Постанова від 23.09.2025 по справі 450/1230/24

Справа № 450/1230/24 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/811/1067/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Ніткевича А.В.,

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кульматицької Галини Ярославівни на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 березня 2025 року в складі судді Даниліва Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна, -

встановив:

У березні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки в селі Горішній Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623685100:02:001:0313, загальною площею 0,1229 га, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (присадибна ділянка). На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з належною до нього господарською будівлею, загальною площею 284,5 кв.м., який належить ОСОБА_1 . Відповідачі є співвласниками земельної ділянки загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0519. Між сторонами у справі існує конфлікт з приводу розпочатого самовільного будівництва 4-х під`їздного багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 впритул до житлового будинку ОСОБА_1 з порушенням державних будівельних, протипожежних та санітарних норм, що стверджується висновком експерта №08/24 від 05 березня 2024 року. Дане будівництво здійснюється відповідачами без наявного будівельного паспорта, технічних умов, документів, що надають право виконувати підготовчі та будівельні роботи, без дотримання при забудові будівельних та протипожежних норм та правил, чим порушує права позивача на вільне користування її приватною власністю.

Просила усунути перешкоди в користуванні та володінні майном шляхом знесення самочинно збудованого нового будівництва 4-х під`їздного багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 Громадською організацією «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 , 5 черга» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя» на земельній ділянці загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0519.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче засідання.

19 травня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інересах якої діє адвокат Кульматицька Г.Я., подала заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої вона просить усунути перешкоди у користуванні та володінні майном шляхом знесення самочинно збудованого нового будівництва 4-х під`їздного багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 Громадською організацією «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 » та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лісова Оселя» на земельній ділянці загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0519; визнати незаконним та скасувати Наказ Відділу містобудування, архітектури та планування територій Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області №14 від 03.02.2023 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво 4-ох під`їздного багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3676- 6292-1895-3029, реєстраційний номер A3033676629210564419 від 08.02.2023 року; скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ012230831485, Версія документу №1, Клас наслідків СС2, Дата реєстрації в ЄДЕССБ 08.09.2023 року, орган, що видав Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 березня 2025 року в прийнятті до розгляду заяви представника позивачки ОСОБА_1 Кульматицької Г.Я. від 20.05.2024 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Лісова Оселя», Громадської організації «Захист прав інвесторів будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 черга» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна відмовлено.

Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якої подала адвокат Кульматицька Г.Я., вважає таку незаконною, постановленою з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що згідно із п.2 ч.2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову, шляхом подання письмової заяви.

Зазначає, що позивачкою в порядку ст. 49 ЦПК України подано заяву про доповнення первісних підстав позову новими обставинами при збереженні в позові первісних обставин та сторін, що не може вважатися зміною предмета та підстав позову.

Звертає увагу, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 березня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 2 ст. 369ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7ЦПК України судове засідання не проводиться.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити враховуючи таке.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Згідно із приписами частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відмовляючи у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для прийняття заяви з додатковими вимогами відсутні, оскільки за такою заявою заявляється вимога, яка є новою, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є окремою та самостійною позовною вимогою, що не передбачено процесуальним законом. Суд наголосив, що заява в частині зміни предмету позову не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов, з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України. При цьому, суд врахував правову позицію, викладену у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 370/2201/15-ц, де вказав, що доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

Перевіряючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів виходить з такого.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначеніст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2ст. 49 ЦПК Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3ст. 49 ЦПК Українипередбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась із заявою про збільшення позовних вимог 19 травня 2024 року. На цю дату справа розглядалась у підготовчому засіданні, а тому позивачка звернулась з заявою про збільшення позовних вимог у процесуальні строки, встановленістаттею 49 ЦПК України.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). Предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Вказані правові висновки відображено в постанові ВС від 08.04.2020 у справі №761/41071/19.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Таким чином, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

У даній справи встановлено, що у порядкуст. 49 ЦПК Українипозивачка звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, додавши ще дві вимоги до вимоги про усунення перешкод в користуванні та володіння майном шляхом знесення самочинного збудованого нового будівництва: визнати незаконним та скасувати Наказ Відділу містобудування, архітектури та планування територій Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області №14 від 03.02.2023 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво 4-ох під`їздного багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3676- 6292-1895-3029, реєстраційний номер A3033676629210564419 від 08.02.2023 року; скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ012230831485, Версія документу №1, Клас наслідків СС2, Дата реєстрації в ЄДЕССБ 08.09.2023 року, орган, що видав Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Із поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що позивачка звертаючись до суду з позовними вимогами, заявленими в позові, покликалась на висновок експерта 08/24 від 05 березня 2024 року, яким встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3676- 6292-1895-3029, реєстраційний номер A3033676629210564419 від 08.02.2023 року, які затверджені наказом Відділу містобудування, архітектури та планування територій Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області №14 від 03.02.2023 року, на нове будівництво 4-ох під`їздного багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН тощо), а саме: прим. 1, п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:12:2019 (відстань менше 10 метрів). Розташування об`єкту будівництва «Нове будівництво 4-х під`їздного багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 » не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, тощо), а саме: прим.1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 (відстань менше 15 м.).

Отже, як вбачається із змісту заяви, позивачка здійснила доповнення позову новими вимогами, пов`язаними із заявленою в первісному варіанті позовною вимогою.

Враховуючи вищенаведене,суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог є заявою про зміну предмету позову.

Відтак, позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог за первинним предметом позову, що відповідає принципу диспозитивності у цивільному процесі, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Згідно із п. 4ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ОСОБА_1 подала заяву про доповнення первісних позовних вимога новими при збереженні в позові обставин та сторін, що не може вважатися зміною предметом та підстав позову, тому суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права тому таку необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кульматицької Галини Ярославівни задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 березня 2025 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 23 вересня 2025 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк