Постанова

від 26.12.2007 по справі 37/269-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/269-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 грудня 2007 р.                                                                                    № 37/269-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.10.2007

у справігосподарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецгазсервіс"

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

простягнення 265188,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явилися

від відповідача:Мрихна Д.В.-дов.№18 від 12.02.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2007 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з СТОВ "Мрія" на користь ТОВ "Спецгазсервіс"–200000,00грн. основного боргу, 20200,00 грн. інфляційних, 28428,00 грн. пені, 6,544,00 грн. 3% річних від простроченої суми боргу.

В решті частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2007 рішення господарського суду Харківської області  від 30.08.2007  змінено, в частині стягнення з СТОВ "Мрія" 28428,00 грн. пені відмовлено.

В задоволенні клопотання СТОВ "Мрія" про розстрочку відмовлено.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що підстави для стягнення з відповідача пені за невиконання ним прийнятих на себе зобов'язань згідно договору позички відсутні, оскільки, ні нормами чинного законодавства, ні умовами укладеного між сторонами договору позички не передбачено нарахування пені за невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

Не погоджуючись з постановою СТОВ "Мрія"  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати в частині залишення без змін рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2007, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального  та процесуального права,  зокрема, ст. 836 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 32, 33, 43, 83 Господарського процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що 12.01.2006 ТОВ "Спецгазсервіс" та СТОВ "Мрія" уклали договір №12/01 про надання позички, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу позичку у розмірі 200000,00 грн. терміном до - 31.03.2006, а відповідач - повернути її протягом двох календарних днів після спливу строку користування позичкою. Остаточною датою повернення позички є - 31.03.2006.

На виконання умов даного договору, 13.01.2006 позивач перерахував на поточний рахунок СТОВ "Мрія" 200000,00 грн. платіжним дорученням №12 від 13.01.2006.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав. Після спливу строку користування - позичку не повернув.

30.03.2007 позивач звернувся до відповідача з претензією № 29 щодо повернення позички, але відповідач на претензію відповіді не надав.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо повернення позички, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

За таких обставин суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми трьох процентів річних у розмірі 6544,00 грн. та суми інфляційних, з урахуванням встановлених на час прострочення відповідачем зобов'язання індексів інфляції, у розмірі 20200,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарський суд відмовив, оскільки позивач проти вказаного клопотання відповідача заперечував та вказував на те, що розстрочка виконання рішення у даній справі буде сприяти погіршенню фінансового стану позивача.

Господарський суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що правових підстав для стягнення з відповідача пені за невиконання ним прийнятих на себе зобов'язань за  договором позички не має, оскільки як нормами чинного Цивільного кодексу України, так і умовами укладеного між сторонами договору така відповідальність відповідача не передбачена.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Харківським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 10.10.2007 Харківського апеляційного господарського суду зі справи № 37/269-07  залишити без змін.

Головуючий                                                           В.С. Божок

Судді                                                                         Т.Ф.Костенко

                                                                                               Г.П.Коробенко