скоєння ДТП відповідач був власником і страхувальником транспортного засобу. Отже позивач 17.05.2024 звернувся до відповідача з претензією про регресні вимоги на суму 130 000,00 грн.

Відповідач претензію не задовольнив, вмотивованої відповіді позивачу не надав. Що стало підставою для подання позову про стягнення страхового відшкодування у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд правильно та повно встановив обставини справи, надав належну правову оцінку залученим до справи доказам, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними із запереченнями відповідача в суді першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що водій ОСОБА_1 , станом на момент вчинення ДТП не перебував у трудових відносинах із ТОВ "Старфрут", тому саме він повинен відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого останнім внаслідок пошкодження транспортного засобу під час цього ДТП.

Свій довід, з посиланням на статті 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України апелянт обґрунтовує тим, що за загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Якщо водій не перебуває у трудових відносинах та шкоду завдано не при виконанні трудових (службових) обов`язків, то стаття 1172 ЦК України не застосовується, а відповідальність водія за завдану шкоду визначається на загальних підставах. Отже апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно затасував положення статті 48 ГПК України щодо поняття "належний відповідач".

Суд апеляційної інстанції вважає ці доводи помилковими з огляду на таке.

Відповідно до положень підпунктів а), в) пункту 38.1.1. частини 38.1. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. а); якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) (п. в).

Отже, у справі, що розглядається у позивача, за його вибором, виникло право вимоги або до страхувальника (ТОВ Старфрут»), або винуватця ДТП (водія ОСОБА_1 ).

Щодо правил застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах Колегія враховує таке.

Правова норма - це формально визначене, встановлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки загального характеру, спрямова не на врегулювання суспільних відносин.

Застосування норм права представляє собою єдиний процес, що складається з відокремлених і взаємопов`язаних дій - стадій. Головною умовою ефективності правозастосування є максимальне врахування в конкретній ситуації - фактичних обставин та правильне визначення норми права, яка регулює спірні правовідносини з урахуванням правил співвідношення загальних та спеціальних норм цивільного права.

Застосування спеціальних норм права по відношенню до загальних ґрунтується на принципі lex specialis derogat legi generali (спеціальний закон скасовує дію загального закону). Цей принцип означає, що у випадку колізії між нормою загального права та нормою спеціального права, перевага надається спеціальній нормі.

У справі що розглядається, суд апеляційної інстанції враховує пріоритет спеціальної норми, суть якого полягає у тому, що коли існує загальна норма, що регулює певну сферу, та спеціальна норма, яка стосується конкретного випадку в межах цієї ж сфери, застосуванню підлягає саме спеціальна норма, адже вона вважається основною для регулювання конкретних правовідносин.

Отже, положення підпунктів а) та в) пункту 38.1.1. частини 38.1. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальною нормою права, що регулює спірні правовідносини по відношенню до норм Цивільного кодексу, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, в конкретній правовій ситуації цієї судової справи, положення зазначеної норми спеціального Закону надають позивачу право за його вибором пред`явити вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування або до страхувальника (ТОВ Старфрут») або винуватця ДТП (водія ОСОБА_1 ). Таким чином, позивач законно скористувався цим правом. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у цьому випадку, альтернативне право позивача обрати одну з осіб, яка буде відповідає за позовом не пов`язується законодавцем з наявністю трудових відносин між цими особами, а саме між водієм, який скоїв ДТП, та страхувальником.

Отже, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції неправильно затасував ст. 48 ГПК України щодо поняття "належний відповідач". Положення цієї норми процесуального Кодексу судом першої інстанції не порушені.

Практика Верховного Суду, на яку послався апелянт в апеляційній скарзі не є релевантною по відношенню до справи, що розглядається з точки зору фактичних обставин та застосування положень підпунктів а) та в) пункту 38.1.1. частини 38.1. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розмір страхового відшкодування апелянтом не оспорюється.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/533/25 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

С.О. Алданова