Постанова від 23.09.2025 по справі 420/6209/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6209/24

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 28.07.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року позов частково задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо оформлення та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язано Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та видати ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в іншій частині позовних вимог відмовлено.

02.07.2025 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначила, що відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року відповідач надав довідку від 27.06.2025 №26/7-729 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії. На думку позивача, довідка від 27.06.2025 є повністю ідентичною. довідці №26-1283/ ВС від 25.12.23, яку долучено до листа-відповіді від 25.12.23 №26-1284/ВС, яку ОСОБА_1 долучала до позовної заяви, що і стало підставою звернення до суду.

На переконання заявника довідка від 27.06.2025 не поновлює порушене право.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 19.12.2024 року по справі № 420/6209/24 у 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№10)» подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали та прийняття нової ухвали по справі, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу апелянтом зазначено, що відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а навпаки що виконав рішення Одеського кружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року зобов`язано Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та видати ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вказано заявником на електронну пошту ОСОБА_1 надійшов лист №26/7-727 від 27.06.2025 про те, що на виконання вищезазначеного рішення відповідач надає довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії. До листа додано довідку від 27.06.2025 №26/7-729. Проте, як стверджує заявник, довідка від 27.06.2025 майже в усіх графах щодо грошового забезпечення містить 0. Дані вказані лише за квітень 2022 року.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Частиною 6 ст. 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, при розгляді заяв в порядку ст. ст.382, 383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Згідно з резолютивною частиною рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо оформлення та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та видати ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 відповідачем дійсно сформована та направлена позивачу довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у якій відповідач визначив дані за квітень 2022, а саме надбавку за особливості проходження служби 741,63 грн., премія 1393,76 грн.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи, а саме т.1 а.с.43 міститься аналогічна довідка, з такими ж самими відомостями про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію позивача, які вже були предметом розгляду в судах.

Суд зауважує, що під час розгляду справи досліджувались обставини, що свідчать про право позивача на зазначення у довідках сум додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів критично відноситься до посилання представника відповідача на те, що судом визначено лише зобов`язання видати ОСОБА_1 довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зауважує, що повноваженнями щодо визначення конкретних видів та розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що підлягають відображенню у довідці про розмір грошового забезпечення позивача, наділений виключно відповідач.

Суд зазначає, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної установи «Дар?ївська виправна колонія (№ 10)» - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька