Ухвала від 26.09.2025 по справі 396/1582/24

Справа № 396/1582/24

Провадження № 1-кп/396/88/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2025 року м. Новоукраїнка Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду м. Новоукраїнка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ковалівка Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, з огляду на те, що строк тримання його під вартою спливає 27.09.2025 року, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Прокурор під час судового розгляду клопотання підтримав, вказавши на продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому. Так, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування та суду, на території України не має сталих соціальних зв"язків, його родина проживає за кордоном. Також вказав, що існує ризик впливу на свідків, хоча свідки і допитані під час судового розгляду, існує можливість допитати свідків повторно та в апеляційній інстанції. Крім того, в клопотанні прокурор зазначив про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом неявки в судові засідання. Крім цього, прокурор вказав на відсутність підстав зменшення обраного розміру застави.

Захисник та обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання, захисник зазначила про необгрунтованість клопотання, відсутність доказів, які б стверджували б про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначила за доцільне обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту. Крім того, вказала на необхідність зменшення розміру застави з огляду на відсутність заробітку (доходу) обвинуваченого.

Обвинувачений прохав зменшити розмір застави або обрати більш м"який запобіжний захід.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, щодо зазначеного вище клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.07.2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , громадянина України строком на 60 днів, тобто до 27 вересня 2025 року.

Не роблячи передчасних висновків щодо винуватості обвинуваченого, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, та визначені ст. 177 КПК України ризики, а саме: переховуватися від суду та можливість здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, на цей час не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.

Під час розгляду клопотання про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою суд вважає наявними обставини, які у своїй сукупності вказують на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання двом наявним ризикам буде недостатнім.

Так, особистого зобов`язання для запобігання двом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, загроза настання яких сприяла би його належній процесуальній поведінці. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Застосування застави або домашнього арешту як запобіжного заходу на цьому етапі судового провадження не буде достатньо дієвим заходом, що зможе в повній мірі запобігти усім ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - щодо можливості переховуватися від суду, на цей час не відпав, та підтверджується тим, що будучи на волі ОСОБА_5 може переховуватись задля уникнення кримінальної відповідальності, так як перебував у розшуку, був затриманий на території Польщі, крім того, санкція ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає міру покарання - позбавлення волі.

Окрім того, ОСОБА_5 не має місця постійного проживання в Україні та не має джерел постійного доходу, сталих соціальних зв`язків.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, підтверджується тим, що судовий розгляд справи триває, всі свідки по справі не допитані. Отже, зазначений ризик, також, на цей час не відпав.

Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, доцільно вирішувати питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінуються обвинуваченому, та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на цей час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою захисник та обвинувачений стверджували, що визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого та його рідних.

На підтвердження своїх доводів захисник послався на те, що обвинувачений утримується під вартою, не має джерел доходу та майна, за рахунок якого можливо сплатити такий розмір застави.

Аналіз встановлених судом обставин (зокрема, відсутність відомостей про інших близьких родичів обвинуваченого, які б могли внести за нього заставу, та про їх майновий стан) дає підстави стверджувати, що застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною для обвинуваченого та його рідних.

Сторона обвинувачення не надала суду актуальних відомостей, які б спростовували такий висновок суду.

Разом з тим розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ст.182 КПК України).

Таким чином, є підстави для зменшення застави до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.177, 183, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 23 листопада 2025 року включно.

Зменшити розмір застави, визначивши розмір застави50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця тимчасового проживання, яке повідомити негайно суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 26.09.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1