Рішення від 19.09.2025 по справі 933/349/25

Справа № 933/349/25

Провадження № 2/933/89/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

представника позивача - Трофімчука В.В. (у режимі ВКЗ)

секретаря судового засідання - Камака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівки цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2025 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом, в інтересах ОСОБА_2 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області (Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

06.06.2025 року ухвалою судді було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 04 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 04.07.2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_3 був складений заповіт (запис у Реєстрі за № 1526), відповідно до якого, на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку площею 5,5277 га, кадастровий номер 1420386600:01:002:0255, розташовану на землях Олександрівської селищної ради Донецької області вона заповіла у ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 91 рік, у селі Червоне Лозівського району Харківської області померла ОСОБА_3 .У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,5277 га, кадастровий номер 1420386600:01:002:0255, розташованої на землях Олександрівської селищної ради Донецької області, яка була надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 098454, виданого 17 листопада 2009 року Микільською сільською радою Донецької області.

Так, починаючи з 26.05.2023 у позивача виникло право на спадкування земельної ділянки площею 5,5277 га, кадастровий номер 1420386600:01:002:0255. Реалізуючи своє право на спадщину, позивач 30.05.2025 звернулася до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Левочки М.М. у порядку статті 1269 ЦК України із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.05.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через неподачу заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_3 та ненадання документу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивачу до березня 2024 року взагалі не було відомо про смерть ОСОБА_3 , у зв`язку з чим вона не могла знати про відкриття спадщини і початок перебігу строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач не є родичем ОСОБА_3 , не мала обов`язку піклуватися за неї або перейматися станом її здоров`я або умовами мешкання. У зв`язку з цим, у них не було потреби у період з травня 2023 року по березень 2024 року спілкуватися. Фактично про смерть ОСОБА_3 позивач дізналася тільки у березні 2024 року від спільних знайомих. На той час, позивач разом з родиною, до складу якої входить троє неповнолітніх дітей, двоє з яких малолітні, через загрозу їх життя та здоров`я, вимушена була залишити місце постійного мешкання та виїхати спочатку до Закарпатської області, а у подальшому за межі України. Лише у травні 2025 року позивач отримала можливість тимчасово повернутися до України, 16.05.2025 вона видала довіреність на представлення її інтересів по оформленню спадкових справ на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , та 30.05.2025 звернулася через представника до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом. Отже, позивач, яка була необізнана про смерть ОСОБА_3 , через військовий стан та необхідність забезпечення безпечних умов мешкання родини з дітьми, діє добросовісно та з моменту отримання інформації про смерть спадкодавця та отримання можливості укладання відповідного до вимог закону договору доручення у розумні строки звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

На момент початку військової агресії ОСОБА_3 мешкала у місті Содедарі Бахмутського району Донецької області. Через загрозу життю та здоров`ю та окупацію міста вимушена була виїхати на території Лозівського району Харківської області, де й померла. Фактичне знаходження земельної ділянки - Олександрівська селищна територіальна громада, Краматорського району Донецької області. Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 розділу І Переліку Олександрівська селищна територіальна громада, Краматорського району, Донецької області є територією, на яких ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022. Отже, місцем відкриття спадщини, місцем проживання позивача, місцем знаходження земельної ділянки є територія Донецької області, тобто територія ведення бойових дій. Позивач через розпочату 24.02.2022 повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України залишила місце постійного мешкання, що обґрунтовано позбавило її можливості вчасно звернутися до нотаріуса та оформити спадкові права. Позивач є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_3 , ніхто із інших спадкоємців до нотаріуса не звертався, спадкова справа не заводилась, що підтверджується відомостями, наданими нотаріусом.

Вказані обставин, нам думку позивача, дають всі підстави вважати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та такими що дають підстави визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Червоне Лозівського району Харківської області.

Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про день та час слухання справи, у судове засідання не з`явилася, за повідомленням представника позивача перебуває за кордоном, що також підтверджується довідкою Державної прикордонної служби України (а.с.64,99).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити. Надав пояснення, відповідно викладеним у позовній заяві. Додав, що позивачка виїхала за кордон, де мешкає і на теперішній час. Вважає, що дана обставина, є поважною причиною нею пропуску строку прийняття спадщини.

Представник відповідача - Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, у судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог та проханням розглянути справу без участі представника відповідача (а.с.85-86).

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази встановив наступне.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 91 роки, в у селіЧервоне Лозівськогорайону Харківськоїобласті померла ОСОБА_3 (а.с.11).

28грудня 2021року ОСОБА_3 був складенийзаповіт (запису Реєстріза №1526),відповідно доякого,на випадоксвоєї смертіналежну їйземельну ділянку,площею 5,5277га,кадастровий номер1420386600:01:002:0255,розташовану наземлях Олександрівськоїселищної радиДонецької областівона заповіла ОСОБА_2 (а.с.9,10).

30.05.2025 року, приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Левочкою М.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не надання доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.12,13).

Як вбачається з державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 098454 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2021 року, за життя ОСОБА_3 була власником земельної ділянки, площею 5,5277 га, кадастровий номер 1420386600:01:002:0255, розташованої на землях Олександрівської селищної ради Донецької області (а.с.15,16)

Позивач, згідно довідки від 11.08.2022 року № 2106-5001995216 зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_1 (а.с.21).

Діти позивачки ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_5 ,2019 р.н., та ОСОБА_6 , 2023 р.н., згідно довідок від 11.08.2022 року № 2106-5001995223, від 11.08.2022 року № 2106-5001995229 та від 07.11.2023 року № 2106-7001923163 зареєстровані, як внутрішньо переміщені особи у АДРЕСА_1 , відповідно (а.с.20,22,23, 25,24,26).

Згідно інформація Державного земельного кадастру від 08.12.2021 року, право приватної власності на земельну ділянку, розміром 5,5277га,кадастровий номер1420386600:01:002:0255 належить ОСОБА_3 (а.с.17-19).

Згідно відповіді на запит суду приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Левочки М.М. від 16.09.2025 року та наданої ним інформаційної довідки, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 станом на 17.09.2025 року, не відкривалась (а.с.104-105).

07.07.2024 року на виконання ухвали суду Державною прикордонною службою України надано відомості про те, що ОСОБА_2 , починаючи з 08.05.2024 року періодично виїжджала з України за кордон. Наразі також перебуває за кордоном з 17.05.2025 року (а.с.64,72).

Згідно відповіді на запит суду Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області від 14.07.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Перебувала на обліку в Єдиній базі даних ВПО з 28.10.2022 по 26.05.2023 (а.с.66,67).

Суд, на підставі ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини, які склалися між сторонами стосуються визначення додаткового строку для прийняття спадщини, який позивачем був пропущений.

До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК).

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яка відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, у разі пропущення спадкоємцем строку для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48230св18), від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19 (провадження № 61-14663св20), від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18 (провадження № 61-13558св19).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 (далі - Постанова). В подальшому, 06.03.2022 року до вказаної постанови внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 3, згідно яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

24.06.2022 року додатково внесені зміни, зокрема пункт 3 Постанови викладено в редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Постановою КМУ № 469 від 09.05.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану, пункт 3 Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було виключено. Дані зміни набули чинності 23.05.2023 року.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У судовомузасіданні встановлено,що позивачпропустила строк звернення до нотаріуса із заявою у порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини, у зв`язку з введенням на всій території України режиму воєнного стану у зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України. Позивач безпосередньо після початку російської агресії виїхала з постійного місця проживання спочатку у м. Ужгород разом із своїми неповнолітніми дітьми, як внутрішньо переміщена особа, а потім і за кордон.

З огляду на викладене суд вважає, що причини пропуску для прийняття спадщини, є поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не встановлено, відповідач заперечень проти задоволення позову не має, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 77, 81, 128, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Микільське Олександрівського району Донецької області, PHOKПП НОМЕР_2 , додатковий строк в 3 (три) місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Червоне Лозівського району Харківської області.

Рішення ухвалено у приміщенні суду та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 вересня 2025 року.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, юридична адреса: вул. Центральна 15А, селище Олександрівка, Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ - 04341519.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.