Постанова від 16.01.2008 по справі 24/514

24/514

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 січня 2008 р.                                                                                    № 24/514  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада"

на рішення           господарського суду міста Києва від 10.10.2006 року

у справі                                                  № 24/514

господарського суду                              міста Києва

за позовом          Відкритого акціонерного товариства "Алгоритмцентр"

до          1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада"

          2) Головного управління майном Київської міської державної адміністрації

про          визнання недійсними правочинів та свідоцтва про право власності

за участю представників:

позивача –          Білошицького О.Д.

відповідачів -                                         1) Леськова П.І., Павлова І.Г.

                                                            2) не з"явились

В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство "Алгоритмцентр" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" та Головного управління майном Київської міської державної адміністрації про          визнання недійсними актів приймання-передачі основних засобів №№1,І,2,3 від 28.10.1999 року, за якими з балансу позивача на баланс відповідача передані: блок №7 в частині 1-го, 2-го, 8-го, 9-го поверхів дев"ятиповерхової адміністративної будівлі (літера "А"), майнового комплексу, розташованого по вулиці Василя Стуса,35-37 у м.Києві; офісні приміщення №№204,212, загальною площею 70 кв.м.  (по 35 кв.м. кожний), розташовані на 2-му поверсі дев"ятиповерхової адміністративної будівлі (літера "А") за вказаною адресою, кожен з яких складається з двох кімнат, площею 17,5 кв.м. та 8,5 кв.м. відповідно, має коридор, площею 4 кв.м., а також окремий туалет та ванну кімнату; блок №8 –будівля допоміжних приміщень (літера "Б") –майнового комплексу за вищезазначеною адресою; блок №4 –одноповерхова будівля (бойлерна) вказаного комплексу. Крім того, позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво серії МК №010003057 від 09.08.2000 року про право власності на майновий комплекс, розташований по вулиці Василя Стуса,35-37 у м.Києві, видане Головним управління майном Київської міської державної адміністрації на ім"я відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2006 року (суддя Смілянець В.В.) позов задоволено.

Визнано недійсними акти приймання-передачі основних засобів №№1,І,2,3 від 28.10.1999 року, за якими з балансу позивача на баланс відповідача передані: блок №7 в частині 1-го, 2-го, 8-го, 9-го поверхів дев"ятиповерхової адміністративної будівлі (літера "А"), майнового комплексу, розташованого по вулиці Василя Стуса,35-37 у м.Києві; офісні приміщення №№204,212, загальною площею 70 кв.м.  (по 35 кв.м. кожний), розташовані на 2-му поверсі дев"ятиповерхової адміністративної будівлі (літера "А") за вказаною адресою, кожен з яких складається з двох кімнат, площею 17,5 кв.м. та 8,5 кв.м. відповідно, має коридор, площею 4 кв.м., а також окремий туалет та ванну кімнату; блок №8 –будівля допоміжних приміщень (літера "Б") –майнового комплексу за вищезазначеною адресою; блок №4 –одноповерхова будівля (бойлерна) вказаного комплексу.

Крім того, визнано недійсним свідоцтво серії МК №010003057 від 09.08.2000 року про право власності на майновий комплекс, розташований по вулиці Василя Стуса,35-37 у м.Києві, видане Головним управління майном Київської міської державної адміністрації на ім"я відповідача.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" на користь Відкритого акціонерного товариства "Алгоритмцентр" 425 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу, зокрема, тим, що справу розглянуто судом за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада", не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача №1, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  Крім цього, скаржник стверджував, що при поданні позовної заяви ВАТ "Алгоритмцентр" порушено строк позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними актів за жовтень 1999 року про передачу з балансу позивача на баланс відповідача основних засобів, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані акти не затверджені рішенням загальних зборів, що не відповідає абз.13 підп.8.2.4. п.8.2. Статуту ВАТ "Алгоритмцентр" та ст.41 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, свідоцтво про право власності на спірні об"єкти місцевий господарський суд також визнав недійсним, як видане ТОВ "Тріада" на підставі актів, які не відповідають законодавству.  

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.

Як наведено вище, позивачем оспорюються акти за жовтень 1999 року, а позов з цього питання пред'явлено лише у 2006 році.

Відповідно до ст.71 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

При вирішенні спору суд належної уваги на зазначене не звернув і не дослідив, чи не пропущено ВАТ "Алгоритмцентр" строк позовної давності.

Вищенаведене свідчить, що господарський суд, в порушення ст.43 ГПК України, неповно дослідив обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.1117 ГПК України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази  або  додатково  перевіряти їх.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу №1 можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності його повноважного представника, якого не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду.

Згідно п.2 ч.2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Місцевий господарський суд, витребувавши докази, які необхідні для вирішення спору, незважаючи на їх неподання та на неявку представників відповідачів у судові засідання, прийняв рішення про їх права і обов"язки.

Таким чином, розглянувши справу за відсутності відповідача №1, суд першої інстанції не повідомив його належним чином про час і місце засідання суду та не забезпечив йому рівних з позивачем процесуальних прав, чим допустив порушення п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 42, 43, 22, 75, 77 ГПК України.

Наведене є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, які зобов'язують суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст. 4І), змагальність сторін (ст. 4і).

Отже, неповне з'ясування судами попередніх інстанцій суттєвих обставин справи та порушення норм процесуального права є підставою до скасування судового акту, а справа – передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, встановити дійсні права та обов'язки сторін, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2006 року у справі №24/514 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суддів.

Головуючий суддяТ.П.Козир

Судді

Н.І.Мележик

С.С. Самусенко