Постанова

від 17.01.2008 по справі 4/194-06-4802

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/194-06-4802

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 січня 2008 р.                                                                                    № 4/194-06-4802  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргуВідділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області

на постановувід 24.07.2007 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 4/194-06-4802 господарського суду Одеської області

за скаргоютовариства з обмежено відповідальністю “Агрофірма ШАБО”

на дії

позивачдержавної виконавчої служби м.Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Юг"

за участю представників сторін:

від скаржника  не з'явилися

від відповідача не з'явилися

від позивача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2006 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шабо"  основний борг в сумі 222 110,83 грн., пеню в сумі 21 072,93 грн., штраф 105 000 грн., 3% річних в розмірі 4 848,15 грн., встановлений індекс інфляції 15 183,40 грн. та державне мито і витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 рішення змінено. Суму стягнутого штрафу зменшено до 6000 грн., витрати по сплаті державного мита зменшено до 2692,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зменшено до 84,87 грн. В решті рішення залишено без змін.

18.09.2006 на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 господарським судом Одеської області видано накази про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шабо" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орлок Лтд" основного бору 222 110,83 грн., 21 072,93 грн. пені, 6 000 грн. штрафу, 4 848,15 грн. трьох відсотків річних, 15 183,40 грн. встановленого індексу інфляції, 2 692,13 грн. держмита та 84,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.06 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 залишено без змін.

В січні 2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шабо" звернулось до господарського суду з заявою про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 до 01.04.2007 та про розстрочку виконання вказаної постанови з 01.04.2007 по 01.04.2008, а саме: з 01.04.2007 по 01.11.2007 щомісячно рівними платежами по 10 000 грн., з 01.11.2007 по 01.04.2008 щомісячно рівними платежами по 38 398,46 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2007 заяву задоволено частково.

Надано товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Шабо" розстрочку для виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 на суму 271 992,31 грн. строком на сім місяців згідно з наступним графіком погашення заборгованості: до 23.02.2007 –10 000 грн.,           до 23.03.2007 –43 665,38 грн., до 23.04.2007 –43 665,38 грн., до 23.05.2007 –43 665,38 грн., до 23.06.2007 – 43 665,38 грн., до 23.07.2007 – 43 665,38 грн.,           до 23.08.2007 – 43 665,38 грн.

В решті частини заяви відмовлено.

При наданні  розстрочки  виконання  рішення  щодо заборгованості, господарський суд виходив зі скрутного фінансового  стану відповідача, який виник у наслідок несприятливих погодних умов, що призвели до загибелі багаторічних виноградних насаджень, у зв'язку з чим заявник поніс збитки.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2007 ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007 залишено без змін.

В листопаді 2006 року товариство з обмежено відповідальністю “Агрофірма ШАБО” звернулось до господарського суду зі скаргою, в якій просило: визнати недійсною постанову № 882/1-06 від 12.10.06 ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною постанову № 882/1-06 від 23.10.06 ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкладення провадження виконавчих дій; зобов'язати ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району задовольнити заяву ТОВ „Агрофірма Шабо” № 369 від 27.10.06.

В травні 2007 року товариство з обмежено відповідальністю “Агрофірма ШАБО” заявою відмовилося від наступних вимог: визнати недійсною постанову №882/1-06 від 12.10.06 р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною постанову №882/1-06 від 23.10.06 р. ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району про відкладення провадження виконавчих дій; зобов'язати ДВС м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району задовольнити заяву ТОВ “Агрофірма Шабо” № 369 від 27.10.06р.

24.05.2007 скаржник доповнив скаргу і просив скасувати постанови: № 178/1-06 від 07.11.2006 про арешт коштів боржника; АН № 323960 від 13.11.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; АН № 323677 від 21.12.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; № 882/1-06 від 31.10.2006 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27199,23 грн.

В обґрунтування скарги зазначало, що в порушення ч.5 ст. 24, ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999, ВДВС не надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ТОВ „Агрофірма Шабо” (боржнику), чим грубо порушено його права та інтереси. В порушення ст. 30 Закону ВДВС почала примусове виконання рішення суду, не пересвідчившись чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження та чи достатньо йому часу для здійснення всіх необхідних дій щодо добровільного виконання рішення. Системність порушень ВДВС виявилася і в тому, що, прийнявши постанову про відкладення виконавчих дій, якою поновлено строк для добровільного виконання рішення суду, її несвоєчасно направлено боржнику. Таким чином, ВДВС було порушено право на 7 денний термін добровільного виконання рішення і ТОВ „Агрофірма Шабо” фактично було надано тільки 3 робочих дні для добровільного виконання.

Оскільки ВДВС не надано ТОВ „Агрофірма Шабо” строк для добровільного виконання рішення суду, то і в порядку ст.ст. 45,46 Закону ДВС не мала права нараховувати виконавчий збір.

Наявність арештів на кошти та майно боржника позбавляє можливості останнього добровільно виконувати ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007, що створює негативні наслідки, у зв'язку з невиконанням вимог суду, та створює передумови для застосування штрафних санкцій і притягнення до відповідальності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2007 (суддя Літвінов С.В.) скаргу № 22 ТОВ “Агрофірма Шабо” від 24.05.2007 задоволено.

Припинено провадження по скарзі від 01.11.2006.

Скасовано: постанову № 178/1-06 від 07.11.2006 про арешт коштів боржника; постанову АН № 323960 від 13.11.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; постанову АН № 323677 від 21.12.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; постанову № 882/1-06 від 31.10.2006 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27199,23 грн.

Задовольняючи скаргу, господарський суд виходив з того, що наявність арештів на кошти та майно боржника перешкоджає можливості ТОВ „Агрофірма Шабо” добровільно виконувати ухвалу господарського суду Одеської області від 23.01.2007, що створює передумови невиконання вимог суду.

Скасовуючи постанову № 882/1-06 від 31.10.2006 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27 199,23 грн., господарський суд виходив з того, що державною виконавчою службою фактично не було стягнуто сум за виконавчим документом, отже і наведена постанова винесена безпідставно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 (судді: Мирошниченко М.А. –головуючий, Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) ухвалу господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області просить скасувати ухвалу господарського суду та постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги № 22 від 24.05.2007 ТОВ "Агрофірма Шабо", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На виконанні у ВДВС знаходиться наказ господарського суду Одеської області № 4/194-06-4802 від 18.09.2006 про стягнення боргу з ТОВ "Агрофірма Шабо" на користь ТОВ "Хімагромаркетинг Юг" у розмірі 271 992,31 грн., який набрав чинності 18.09.2006.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій 12.10.2006 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищевказаного наказу суду, якою боржнику встановлено строк добровільного виконання до 18.10.2006.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам відповідно до п.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" із супровідним листом простою кореспонденцією, про що свідчить запис реєстрації в книзі вихідної кореспонденції № 11-18-45186 від 12.10.2006.

Враховуючи звернення 23.10.2006 року представника ТОВ "Агрофірма Шабо" до ВДВС, державним виконавцем вручено вищезазначену постанову під розписку, про що складено акт державного виконавця від 23.10.2006.

У зв'язку з заявою скаржника про несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження на відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 23.10.2006 винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та поновлено строк на добровільне виконання до 30.10.2006 включно. Зазначену постанову було надіслано сторонам виконавчого провадження до відома, про що свідчить запис реєстрації в книзі вихідної кореспонденції № 11-18-46550 від 24.10.2006, та  отримано представником ТОВ "Агрофірма Шабо" 26.10.2006, що підтверджується відповідним актом державного виконавця та підписом представника товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Враховуючи наведене, з боку державної виконавчої служби вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та створено всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником рішення суду, а тому висновок судових інстанцій щодо ненадання виконавчою службою відповідного терміну для добровільного виконання рішення боржником є необґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст. 46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом,

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, ТОВ "Агрофірма Шабо" та попередні судові інстанції, виходячи з цієї норми зробили висновок про те, що винесенню постанови державного виконавця про стягнення суми виконавчого збору обов'язково має передувати виконання судового рішення.

Проте, з цим висновком господарських судів погодитися неможна, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Згідно з п. 13 ст. 181 наведеного Закону постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

Частиною першою статті 43 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Що ж до ч.1 цієї статті, якою господарські суди керувалися при винесені оскаржуваних судових рішень, то вона не встановлює моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а лише визначає розмір цього збору та базу його нарахування, а також попередження боржника, що у разі невиконання ним добровільно наказу у встановлений ВДВС термін, буде вирішено питання щодо стягнення виконавчого збору.

Отже, постанову державного виконавця № 882/1-06 від 31.10.2006  про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27 199,23 грн., було винесено з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч.3 ст. 46.

Що ж до її фактичного виконання, тобто стягнення з боржника виконавчого збору, то воно мало здійснюватися в подальшому, пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача та в порядку черговості, встановленої ч.1 ст. 43 Закону.

Дії виконавчої служби щодо накладення 21.12.2006 арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідають вимогам с.1 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" та вимогам Інструкції про проведення виконавчих дій, а тому скасування постанови ВДВС АН № 323677 від 21.12.2006 щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, є незаконним.

Посилання господарського суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд на про порушення державною виконавчою службою ст.ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставним, бо постанова ВДВС про арешт майна винесена 21.12.2006, а повідомлення про добровільну сплату боргу перед виконавчою службою направлено листом № 469 від 22.12.2006.

Касаційна інстанція також не може погодитися зі скасуванням судовими інстанціями постанов державної виконавчої служби  № 178/1-06 від 07.11.2006 про арешт коштів боржника та АН № 323960 від 13.11.2006 про арешт майна боржника та оголошення його заборони на його відчуження, враховуючи вимоги ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при винесені наведених постанов не потрібно додаткових заяв стягувача.

Вищий господарський суд України, враховуючи що судовими інстанціями правильно встановлені обставини справи, але дана їм неправильна оцінка, вважає, що постановлені судові рішення підлягають скасування як постановлені на підставі неправильного застосування норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області задовольнити.

Постанову від 24.07.2007 Одеського апеляційного господарського суду та ухвалу від 30.05.2007 господарського суду Одеської області у справі № 4/194-06-4802 скасувати і постановити нове рішення яким в задоволені скарги товариства з обмежено відповідальністю “Агрофірма ШАБО” на дії державної виконавчої служби м.Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району відмовити.

Головуючий:                                                                            Н.Кочерова

Судді:                                                                                         В.Рибак

                                                                                      М.Черкащенко