Ухвала від 29.09.2025 по справі 523/3183/19

Номер провадження: 22-ц/813/6477/25

Справа № 523/3183/19

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.09.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судової колегій судової палати з розгляду цивільних справ: Кострицького В.В., Коновалової В.А., Лозко Ю.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року

за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ТОВ «Парус Плюс Нерухомості», ОСОБА_3 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та зобов`язання привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення нежитлового приміщення,-

встановив:

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ТОВ «Парус Плюс Нерухомості», ОСОБА_3 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та зобов`язання привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення нежитлового приміщення задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі свого представника Крайнюкова Максима Миколайовича задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Провадження у справі в частині визнання недійсним правочину щодо передачі ТОВ «Парус Плюс Нерухомості» об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , скасування акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.07.2018 року та скасування протоколу від 04.07.2018 року серія та номер: 1; скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 11.07.2018 року № 42011682 закрито. Позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та зобов`язання привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення нежитлового приміщення задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок привести до попереднього стану земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу (знесення) нежитлового приміщення (тимчасової споруди) загальною площею 42,0 кв.м. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 1762 грн.

Не погодившись із рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 30 червня 2025 року звернулась з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Одеського апеляційного суду. Разом з апеляційною скаргою подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного рішення.

В мотивування клопотання про поновлення, зазначали, що за місцем проживання ОСОБА_2 здійснювались постійні заходи відключення електропостачання, крім цього за час війни в місті Одеса було 1986 тривог, тому вважали такі факти перешкоджали вчасному зверненню ОСОБА_2 з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеськогоапеляційного суду18.07.2025 року визнанонеповажнимипричинипропуску строкунаапеляційнеоскарження,вказаніу клопотанні ОСОБА_1 ,яка дієв інтересах ОСОБА_2 наапеляційне оскарженнярішення Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року.Апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,яка дієв інтересах ОСОБА_2 нарішення Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року запозовом Одеськоїміської радидо ОСОБА_2 ,ТОВ «ПарусПлюс Нерухомості», ОСОБА_3 ,третя особа:Юридичний департаментОдеської міськоїради,про скасуваннярішень продержавну реєстраціюправа власностіна нерухомемайно,визнання недійснимиправочинів тазобов`язання привестидо попередньогостану земельнуділянку шляхомзнесення нежитловогоприміщення-залишенобезруху,надавшискаржникустрок дляусуненнянедоліківпротягом десятиднівздня врученняухвали. Роз`яснено скаржнику, якщо у разі вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу адвокату Кравець І.Г. встановлено, що ухвалу Одеського апеляційного суду від 27.06.2025 року останній отримав в електронному кабінеті авторизованого користувача підсистеми «Електронний суд» 24.07.2025 року о 07:56:19 год..

Перевіривши апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку апеляційного провадження, рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому, в своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Європейський Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

НормиЦПК Українине містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оскаржуване рішення судом було проголошено 03 жовтня 2023 року, повний текст рішення складено 04.10.2023 року. Апеляційна скарга подана 20.06.2025 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленогост. 354 ЦПК України.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 була позбавлена можливості звернутися в передбачені законом строки з апеляційною скаргою, через тривоги та відключення електропостачання, судова колегія вважає суперечливими твердження скаржника, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 є відповідачем у справі.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 в суді першої інстанції не отримувала судові повістки, які повертались до суду першої інстанції з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання, доказів отримання копії оскаржуваного рішення ОСОБА_2 апеляційним судом не встановлено.

Під час апеляційного оскарження співвідповідачем ОСОБА_3 в особі свого представника Крайнюкова Максима Миколайовича рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року, ОСОБА_2 17.10.2024 року отримувала особисто судову повістку-повідомлення у даній справі (т.3 а.с.101) до апеляційного розгляду призначеного на 05.11.2024 року о 16:00 год., яке відкладалось ще декілька разів, та наступний раз ОСОБА_2 вдруге особисто отримала судову повістку-повідомлення 17.01.2025 року в судове засідання призначене на 11.02.2025 року на 16:30 год. (т.3 а.с. 130).

Надалі лише 25.06.2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Кравець Інна Григорівна звернулась з заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Тобто, судова колегія, на підставі вищедосліджених матеріалів встановила, що ОСОБА_2 з 17.10.2024 року відомо про апеляційний перегляд справи, де вона є відповідачем та вирішується спір, щодо її майна та жодних дій направлений на отримання судового рішення та його оскарження протягом шести місяців не вживала.

Ухвалою Одеськогоапеляційного суду18.07.2025 року визнанонеповажнимипричинипропуску строкунаапеляційнеоскарження,вказаніу клопотанніКравець ІнниГригорівни,яка дієв інтересах ОСОБА_2 наапеляційне оскарженнярішення Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року.Апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,яка дієв інтересах ОСОБА_2 нарішення Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року запозовом Одеськоїміської радидо ОСОБА_2 ,ТОВ «ПарусПлюс Нерухомості», ОСОБА_3 ,третя особа:Юридичний департаментОдеської міськоїради,про скасуваннярішень продержавну реєстраціюправа власностіна нерухомемайно,визнання недійснимиправочинів тазобов`язання привестидо попередньогостану земельнуділянку шляхомзнесення нежитловогоприміщення-залишенобезруху,надавшискаржникустрок дляусуненнянедоліківпротягом десятиднівздня врученняухвали. Роз`яснено скаржнику, якщо у разі вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу адвокату Кравець І.Г. встановлено, що ухвалу Одеського апеляційного суду від 27.06.2025 року останній отримав в електронному кабінеті авторизованого користувача підсистеми «Електронний суд» 24.07.2025 року о 07:56:19 год..

Строк на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 27.06.2025 року з урахуванням дати та часу отримання сплив .

Від ОСОБА_1 та її довірителя Байдакової В.В. жодних клопотань, заяв про усунення недоліків у встановлені строки не надійшло.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Не обізнаність відповідача ОСОБА_2 , та її адвоката Кравець І.Г., про ухвалення рішення Суворовськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року не спростовано жодними належними доказами, а містить лише припущення.

Однак враховуючи вказані факти, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала лише 30 червня 2025 року.

При цьому з встановлено, що під час апеляційного оскарження співвідповідачем ОСОБА_3 в особі свого представника Крайнюкова Максима Миколайовича рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року, ОСОБА_2 17.10.2024 року отримувала особисто судову повістку-повідомлення у даній справі (т.3 а.с.101) до апеляційного розгляду призначеного на 05.11.2024 року о 16:00 год., яке відкладалось ще декілька разів, та наступний раз ОСОБА_2 вдруге особисто отримала судову повістку-повідомлення 17.01.2025 року в судове засідання призначене на 11.02.2025 року на 16:30 год. (т.3 а.с. 130). Та лише 25.06.2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Кравець Інна Григорівна звернулась з заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Тобто, судова колегія, на підставі вищедосліджених матеріалів встановила, що ОСОБА_2 з 17.10.2024 року відомо про апеляційний перегляд справи, де вона є відповідачем та вирішується спір, щодо її майна та жодних дій направлений на отримання судового рішення та його оскарження протягом шести місяців не вживала.

З огляду на те, що адвокат Кравець І.Г. отримала як авторизований користувач підсистеми "Електронний суд" ухвалу Одеського апеляційного суду від 18.07.2025 року в особистому кабінеті лише 24.06.2025 року, то строк на виконання вказаних недоліків сплив 19.06.2025 року.

Враховуючи вищевикладені факти, які обґрунтовані належними доказами, судова колегія приходить висновку, що причини зазначені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку є не поважними, так як ОСОБА_2 пропущено строк на звернення з апеляційною скаргою.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 1ст. 44 ЦПК України).

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які повязані іззволіканням урозгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта може призвести до порушення прав іншої сторони процесу. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційног за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Керуючись ст.358 ЦПК України, -

У ХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 22 червня 2023 року за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ТОВ «Парус Плюс Нерухомості», ОСОБА_3 , третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та зобов`язання привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення нежитлового приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко