Ухвала від 28.08.2025 по справі 359/9986/25

Провадження № 2-з/359/128/2025

Справа № 359/9986/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

28 серпня 2025 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Чвир Олени Михайлівни про забезпечення позову,-

встановив:

21.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника заявника Чвир О.М. надійшла позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку у спільному майні будівельних матеріалах грибниці, відчужених без згоди другого подружжя, у розмірі 3671565,00грн. та судові витрати, понесені у зв`язку з поданням позову 15500грн. за складання висновків та 50000грн. на правничу допомогу ( справа № 359/9986/25, провадження № 2/359/3970/2025).

25.08.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову, з проханням : накласти арешт на належне відповідачці ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: земельну ділянку під кадастровим номером 3220884001:01:012:0004; земельну ділянку під кадастровим номером 3220884000:03:001:0444; житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ( справа № 359/9986/25, провадження № 2-з/359/128/2025).

Подану заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів, оскільки відповідач здійснив відчуження майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, без згоди позивача. Вказане відчуження відбулося під час розгляду судової справи про поділ майна подружжя, що унеможливило збереження частки позивача в натурі та стало підставою для звернення з позовом про стягнення грошової компенсації. З огляду на те, що вже мало місце відчуження спільного майна, існує реальна загроза неможливості виконання судового рішення у випадку задоволення позову про стягнення грошових коштів, оскільки відповідач може приховати, зменшити або відчужити належне йому майно чи доходи. Відповідно до ч. 2 ст. 149, ст. 150, 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що належать відповідачу.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно доч.1ст.149Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно.

Згідно із ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючизаяву прозабезпечення позову,суд (суддя)має з урахуванням доказів, наданихпозивачем напідтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому,що міжсторонами дійсновиник спір та існує реальна загроза невиконаннячи утрудненнявиконання можливогорішення судупро задоволенняпозову;з`ясуватиобсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, атакож відповідністьвиду забезпеченняпозову, якийпросить застосувати особа,котра звернуласяз такоюзаявою,позовним вимогам. Привстановленні зазначеноївідповідності слід враховувати,що вжиті заходи неповинні перешкоджатигосподарській діяльностіюридичної особиабо фізичноїособи,яка здійснюєтаку діяльністьі зареєстрованавідповідно дозакону якпідприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

В силу вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19.

Під час оцінки зазначеної співмірності, необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер(такі висновки наведені в постанові КЦС ВВС у справі №524/188/18).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідні правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом майнового характеру, ціна якого становить 3671565 гривень, про що позивачем зазначено в позовній заяві, та на підтвердження якої надано відповідні докази (Звіт про оцінку).

Зі змісту позову також встановлено, що спір між сторонами виник внаслідок відчуження відповідачкою без згоди позивача майна, яке згідно із рішенням суду визнано спільною частковою власністю сторін. Внаслідок цього відповідачем заявлено вимогу про стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні подружжя.

Враховуючи, що метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення можливості виконання рішення у справі, які, хоча і обмежують права відповідача у справі, проте є тимчасовими заходами до вирішення справи у суді, які слугують законній меті, оскільки направлені на виконання завдань цивільного судочинства тимчасове до вирішення справи в суді, суддя вважає, що обраний вид та спосіб забезпечення є співмірним та достатнім для забезпечення позову.

За таких обставин, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно підлягає задоволенню, але в частині належній відповідачці частині у спірному майні: по частині земельних ділянок та 1/1 частку у житловому будинку.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та що підлягають негайному виконанню.

Крім того відповідно до ч. 7 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частино 2 ст. 154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно доп.1,2ч.3ст.154ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При цьому відповідно до ч. 5 даної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Будь-яких належних доказів того, що позивач не має на території України майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків іншої сторони, а також, що його майновий стан, або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, наразі відсутні. А тому відсутні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.151-153ЦПК України, суддя

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в межах ціни позову що становить 3671565 (три мільйони шістсот сімдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) гривень :

- частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220884001:01:012:0004 (РНОНМ 3036561632208);

- частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220884000:03:001:0444 (РНОНМ 1526564632208);

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (РНМ 37812017).

В межах виконання даної ухвали визначити, що стягувачем є: ОСОБА_1 (РНОКППФО НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), боржником ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППФО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її винесення 28серпня 2025року та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Роз`яснити, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та що підлягають негайному виконанню.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі : неподання заявником відповідної позовної заяви.

Копію даної ухвали відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України направити, для відома та виконання : стягувачу, боржнику та Бориспільському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів