Постанова

від 22.01.2008 по справі 2/2389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/2389

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" січня 2008 р. Справа № 2/2389

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Коваль В.А.

за участю представників сторін:

від позивача Бєлікова О.А. - дор. №06-757/882 від 03.07.2007р.

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів  

до Відкрите акціонерне товариство "Іванопільський цукровий завод" (с.Іванопіль)

про стягнення 23388,41 грн.,

06.09.2000р. позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 23388,41 грн. заборгованості. (а.с.2)

Ухвалою суду від 26.03.2002р. провадження у справі було зупинено до вирішення Верховною Радою України звернення Вищого господарського суду України "Про необхідність законодавчого врегулювання відповідальності підприємств, установ і організацій, передбаченої Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України". (а.с.32)

Ухвалою господарського суду від 08.11.2007р. провадження у справі було поновлено. (а.с.33)

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 20426,56 грн.

Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.ст.50,51 КАС України, справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

17.10.2000р. позивач надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги заперечив з наступних підстав.

Позивач зазначив, що відповідно до п.3.5. Інструкції "Про порядок надходження обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів" відрахування цільових коштів відділенням Фонду здійснюється підприємством самостійно.

Тобто, на думку позивача, відрахунки цільових коштів до Фонду, здійснюються за рахунок прибутку.

Оскільки в 1999 році товариство було збитковим, то у позивача було відсутнє джерело сплати цих коштів.

Відповідач не погоджується з нарахованою пенею, оскільки перерахування коштів являє собою санкцію, то пеня, як санкція, не може бути нарахована на іншу санкцію.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, хоча був повідомлений належним чином.

За таких обставин, відповідно до ст.71 КАС України справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (із змінами і доповненнями) (далі - Закон), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи,    організації,    у    тому    числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ст. 20 даного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.  

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 1999 рік (а.с.7), поданого відповідачем Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 370 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 15 особи, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника становить 1856,96 грн. Тобто, згідно встановленого нормативу має бути працевлаштовано 15 інваліда, проте на підприємстві в 1999 році було працевлаштовано 4.

У зв'язку з цим, відповідачем свого обов'язку по створенню робочого місця для інваліда за 1999 рік не виконано.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, становить 1856,96 грн.

Враховуючи викладене, та те, що позивач відмовився від нарахування пені, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 20426,56 грн. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", керуючись ст.ст. 94, 157-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Іванопільський цукровий завод", смт.Іванопіль, вул.Радянська, 30, код 00372380

на користь Житомирського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів

-20426,56 грн. - штрафної санкції.

3. В решті позовних вимог відмовити

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя Маріщенко Л.О.      

дата складання 25.01.08 р.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу