Ухвала від 25.09.2025 по справі 700/677/25

Cправа № 700/677/25

Провадження № 1-кп/700/105/25

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

25 вересня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтриманням публічногообвинувачення Департаментунагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_17 про продовження діїзапобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 за № 12023000000002002, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України.

25.09.2025 на електронну адресу суду прокурором ОСОБА_18 подано клопотання про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , а також клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у вигляді застави. Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть: переховуватися від суду під загрозою покарання у виді позбавлення волі, враховуючи, що на даний час частина території України тимчасово окупована і не контролюється державою; знищити, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, попередити інших невстановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створити штучні докази та підбурювати осіб, які були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження захисних версій; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачені не мають сталого джерела доходів, постійного місця роботи, а незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин приносить швидкий стабільний заробіток. Дані клопотання прокурор підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтримали позицію своїх підзахисних ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_6 просив суд застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_19 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим. Вказує на наявність вироку Синельниківського міськрайонного суду, який набрав чинності 11.05.2025 року та за яким обвинуваченого ОСОБА_6 засуджено до 2 років позбавлення волі, тому неможливо стверджувати про наявність ризиків, зазначених прокурором у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_14 покладаються на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_10 погодився на продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заперечував щодо задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд застосувати до нього альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 заперечував щодо тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на те, що ризики зменшилися, а тому можливо визначити розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник адвокат ОСОБА_16 просили про зменшення розміру застави до 242500 грн., яку має змогу сплатити обвинувачена ОСОБА_8 і яка буде достатньою для запобігання ризикам.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на строк 60 днів, суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, дійшов таких висновків.

Відповідно дост. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннямист. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно із п.5 ч. 4ст.183 КПК Українипід час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, яке інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , дані про осіб обвинувачених, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються; мотиви, за яких вони вчинили дії, що ставляться їм у провину; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у даному кримінальному правопорушенні; знищити, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, перешкодити викриттю організатора (керівника) організованої групи; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.

Також, суд відповідно до вимогст. 178 КПК Українибере до уваги дані про особу кожного обвинуваченого, а саме їх вік, стан здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, відомості про місце їх проживання, міцність соціальних зв`язків обвинувачених у місці їх проживання, у тому числі відсутність родини й утриманців.

Крім того, зважаючи на те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії судового розгляду, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які слугували підставою для обрання таких запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, суд дійшов до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сукупність обставин, передбаченихст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вони обвинувачуються, відомості, які характеризують особу кожного обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту щодо наявності захворювань у обвинуваченої ОСОБА_8 , чи фактичне відбування покарання за попередні злочини обвинуваченим ОСОБА_6 не спростовують обґрунтованості, необхідності та виправданості застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового розслідування.

Також суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави на даному етапі судового розгляду та визначення її для обвинуваченої ОСОБА_8 у розмірі 242500 грн, оскільки для забезпечення запобігання зазначених прокурором ризикам вказаний розмір є недостатнім.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , то суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та продовжує дію цих обов`язків строком на 60 діб.

Керуючись ст.177,178,183,193,194,196,197,314-316,369-372,376,384, ч. 10 ст.615 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобтодо 24 листопада 2025 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобтодо 24 листопада 2025 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобтодо 24 листопада 2025 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобтодо 24 листопада 2025 року (включно) і утримувати її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, з можливістю внесення застави, визначивши її у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн.

Продовжити стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобтодо 24 листопада 2025 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дію обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, строком на два місяці, тобто до 24 листопада 2025 року, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, обвинуваченими та іншими особами з приводу обставин інкримінованих кримінальних правопорушень;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_21