Постанова від 25.09.2025 по справі 922/1734/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Харків Справа №922/1734/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від апелянта - Купенко М.С.,

інші учасники провадження - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№1496Х від 30.06.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24 (м. Харків, суддя Кононова О.В., повна ухвала складена 23.06.2025)

за скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№7857 від 28.03.2025) на бездіяльність ліквідатора ТОВ «Маковій» арбітражного керуючого Бондаренко В.А. у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотрейд Пром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковій»

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 серед іншого відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковій», код ЄДРПОУ 33816897, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотрейд Пром» в загальній сумі 39524180,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво №147 від 06.02.2013).

Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маковій», код ЄДРПОУ 33816897, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (публікація №73677 від 23.07.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 в попередньому засіданні суд визнав наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернотрейд Пром» в загальній сумі 39524180,00 грн. (39 430 000,00 грн. - основний борг, 30 280,00 - судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі; 63900,00 грн. - витрати, пов`язані із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

2. Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в загальній сумі:

- 1915951,14 грн. (1 095 456,86 грн. - заборгованість за договором фінансового лізингу від 01.03.2021. 771 213,22 грн. - основна заборгованість, 273 780,69 грн. - прострочена винагорода за користування предметом лізингу та 50 462,95 грн. - пеня, нарахована за договором фінансового лізингу від 01.03.2021),

- 815 650,28 грн. - основний борг за кредитним договором № 33816897-КД-2 від 23.02.2021, з яких 683 333,67 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника; 4 844,00 - судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника;

Зобов`язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 683 333,67 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договору застави № 33816897-ДЗ-2/1 від 23.02.2021 реєстровий №194.

Предмет застави: трактор колісний марки КИЙ-14820, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , причіп з саморозвантаженням марки 2ПТС-4,5, рік випуску 2020, реєстраційний № НОМЕР_4 , заводський № НОМЕР_5 .

3.Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» в загальній сумі 5 079 017,91 грн. (5 074 172,91 грн - основний борг за договорами кредиту з урахуванням відсотків, як такі, що забезпечені заставою майна боржника; 4 844,00 - судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника).

Зобов`язав розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» у розмірі 5 074 172,91 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно договорів застави:

- №10/2020-3 від 30.03.2020. Предмет застави: автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 CVT INTENSE, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна) /заводський номер № НОМЕР_6 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76.

- №35/2020-3 від 02.07.2020. Предмет застави: 1). Комбайн зернозбиральний New Holland CR 7.90, 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер № НОМЕР_7 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76. 2). Жниварка New Holland 8P25VB (ширина захвату 7,6м) без транспортного візка, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер № НОМЕР_8 , переважне місце зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маковій», код ЄДРПОУ 33816897 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором Товариство з обмеженою відповідальністю «Маковій», код ЄДРПОУ 33816897 - арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво №147 від 06.02.2013).

28.03.2025 до Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» надійшла скарга (вх.№7857), в якій банк просив суд зобов`язати арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича виконати постанову Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі № 922/1734/24 в частині здійснення продажу майна ТОВ «Маковій» (код ЄДРПОУ 33816897), зокрема:

- автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 CVT INTENSE, 2019 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 (днз НОМЕР_9 ),

- комбайна зернозбирального New Holland CR 7.90, 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_7 (днз НОМЕР_10 ),

- жниварки New Holland 8P25VB без транспортного візка, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_8 для задоволення вимог АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

В обґрунтування скарги банк зазначає, що вказане майно було придбано на кошти Банку (за рахунок виданого кредиту). При цьому, договори застави укладені 30.03.2020 та 02.07.2020 , за рік до накладення санкцій (03.04.2021). Отже, на думку заявника, приватне обтяження Банку на підставі договорів застави виникло раніше, ніж запровадження санкцій, а вказане майно має бути реалізовано в ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог заставного кредитора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 відмовлено в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№7857 від 28.03.2025) на бездіяльність ліквідатора ТОВ «Маковій» арбітражного керуючого Бондаренко В.А.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що під час дії санкцій у вигляді блокування активів, реалізація майна підсанкційного підприємства - боржника є неможливою незалежно від моменту його придбання, оскільки таке майно є активом боржника. З огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку, що наразі в діях ліквідатора відсутні ознаки бездіяльності, перевищення повноважень чи порушень вимог закону, оскільки він здійснює свої повноваження у встановлений законом спосіб, тому підстави для задоволення скарги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» відсутні, у зв`язку з чим суд відмовив у її задоволенні.

Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити Акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 про відмову Акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» в задоволенні скарги (вх.№7857 від 28.03.2025) на бездіяльність ліквідатора ТОВ «Маковій» арбітражного керуючого Бондаренко Василя Анатолійовича; ухвалити нове рішення, яким зобов`язати арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича виконати постанову Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі №922/1734/24 в частині здійснення продажу майна ТОВ «Маковій» (код ЄДРПОУ 33816897), зокрема:

- автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.0 CVT INTENSE, 2019 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 (днз НОМЕР_9 ),

- комбайна зернозбирального New Holland CR 7.90, 2018 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_7 (днз НОМЕР_10 ),

- жниварки New Holland 8P25VB без транспортного візка, 2019 року випуску, номер шасі (кузова/рами/двигуна)/заводський номер НОМЕР_8

для задоволення вимог АТ»«Креді Агріколь Банк».

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» вказує про наступне:

- постанова про визнання боржника банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та інших обмежень щодо майна такого боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні) та вчинення відповідних реєстраційних дій, що передбачено ч. 6 ст. 59 КУзПБ;

- зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями, а обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення. Відповідно, лише Банк (а не держава в особі будь-якого органу публічної влади) має право на заставне майна, а саме задоволення кредиторських вимог за рахунок продажу заставного майна в процедурі ліквідації боржника (в іншому випадку це буде порушенням прав банку із іноземним капіталом на мирне володіння майном - ст. 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини);

- суд першої інстанції помилково застосував санкції щодо блокування активів до процедури реалізації заставного майна в ліквідаційній процедур оскільки реалізацію майна здійснює ліквідатор, а не підсанкційна особа;

- застосування санкційних обмежень до реалізації заставного майна є непропорційним втручанням у права кредитора;

- постанова про визнання банкрутом не була оскаржена ліквідатором в частині його обов`язку здійснити продаж майна банкрута для задоволення вимог кредиторів. Суд своїм рішенням зобов`язує ліквідатора вчинити дії, а потім визнає правомірною бездіяльність такого ліквідатора, що призводить до порушення принципу правової визначеності.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 для розгляду справи №922/1734/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№1496Х від 30.06.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№8484 від 10.07.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 04.07.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№1496Х від 30.06.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1734/24.

21.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1734/24 (вх.№8959).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вх.№1496Х від 30.06.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24 на « 25» вересня 2025 р. об 11:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - адвоката Купенко М.С. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/1734/24, яке відбудеться 25.09.2025 об 11:45 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №922/1734/24, яке відбудеться 25.09.2025 об 11:45 год постановлено провести за участю представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» - адвоката Купенко М.С. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 25.09.2025 з`явився представник апелянта. Інші учасники провадження у справі про банкрутство до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом доставки ухвали від 03.09.2025 до їх електронних кабінетів в системі «Електронний Суд».

Ураховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу кредитора на бездіяльність ліквідатора.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх учасників провадження та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.

Згідно із частиною першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, який визначає особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

Предметом розгляду даної справи є скарга заставного кредитора на бездіяльність ліквідатора, що на думку заявника, полягає у невчиненні дій із продажу майна банкрута для задоволення вимог кредиторів.

У зв`язку із цим суд насамперед звертається до загальних правил та порядку заперечення, оскарження дій/бездіяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство з підстав незаконності цих дій/бездіяльності.

Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував, визначивши в розділі І книги другої КУзПБ обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків.

Зокрема, невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків законодавець відносить до дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 3 частини другої статті 19 КУзПБ).

Крім того невиконання або неналежне виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, зловживання правами арбітражного керуючого, подання до суду неправдивих відомостей тощо є підставою для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, що здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою (пункти 1- 3 частини четвертої статті 28 цього Кодексу).

За змістом статті 1 КУзПБ ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Що ж до виконання повноважень та обов`язків арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі - ліквідатора (керуючого реалізацією майна боржника - у процедурі погашення боргів для справ про неплатоспроможність фізичної особи), то законодавець в положеннях КУзПБ окремо врегулював порядок та умови захисту від помилки або незаконних дій арбітражного керуючого на цій стадії провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Згідно із частиною третьою статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Наведеній нормі кореспондують положення частини шостої статті 61 цього Кодексу, згідно з якими дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Відповідно ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;

- скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема:

- приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

- аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- формує ліквідаційну масу;

- заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом тощо.

Положення частини 63 КУзПБ регламентують особливості продажу майна банкрута. Так, після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маковій» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, зобов`язано ліквідатора відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства прийняти у своє відання майно боржника, забезпечити його збереження; виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; провести інвентаризацію та визначити початкову вартість майна банкрута; сформувати ліквідаційну масу; здійснити продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому матеріали справи містять витяг з Державного реєстру санкцій станом на 18.11.2024. Згідно витягу на ТОВ «МАКОВІЙ» (код ЄДРПОУ 33816897) накладені санкції РНБО України, які введено в дію Указом Президента України №219/2024 від 04.04.2024. Суб`єкт подання: Служба безпеки України. Накладені санкції передбачають блокування активів. Санкції введені на строк до 04.04.2027.

За рішенням РНБО, введеним у дію Указом №219/2024 від 04.04.2024, до низки фізичних та юридичних осіб (згідно з додатками 1 та 2) застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

До боржника - ТОВ «МАКОВІЙ» відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про санкції» застосований наступний вид обмежувального заходу:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час дії санкцій у вигляді блокування активів, реалізація майна підсанкційного підприємства - боржника є неможливою незалежно від моменту його придбання, оскільки таке майно є активом боржника.

Водночас апелянт не погоджується із вказаним висновком суду та посилається на пріоритет прав забезпеченого кредитора, скасування постановою суду про визнання боржника банкрутом всіх обмежень щодо розпорядження майном боржника відповідно до положень ч.ч.1, 6 ст. 59 КУзПБ.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Частиною третьою статті 5 Закону України «Про санкції» визначено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1,2-21,23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Частинами 7,8 вказаної статті передбачено, що рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування. Забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами у межах наданих їм повноважень.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про санкції» (прикінцеві положення) Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 59 КУзПБ, на які посилається апелянт, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Постанова про визнання боржника банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та інших обмежень щодо майна такого боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні) та вчинення відповідних реєстраційних дій.

Апеляційний господарський суд зазначає, що скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника у зв`язку з визнанням його банкрутом у розумінні ст.59 КУзПБ не може скасовувати застосовані до ТОВ «Маковій» санкції РНБО України, які введено в дію Указом Президента України відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції».

З аналогічних підстав колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів скаржника стосовно переважного права заставного кредитора на звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Твердження скаржника про пріоритетність норм Кодексу України з процедур банкрутства щодо реалізації заставного майна над санкційним законодавством є довільним тлумаченням вказаних норм права та не узгоджується із вищезазначеними висновками суду.

Щодо доводів апелянта про порушення права АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на мирне володіння майном та принципу пропорційності, колегія суддів вказує про наступне.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Суд враховує, що санкційна політика України стосовно осіб, чиї дії створюють загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності держави є необхідною для ефективного реагування держави на загрози її безпеці, що підтверджує, зокрема, преамбула Закону України «Про санкції». Зазначена мета відповідає пункту 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Колегія суддів зазначає, що застосування відповідних обмежувальних заходів щодо боржника перебуває поза межами судового контролю господарського суду. Матеріали справи не містять доказів скасування накладених на боржника санкцій у законодавчо встановленому порядку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує, що апелянтом не доведено порушення права на мирне володіння майном в контексті розгляду скарги на бездіяльність ліквідатора щодо вжиття заходів із продажу майна банкрута.

Те, що заставне майно придбане за кошти банку не змінює його статус як активу боржника.

Також суд зазначає про безпідставність твердження апелянта стосовно того, що реалізацію майна здійснює ліквідатор, а не підсанкційна особа, оскільки ліквідатор у даних правовідносинах по суті представляє інтереси юридичної особи, яка ліквідовується, виконує функції з управління та розпорядження саме майном банкрута, а не своїм власним майном.

При цьому, наявність у кредитора статусу банку з іноземним капіталом не свідчить про можливість реалізації майна підсанкційної особи - боржника.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані обмеження щодо блокування активів боржника відповідно до Закону України «Про санкції» не є підставою для висновку про протиправне невиконання ліквідатором постанови суду про визнання боржника банкрутом стосовно продажу майна боржника та порушення принципу правової визначеності, оскільки відповідні дії зумовлені законодавчо встановленими обмеженнями.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ліквідатора ознаки бездіяльності, перевищення повноважень чи порушень вимог закону, оскільки він здійснює свої повноваження у встановлений законом спосіб, з огляду на що підстави для задоволення скарги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» відсутні.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної ухвал, не знайшли свого підтвердження. А тому колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 у справі №922/1734/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 29.09.2025.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян