Ухвала від 29.09.2025 по справі 343/360/25

Єдиний унікальний номер: 343/360/25

Номер провадження: 1-кп/343/75/25

У Х В А Л А

29 вересня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, матеріали кримінального провадження №1-кп/343/75/25, внесеного 10.11.2023 в ЄРДР за №12023091160000463, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Добеле Латвійської Республіки, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ФОП, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 25.07.2024 судимого за ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 369-2 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 191; ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України,

за участю: прокурора Долинського відділу Калуської окружної покуратури - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 та його захисниці - адвокатки ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

на розгляді в суді перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 31.07.2025 до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби (з 22.00 год до 07.00 год), на строк два місяці, тобто до 30.09.2025 включно, із покладенням на цей же строк таких обов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою та у визначений час; не відлучатися за межі Івано - Франківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор ОСОБА_4 подала клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. Вказує, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від органів досудового слідства та/або суду, адже він усвідомлює можливість позбавлення його волі у разі визнання його винуватим; незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки обвинуваченому відомі їх дані і з метою уникнення кримінальної відповідальності він може здійснювати на них тиск. Вказує, що більш м`які запобіжні заходи не будуть забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 подане клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисниця - адвокатка ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення поданого прокурором клопотання. Остання просила застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки із плином часу зменшились ризики.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане прокурором клопотання, матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору.

Пунктом 1-5 частини 1 статті 176 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжкими злочинами, за які, у разі визнання його винуватим, передбачена відповідальність у томі числі і у виді позбавлення волі, а, тому, він усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його переховуватись від суду та перешкоджати судовому провадженню.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні при вирішенні питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше застосування даного запобіжного заходу.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Більше того, ризик кримінального провадження має прогностичний характер.

На переконання прокурора, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений може: переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого і свідків.

Заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу та продовжують існувати.

Ймовірна можливість переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для нього переховуватись від суду.

Продовжує існувати і ризик вчинення незаконного впливу на представника потерпілого та/або свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки беручи до уваги те, що суд обґрунтовує свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання і враховуючи, що представник потерпілого та свідки ще не допитані в даному кримінальному провадженні, даний ризик продовжує існувати.

На переконання суду, домашній арешт є достатньо суворим запобіжним заходом, який повною мірою може запобігти наявним ризикам можливого перешкоджання кримінальному провадженню без надмірного обмеження прав обвинуваченого.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби із покладенням обов`язків слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110, 176-178, 181, 193, 194, 196, 205, 372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год до 07.00 год., на строк 2 (два) місяці, тобто до 29 листопада 2025 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк 2 (два) місяці, тобто до 29 листопада 2025 року такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою та у визначений час;

- не відлучатися за межі Івано - Франківської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 Кримінально процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1