Рішення від 25.09.2025 по справі 904/857/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/857/25 (205/4618/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"

про стягнення невиплаченої компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про стягнення невиплаченої компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо проведення розрахунку заробітної плати при звільнені у зв`язку з чим позивач просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" невиплачену компенсацію за 141 календарний день невикористаної щорічної відпустки в розмірі 51 767,88 грн;

- стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 24.10.2024 по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Дніпроважмаш (місце знаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд.3) про стягнення невиплаченої компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати з повідомленням (викликом) сторін. Проведення судового засідання призначено на 01.05.2025 о 12:00 год.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2025 року у справі № 904/857/25 було відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства Дніпроважмаш.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28.05.2025 цивільну справу №205/4618/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Дніпроважмаш про стягнення невиплаченої компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені постановлено передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (місце знаходження: 49027, м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1), для розгляду в межах справи №904/857/25 про банкрутство Акціонерного товариства Дніпроважмаш.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/857/25 (205/4618/25) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 25.07.2025 справу №904/857/25(205/4618/25) прийнято до свого провадження. Справу №904/857/25(205/4618/25) постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 25.07.2025 зокрема, було роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 ГПК України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 25.07.2025 була отримана відповідачем 25.07.2025, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа до електронного кабінету Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ".

Станом на 22.09.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 22.09.2025 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 29.06.2006 по 14.10.2024 Позивач працював начальником бюро координування виробництва та супроводження замовлень центру виконання замовлень (№60), що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 .

Наказом Начальника служби управління персоналом АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" №1093/к/тр від 14.10.2024 року звільнено ОСОБА_1 , начальника бюро координування виробництва та супроводження замовлень центру виконання замовлень (№60) за згодою сторін, п. 1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до Довідки Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" №65 від 24.03.2025, Позивачу була нарахована, але не виплачена компенсацію за невикористану відпустку за 141 днів в сумі 51 767,88 грн.

Станом на дату звернення до суду з дійсною позовною заявою заборгованість АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" перед ОСОБА_2 не погашена.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення Відповідачем заборгованості перед ОСОБА_1 та докази щодо спростування вимог, заявлених Позивачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Протиправність дій Відповідача щодо не виплати нарахованої компенсації за 141 (сто сорок один) календарний день невикористаної щорічної основної відпуски, в розмірі 51 767,88 (п`ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят сім) гривень 88 копійок передбачена чинним законодавством КЗпП України та статтею 47 КЗпП України, якою передбачений обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП України) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про-звільнення до трудової книжки. Що зберігається у працівника. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

У відповідності до ч.1. ст. 24 Закону України "Про відпустки" та ч.1 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно із статтею 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі не виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У зв`язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3-4 п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 3 розділу ІІІ Постанови № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно пункту 4 розділу III Постанови № 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Постанови № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 8 розділу IV. Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати (вищевказаного Порядку): нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Згідно із постановою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 640/22951/21 та враховуючи дані з Пенсійного фонду України про нарахування заробітної плати за 05-06 місяці 2024 року заробітна плата за травень місяць становила 8000грн.; за червень 2024 нараховано заробітну плату 8000грн за -днів. Тому середня заробітна плата за несвоєчасний розрахунок при звільненні становить 8000+8000= 16 000,00=262грн/день.

Так, позивача було звільнено 14.10.2024, а тому, з урахуванням вимог п.п. 2,3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, розмір середньоденної заробітної плати має бути обчисленим, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата, але враховуючи те, що заробітна плата була нараховано Позивачу лише в травні-червні 2024, а з липня-вересень 2024 заробітна плата не нараховувалась, то розрахунок здійснюється за травень-червень 2024 року.

Розмір середнього заробітку за весь час затримки, який просить стягнути позивач становить з 14.10.2024 по день фактичного розрахунку.

Відповідно до розрахункового листа за травень-червень 2024 року загальна сума заробітної плати становить 16 000,00 грн. (за основним місцем роботи).

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.10.2024 по 25.05.2025 (по день прийняття рішення включно) становить 262,00 грн, що визначається шляхом множення /середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів затримки (262,00 грн х 253 дні) = 66 286,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з допущенням відповідачем невиплати звільненому працівникові ОСОБА_1 сум у строки визначені статтею 116 цього Кодексу, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу його середній заробіток за час затримки в межах позовних вимог у розмір 66 286,00 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами є заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку в загальній сумі 53 049,21 грн., підлягають стягненню.

З огляду на викладене, підлягає стягненню з Відповідача на користь ОСОБА_2 51 767,88 грн - компенсація за невикористану відпустку, 66 286,00 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.10.2024 по 25.05.2025 (по день прийняття рішення включно).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді трудових спорів, у тому числі щодо стягнення заробітної плати, судом враховуються положення ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а також положення ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, за змістом якої пропущення граничного строку на подання заяв кредиторів з конкурсними вимогами (в тому числі і щодо виплати заробітної плати) не тягне за собою зміну черговості, у разі задоволення судом таких вимог, тягне за собою наслідки передбачені абз. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд позовних вимог в частині стягнення заробітної плати.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов`язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі встановленому пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при цьому враховуючи загальний розмір задоволених позовних вимог.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Судовий збір сплачений за вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання та для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) про стягнення компенсацію за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) на ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання та для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 51 767,88 грн - компенсація за невикористану відпустку, 66 286,00 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.10.2024 по 25.05.2025 (по день прийняття рішення включно), 1 211,20 грн - судовий збір.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 816,80 грн. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 25.09.2025.

Суддя А.Є. Соловйова