Рішення від 26.09.2025 по справі 904/2332/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2332/24 (904/3920/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК Сервіс Груп" (03058, м.Київ, вул.Борщагівська, буд. 192, прим. 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 43482581)

про стягнення суми передплати в розмірі 808 359,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 57 382,50 грн., 3% річних в розмірі 13 812, 17 грн.

в межах справи №904/2332/24

за заявою Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" (18029, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, буд.7, ідентифікаційний номер юридичної особи 02132639)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2332/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) на стадії ліквідації

Повноваження ліквідатора обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" виконує арбітражний керуючий Вербицький О.В. (свідоцтво №692 від 18.04.2013).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК Сервіс Груп" , за змістом якого просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК Сервіс Груп" суму передплати в розмірі 808 359,00 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 57 382,50 грн., 3% річних в розмірі 13 812,17 грн. та судові витрати по справі. Разом з тим, позивач зазначає про витрати на правничу допомогу, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що становить суму 50 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК Сервіс Груп" (03058, м. Київ, вул.Борщагівська, буд. 192, прим. 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 43482581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, кім.8, ідентифікаційний номер юридичної особи 41590608) суми 808 359,00 грн. заборгованості, 57 382,50 грн. інфляційних, 13 812,17 грн. 3% річних, 10 554, 65 грн. витрат по сплаті судового збору.

22.09.2025 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої заявник просить суд:

- ухвалити додаткове рішення у справі №904/2332/24(904/3970/25);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43482581, вул. Борщагівська, буд. 192, прим. 14, м. Київ, 03058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АБРІС СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41590608, вул. Базова, буд. 8, кімн. 8, м. Дніпро, 49127) - 36 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви, ліквідатор зазначає про витрати, понесені позивачем у зв`язку зі зверненням з даним позовом до суду у розмірі 36 000, 00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за результатом ухвалення судом додаткового рішення.

За результатом дослідження поданої заяви, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2024 між адвокатом Ткаченко О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (далі - клієнт) укладено договір про надання юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до якого за замовленням клієнта, адвокат зобов`язується надати юридичні послуги з надання правової допомоги у будь-яких кримінальних, господарських, адміністративних, цивільних провадженнях (справах) та/або надавати будь-яку правову допомогу (відповідно до ст.59 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року у справі N1-23/2009) (далі - юридичні послуги), а клієнт зобов`язується оплатити їх в порядку та на умовах встановлених даним Договором (п.1.1 Договору).

Гонорар та завдання адвоката, вартість послуг за цим Договором визначаються за домовленістю між Сторонами шляхом укладення Додаткових угод до цього Договору (п.4.1 Договору).

Послуги мають бути оплачені за вимогою адвоката за виставленим рахунком протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання рахунка від Адвоката (п.4.3 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до « 31» грудня 2025року. В частині розрахунків, договір діє до здійснення повного виконання зобов`язань щодо розрахунків (п.6.1 Договору).

18.10.2024 між адвокатом Ткаченко О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (далі - клієнт) укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода).

Дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокату у спорі про стягнення з ТОВ «Діасон» на користь ТОВ «БК «Абріс Строй» заборгованості. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області) (п.1 Додаткової угоди).

Вартість послуг:

- аналіз та експертиза юридичних документів - 8 000,00 грн.

- підготовка претензій та претензійна робота - 8 000,00 грн.

- складання позовних заяв та інших процесуальних документів - 20 000,00 грн.

- представництво інтересів Замовника в судових засіданнях - 2 500,00 грн./1 засідання

- юридичні консультації з питань, пов`язаних із предметом договору - 2 500,00 грн./1 година. (п.2 Додаткової угоди)

Оплата послуг відповідно до пункту 2 здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується протягом 30 днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та підлягає перерахуванню Клієнтом Адвокату на його карткові рахунки (п.3.1 Додаткової угоди).

Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо) (п.3.2 Додаткової угоди).

Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п.7.1 Додаткової угоди).

Адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п.7.2 Додаткової угоди).

Клієнт зобов`язаний на протязі п`яти днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової допомоги підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту (п.7.3 Додаткової угоди).

Якщо протягом строку, вказаного в пункті 7.3 цієї Додаткової угоди Клієнт не підписав акт приймання-передачі наданої правової допомоги і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом і підлягає оплаті протягом 2-х днів після надання (надсилання) Клієнту відповідного рахунку на оплату (п.7.4 Додаткової угоди).

29.07.2025 між адвокатом Ткаченко О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Абріс Строй" (далі - клієнт) укладено акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №86 від 18.06.2024 про наступне:

1. Сторони погоджуються, що адвокат виконав свої зобов`язання у межах договору про надання правової допомоги №86 від 18.06.2024, а саме:

- аналіз та експертиза юридичних документів - 8 000,00 грн.

- підготовка претензій та претензійна робота - 8 000,00 грн.

- складання позовної заяви та інших процесуальних документів - 20 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) становить - 36 000,00 грн.

2. Сторони підтверджують, що послуги надані (роботи виконані) адвокатом якісно, у повному обсязі й прийняті Клієнтом. Сторони не мають претензій одна до одної.

3. Цей акт складений українською мовою у двох примірниках, що мають однакову, юридичну силу, по одному для кожної сторони.

4. Згідно з пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги №86 від 18.10.2024 клієнт здійснює оплату в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується протягом 30 днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його карткові рахунки.

За викладених обставин, позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача суми 36 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Тож, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Господарський суд зазначає, що за своєю категорією ця справа не характеризується високим рівнем складності, наявністю виключної правової проблеми і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Так, за змістом акта приймання-передачі наданих послуг від 29.07.2025 сторонами погоджено виконання адвокатом полсуг зі складання позовної заяви та інших процесуальних документів, вартість яких становить 20 000, 00 грн. Господарський суд зазначає, що в межах справи №904/2332/24(904/3920/25) від позивача надійшла позовна заява за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй", заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" про ознайомлення з матеріалами справи та заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення з відповідача передплати за одним платежем, 3% річних та інфляційних, отже спірні правовідносини не характеризується високим рівнем складності, наявністю виключної правової проблеми, а послуги зі складання вказаних документів не потребують великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Решта витрат на адвокатські послуги в частині аналізу та експертизи документів, а також підготовки претензій та претензійної роботи на загальну суму 16 000, 00 грн. також визнаються неспівмірними із обсягом виконаних адвокатом послуг з вищенаведених підстав.

Враховуючи викладене, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, господарський суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми 18 000, 00 грн., в той час як у задоволенні решти вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 241, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43482581, вул. Борщагівська, буд. 192, прим. 14, м. Київ, 03058 на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, кімната 8, код ЄДРПОУ 41590608) - 18 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В частині вимог Товариства з обмеженою відповідальності "Будівельна компанія "Абріс Строй" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, кімната 8, код ЄДРПОУ 41590608) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВК СЕРВІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43482581, вул. Борщагівська, буд. 192, прим. 14, м. Київ, 03058 про стягнення 18 000, 00 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя А.В. Суховаров