Ухвала від 24.09.2025 по справі 991/2364/23

Справа № 991/2364/23

Провадження 1-кп/991/135/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку), ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20

представників цивільних відповідачів: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , заявлених в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року та № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_26 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_27 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднана справа № 991/2364/23 за матеріалами кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022.

У судовому засіданні 24.09.2025 винесено на обговорення клопотання захисника ОСОБА_15 та заяви захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_13 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Доводи клопотання адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 .

Адвокат ОСОБА_15 подала клопотання про відвід прокурора ОСОБА_3 , оскільки, на її думку, дії прокурора під час оголошення короткого викладу обвинувальних актів у судовому засіданні від 08.09.2025 викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Захисник зазначила, що попри значний обсяг та складність обвинувальних актів, прокурор, обмежившись 20 хвилинами, оголосив обвинувальні акти поверхово та узагальнено, фактично зупинився виключно на переліку обвинувачених осіб та загальному формулюванні статей Кримінального кодексу України, за якими пред`явлено обвинувачення. За твердженнями захисника, дії, в яких сторона обвинувачення вбачає склад злочину, були наведені поверхнево та узагальнено, без конкретизації ролі кожного обвинуваченого, що позбавило сторону захисту можливості належно сприймати зміст і суть обвинувачення, а також розуміти від чого саме слід захищатися. Крім того, захисник зазначила, що і зміст обвинувальних актів містить багато узагальнених формулювань, нечіткостей та невизначеностей. Сукупність цих обставин, на переконання захисника, має наслідком нерозуміння того, які обставини слід спростовувати чи підтверджувати.

У судовому засіданні захисник підтримала подане клопотання з підстав, викладених в ньому.

Доводи заяви адвоката ОСОБА_17 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 .

Адвокат ОСОБА_17 у своїй заяві просить відвести прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді судової справи №991/2364/23 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, тобто через наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник послався на те, що при ознайомленні з матеріалами судової справи ним виявлено службову записку начальника режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2023 року № 47, згідно з якою у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року слідчі судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_28 та ОСОБА_29 брали участь у розгляді клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД). Однак, як стверджує захисник, прокурор умисно приховав ці обставини: не відкрив матеріали НСРД, а також не повідомив обвинувачених та їхніх захисників про сам факт проведення НСРД. Такі дії прокурора захисник пов`язує з тим, що матеріали НСРД, на його думку, свідчать на користь захисту. А отже прокурор, укриваючи ці докази, не прагне об`єктивного судового розгляду, а є упередженим.

Також захисник акцентує увагу на тому, що в межах даної справи сторона обвинувачення призначала низку експертиз, на вирішення яких ставились питання щодо економічної обґрунтованості формули «Ротердам+». Проте, на етапі слідства сторона обвинувачення приховала цей факт, а також не долучила висновки, які спростовують висунуте обвинувачення, до матеріалів кримінального провадження і не надала ці висновки на ознайомлення стороні захисту. Про існування таких висновків сторона захисту дізналась із засобів масової інформації. Ці обставини також підтверджують умисне укриття доказів невинуватості та упередженість прокурора.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_17 підтримав подану заяву з підстав, викладених в ній.

Доводи заяви адвоката ОСОБА_13 , захисника обвинуваченого ОСОБА_26 .

Адвокат ОСОБА_13 подала заяву про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від участі у розгляді об`єднаної справи №991/2364/23, оскільки також вважає, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

В обґрунтування заяви про відвід прокурора захисник виділяє декілька тверджень.

В першу чергу захисник зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_26 згідно обвинувального акту інкриміновано вчинення злочину, за яким не пред`явлено обвинувачення, а саме за ч. 2 ст. 232-1 КК України (використання інсайдерської інформації). Тобто, на думку захисника, питання полягає у висуненні прокурором додаткового обвинувачення ОСОБА_26 без кваліфікації дій останнього.

Захисник також вказує, що відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України документи/докази, отримані в порядку міжнародно-правової допомоги (далі - МПП), не становлять предмету доказування в жодному з кримінальних проваджень та не стосуються інкримінованого злочину ані ОСОБА_26 , ані іншим фігурантам справи.

Крім того, захисник наголошує на вибірковості підходу щодо пред`явлення цивільного позову обвинуваченим, оскільки його пред`явлено до всіх фігурантів в кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року за виключенням ОСОБА_30 , який за версією слідства як член НКРЕП також причетний до завдання збитків.

У своїй заяві захисник звертає увагу і на ігнорування прокурором імперативної вимоги закону щодо необхідності проведення економічної експертизи для встановлення суми збитків у кримінальному провадженні.

Також, захисник зазначає, що сторона обвинувачення не долучила до матеріалів справи та не ознайомила сторону захисту з висновком експертизи, яка спростовує пред`явлене обвинувачення.

Сукупність цих обставин захисник вважає такими, що свідчать про упереджене ставлення державного обвинувача, а тому його слід відвести від розгляду справи.

У судовому засіданні захисник підтримала вимоги поданої заяви.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяв про відвід, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не містять підстав для відводу прокурора, передбачених ст. 77 КПК України.

Прокурор послався на ст. 347 КПК України, яка не встановлює жодних вимог до тривалості чи деталізації короткого викладу обвинувального акта, залишаючи це на розсуд сторони обвинувачення. На думку прокурора повне зачитування обвинувальних актів призвело б до затягування судового розгляду, що суперечить принципу розумності строків розгляду справи. Крім того, прокурор підкреслив, що сторона захисту заздалегідь отримала повні тексти обвинувальних актів, ознайомилася з ними і мала можливість належним чином підготуватися до захисту.

Щодо матеріалів НСРД та висновків експертів прокурор зазначив, що він зобов`язаний відкривати лише ті матеріали, які є в його розпорядженні, проте на момент його призначення у справі та на момент відкриття матеріалів стороні захисту, згаданих матеріалів НСРД та висновків експертів в його розпорядженні не було. Також прокурор зазначив, що сторона захисту не надала жодних доказів, що згадані висновки експертів перебували в розпорядженні прокурора чи детектива на момент виконання ст. 290 КПК України.

В частині доводів заяви захисника ОСОБА_13 щодо інкримінування обвинуваченому ОСОБА_26 ст. 232-1 КК України прокурор пояснив, що згадка про дії, які, на думку захисника, можуть кваліфікуватися за вказаною статтею, була зроблена не для інкримінування нового злочину, а для розкриття суб`єктивної сторони основного злочину - зловживання владою, а саме - мотиву його вчинення в інтересах третіх осіб. Матеріали щодо інших кримінальних правопорушень, які розслідувались певний час в межах кримінального провадження № 52017000000000209, були виділені і щодо цих правопорушень наразі продовжується досудове розслідування.

Що стосується ОСОБА_30 , прокурор повідомив, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000276 останньому поряд з іншими було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Водночас, в ході досудового розслідування, слідчий суддя під час розгляду клопотання про обмеження встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не задовольнив його повністю, зокрема, відмовив в частині ОСОБА_30 через проходження ним служба в ЗСУ. У зв`язку з цим матеріали відносно нього були виділені в окреме провадження. На даний час у виділеному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчено і до суду скеровано клопотання про звільнення ОСОБА_30 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином, прокурор наполягав на законності своїх дій та відсутності підстав для сумнівів у його неупередженості.

Адвокат ОСОБА_14 , захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , покладався на розсуд суду при вирішенні клопотання адвоката ОСОБА_15 . Разом з тим, щодо підстав відводів, які були викладені адвокатами ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , звернув увагу, що під час оголошення короткого тексту обвинувального акту має прозвучати формулювання обвинувачення щодо кожної особи.

Обвинувачений ОСОБА_7 погодився з позицією захисника.

Адвокат ОСОБА_20 , захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , повідомив про спільну позицію з адвокатом ОСОБА_14 .

Адвокат ОСОБА_19 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримав заяви захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , щодо клопотання адвоката ОСОБА_15 покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання адвоката ОСОБА_15 покладався на розсуд суду, заяви захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_13 підтримав.

Адвокат ОСОБА_16 , захисник обвинуваченого ОСОБА_26 , підтримала заяви про відвід прокурора, зазначила, що короткий виклад обвинувального акту має бути докладним.

Адвокат ОСОБА_12 , захисник обвинуваченого ОСОБА_27 , підтримав заяви про відвід прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника - адвоката ОСОБА_15 .

Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала вимоги заяв.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію всіх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_10 погодився з позицією захисників.

Адвокат ОСОБА_18 , захисник обвинуваченої ОСОБА_4 , підтримав заяви захисників та просив їх задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_4 при вирішенні цього питання покладалась на розсуд суду.

Представники цивільних відповідачів: ОСОБА_23 - представник ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», ОСОБА_21 - представник ТОВ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ОСОБА_25 - представник ТОВ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» підтримали заяви захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , а щодо клопотання адвоката ОСОБА_15 покладались на розсуд суду; ОСОБА_22 - представник ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» та ОСОБА_24 - представник ДТЕК ОСОБА_31 підтримали заяви про відвід.

Дослідивши клопотання та заяви, заслухавши думку учасників судового засідання, суд зазначає наступне.

Гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень реалізовані в положеннях ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положеннях ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору з таких підстав: 1) він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.

Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які, хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними і мають приховану (особисту, позапрофесійну) мету, обумовлену інтересами прокурора. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.

Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Перевіривши доводи заяв (клопотання) про відвід, суд не встановив доведеними факти, що прокурор ОСОБА_3 діяв під час досудового розслідування та судового провадження кримінального провадження з особистою зацікавленістю в його результатах або упереджено.

Так, захист зазначив, що на етапі оголошення короткого викладу обвинувального акта прокурор поверхнево та узагальнено виклав його зміст, без конкретизації ролі та дій кожного обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 347 КПК України судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Водночас КПК України не містить жодних вимог до змісту або форми такого викладу, а отже його наповнення належить до дискреційних повноважень прокурора.

Більше того, захисники не надали суду будь-яких доказів на підтвердження того, що прокурор має упередженість до будь-кого з учасників кримінального провадження, викладаючи короткий зміст обвинувального акта саме в такій формі.

Що стосується тверджень захисту про те, що такий виклад обвинувального акту позбавив сторону захисту можливості належно сприймати зміст і суть обвинувачення, а також розуміти від чого саме слід захищатися, то суд вважає такі доводи необґрунтованими.

Дійсно, право бути поінформованим про характер та причину обвинувачення розглядається у світлі права обвинуваченого готувати свій захист.

Вимоги до способу, у який обвинувачений має бути поінформований про характер та підстави висунутого проти нього обвинувачення, визначені у ряді статей КПК України.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В ст. 110 КПК України вказано, що процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, є обвинувальний акт.

Обвинувальний акт, крім іншого, містить в собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (ст. 291 КПК України).

Після складання обвинувального акту уповноваженою особою, одночасно з переданням його до суду, копія акту надається підозрюваному та його захиснику (ст. 291, 293 КПК України). Особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, з цього моменту вважається обвинуваченим (підсудним).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ст. 337 КПК України), а під час судового розгляду прокурором оголошується лише його короткий виклад (ст.347 КПК України).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту не є само по собі висуненням обвинувачення і не зазначення під час цієї процесуальної дії всіх деталей обвинувачення, які містяться в обвинувальному акті, не може мати наслідком позбавлення сторони захисту права бути проінформованим про суть обвинувачення та захищатися від нього.

Відповідно, не можуть вказані доводи свідчити про наявність ознак упередженості прокурора та підстав для його відводу.

Що стосується змісту самих обвинувальних актів, як підстави для відводу прокурора, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Є очевидним той факт, що зміст обвинувальних актів був відомим стороні захисту від початку направлення актів до суду.

Тому, право на подачу заяви про відвід прокурору захист повинен був реалізувати до початку судового розгляду. Разом з тим відповідних процесуальних дій не вчинив та причин звернення з заявою після початку судового розгляду не повідомив.

В будь-якому випадку суд зазначає те, що на стадії підготовчого судового засідання ухвалами Вищого антикорупційного суду від 06 лютого та 09 квітня 2025 року встановлено, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України і перешкод для призначення їх до судового розгляду немає.

В подальшому, вже виключно за наслідками судового розгляду, суд зможе оцінити те, чи був виклад обвинувальних актів таким, який не зашкодив праву обвинувачених на захист.

Саме в нарадчій кімнаті суд перевірить фабулу обвинувачення та правову модель злочину, які зазначені в обвинувальних актах.

Разом з тим, на даному етапі, немає підстав оцінювати як прояв упередженості прокурора викладення ним змісту обвинувальних актів в тій формі, в якій він вважає за потрібне, без доведення фактів того, що прокурор переслідував певні особисті (не професійні) мотиви.

Щодо вірогідного приховування прокурором окремих доказів, які зібрані під час досудового розслідування та свідчать на користь невинуватості обвинувачених, то цей довід сторони захисту може бути перевірений судом також тільки за результатами судового розгляду, після дослідження доказів, які будуть надані сторонами, а також документів про рух кримінального провадження та ін.

Станом на сьогодні суд бере до уваги надані в судовому засіданні пояснення прокурора про те, що згаданих захисниками матеріалів НСРД та висновків експертів не було в його розпорядженні на момент включення його до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та виконання вимог ст. 290 КПК України, він з ними не знайомий.

Оскільки ці пояснення захистом не спростовані і умисне приховування доказів саме прокурором ОСОБА_3 жодним чином не доведено, тому суд вказані твердження захисників відкидає як необґрунтовані.

Що стосується інших доводів заяв про відвід, зокрема про: 1) долучення до матеріалів кримінального провадження доказів, які, не входять до предмету доказування висунутого обвинувачення; 2) не проведення необхідних експертиз у кримінальному провадженні; 3) змісту пред`явленого цивільного позову (визначення його сторін), то суд вважає, що вказані твердження ґрунтуються на незгоді захисту з порядком здійснення досудового розслідування та порядком здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування прокурором, а також порядком вчинення ним окремих процесуальних дій, які визначені нормами кримінального процесуального права, що не може слугувати підставою для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні, оскільки не свідчить про його упередженість.

Суд звертає увагу на те, що прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, самостійно обстоює свою правову позицію та самостійно визначає чи існують обставини, які є підставою для вчиення певних процесуальних дій. Законність, обгрутованість, мотивованість цих підлягає оцінці судом в межах змагального судового процесу.

Узагальнюючи викладене, суд зазначає, що у поданих стороною захисту заявах про відвід не зазначені жодні факти та обставини, які б знайшли своє підтвердження щодо наявності заінтересованості в результатах провадження та/або упередженості у прокурора ОСОБА_3 , який здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_13 і клопотання захисника ОСОБА_15 про відвід прокурора.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяв захисників ОСОБА_17 та ОСОБА_13 і клопотання захисника ОСОБА_15 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1